Європейські банки хочуть працювати за... законами шаріату
На Європейського міжнародному фінансовому форумі, що пройде в середині листопада в Цюріху, однією з найважливіших тем обговорення стане відповідність стандартів роботи швейцарських та інших приватних і державних банків... законам й укладенням шаріату.
Відомо, що швейцарці в останні роки інтенсивно наймають фінансових експертів, добре знаючих особливості ісламського законодавства. Цьому прикладу вже слідують багато інших європейських банків.
За оцінками Merrill Lynch, тільки на Близькому Сході сьогодні проживає 300 тис. мільйонерів, чий спільний капітал перевищує 1 трлн. 200 млрд. дол.
Арабських вкладників та інвесторів хвилюють питання конфіденційності внесків, погрози, пов'язані з їхнім блокуванням, опції швидкого перекладу величезних сум "у випадку небезпеки".
Щоб уникнути всіляких проблем, імовірних у настільки неспокійний час, як тепер, потенційні вкладники готові піти навіть на негативний відсоток.
Зрозуміти це просто. Сьогоднішня ситуація із протидією терору така, що через співзвучність імен арабських інвесторів і терористів перші можуть втратити свої гроші або, як мінімум, отримати "заморозку" коштів до кінця розслідування.
Варто нагадати, що внаслідок такого роду побоювань після терактів 11 вересня арабські інвестори вийняли з американських банків та економіки біля 500 мільярдів дол. Більша частина цих грошей осіла саме в європейських банках.
З іншого боку, такого роду опціями, про які будуть говорити арабські інвестори в Цюріху, можуть скористатися й справжні терористи. Якщо в Європі буде налагоджена мережа так званих шаріатських банків, які бережуть як зіницю ока дані про своїх клієнтів і здатних моментально перевести великі суми із країни в країну, це сильно ускладнить завдання спецслужб, що шукають способи перекриття фінансування екстремістських угруповань.
Утім, деякі експерти затверджують, що краще нехай подібна мережа буде існувати в Європі, де до грошей терористів все-таки можна буде добратися, ніж на далекому й недоступному Близькому Сході. Вони сподіваються, що при критичній ситуації можливо буде ініціювати законодавство, що дозволить, скажімо, перевіряти рахунки арабів таємно.
У той же час прибуток, отриманий Європою від вкладень у її економіку цих надзвичайних коштів, покриє витрати на безпеку.
Є й інше міркування - ще більш егоїстичне. Адже якщо інвестори пов'язані з терористами, то останні навряд чи будуть завдавати шкоди своїм фінансовим центрам, у тому числі й на території Європи. З іншого боку, якщо спецслужбам удасться ретельно відслідковувати рахунки, це може допомогти у виявленні майбутніх цілей ударів терористів.
Ця версія цілком будується на корпусі документів компанії Dow-Jones, судячи з яких Бін Ладен є чудовим біржовим гравцем. Вважається, що він принаймні за три роки до подій 11 вересня почав гру на акціях, у момент терактів приречених до падіння, а також застрахував свої внески, розміщені в будинку Всесвітнього торгового центру. Теракт 11 вересня нібито приніс "терористові N1" близько 4 млрд. дол. чистого доходу при "попередньому внеску" в 600 тис. дол., які було витрачено на фінансування власне теракту.
