Янукович з Ахметовим отримали квиток на війну

Вівторок, 3 квітня 2007, 04:30
Коли близько опівночі між 2 та 3 квітням депутати ухвалили рішення не підкорятися розпуску Верховної Ради, в залі була відсутня одна людина, фактор якої тисне на подальший розвиток подій. Ім'я цього депутата Рінат Ахметов.

У Ахметова є мета – через кілька років мати бізнес вартістю чистих двадцять мільярдів доларів. І перша крапля крові, пролита у протистоянні навколо розпуску парламенту, девальвує його капітали в рази. Тому, абсурдно, але сьогодні Ахметов – головний гарант спокою з боку Партії регіонів. І хоча Ахметов контролює півфракції, яка відмовилася виконувати указ президента – але з часом він може стати головним адвокатом дострокових виборів у разі загострення ситуації.

Авторами радикальних коментарів, які направо та наліво роздавалися в кулуарах парламенту, виступали люди, яким не було чого втрачати, крім значка депутата. Але чим масштабнішим бізнесом володів депутат, тим обережніше він висловлювався про ситуацію. І тим частіше казав, махнувши рукою: "Ми готові до перевиборів!".

По суті, Партія регіонів сама себе зробила вразливою, наповнивши рік тому виборчий список підприємцями.

Крім того, схоже, Ющенко намагався заручитися підтримкою старих донецьких: до секретаріату в якості посередника ходив Юхим Звягильський, обережну позицію займає Володимир Рибак.

Те, що зараз відбувається в стінах парламенту – це спроби коаліції запастися мішками з піском перед злетом повітряної кулі. Щоб, коли почнуться переговори з Ющенком, скидати їх як поступки назустріч побажанням президента.

Тому що наслідки останнього кроку Верховної Ради будуть непередбачувані. Скасування постанови про склад Центрвиборчкому є відкриттям чорного ящику Пандори. Адже разом з новими членами ЦВК в грудні 2004 року була проголосована політреформа. І ліквідація однієї зі складових того великого пакету дає політичні аргументи ставити під сумнів зміни до Конституції.

Ці ризики має розуміти і Мороз. Тому або він блефує і просто бере заручників перед Ющенком, щоб за їх звільнення виторгувати в нього задоволення власних побажань. Або він провокує Ющенка на подальше загострення ситуації.

Найчастіше сценарієм боротьби з указом Ющенка про розпуск парламенту члени коаліції називають подання до Конституційного Суду.

Але до цього радикального рішення Ющенко йшов давно, і було б наївно думати, що він не враховував фактору КС.

Ще кілька тижнів тому Ющенко реанімував видання "Офіційний вісник президента", який дозволяє йому оприлюднювати укази, не чекаючи згоди парламентського "Голосу України" та кабмінівського "Урядового кур’єру".

Минулого тижня Ющенко звільнив голову Печерського суду, де могли б оскаржувати його указ.

На розпуск парламенту Ющенко наважився тільки після того, як зміг поставити під контроль ситуацію у "Нашій Україні".

Тому немає жодних гарантій, що Конституційний Суд взагалі відкриє провадження за поданням депутатів про нелегітимність указу Ющенка про розпуск.

Для цього треба голоси десяти суддів КС з вісімнадцяти. А попередні півроку діяльності суду показали, що такої кількості голосів неможливо зібрати під жодним рішенням.

Єдине, чим зараз зайняті голови депутатів – це оцінка вчинку Ющенка. Водночас майже ніхто не аналізує саму ситуацію.

Тому найближчі дні будуть супроводжуватися виходом пари.

І тільки після цього лідери коаліції зможуть адекватно оцінювати нову реальність – зокрема, про те, що Конституційний Суд, на який вони сподіваються, не може призупинити указ Ющенка про дострокові вибори. Теоретично він здатен тільки винести рішення по суті.

І невідомо через який проміжок часу.

Разом з повідомленням Ющенка про дострокові вибори стала очевидною неготовність коаліції до такого рішення президента.

Також обличчя депутатів говорили краще за їхні слова – вони не готові битися за цю владу, якщо глава держави піде на загострення. І коли парламент раз за разом ухвалював свої нічні рішення, не було чути жодних оплесків.

У разі, якщо Янукович обере тактику непідкорення, перемогти йому завадить багато факторів – ті ж перші канали телебачення орієнтовані на Ющенка, а революції, як і раніше, відбуваються у столиці, де за два роки чинний прем’єр не здійснив прориву в глядацьких симпатіях.

Тому всі майбутні вуличні акції, які обов’язково організовуватиме і коаліція, і опозиція, не стануть Майданом-2. Це швидше буде фактор розігріву власного електорату для мобілізації на дострокові вибори.

Крім того, у боротьбі з розпуском парламенту Янукович зіштовхнеться з несподіваними опонентами – Вітренко, Медведчук, Литвин, які не дозволять прем’єру вбити їх останній шанс повернутися у велику політику.

Сірий кардинал Партії регіонів Антон Пригодський (вгорі справа) і постпред Ахметова Борис Колесников (вгорі по центру). Фото Ганни Андрієвської

Вперше за багато місяців Ющенко перехопив ініціативу і опинився у ролі людини, яка диктує умови. Ющенко зробив те, до чого десять років прагнув, але так і не дійшов Леонід Кучма. Хоча, можливо, розпуск Верховної Ради в руках нинішнього президента – це лише інструмент, а не мета. І він погодиться скасувати свій указ разом з поверненням владних повноважень.

У своєму спротиві указу Ющенка коаліція не врахувала одного – слово президента, за світовою практикою, важить найбільше в порівняні з позицією уряду чи парламенту, тому що він – голова держави. І він має найбільшу глибину легітимності та прямий мандат від народу – на відміну від того ж Януковича.

В нинішніх умовах чиновник рано чи пізно змушений буде вибирати, кого слухатися – Ющенка, Януковича чи постанову Верховної Ради. І держслужбовець пам’ятатиме, що парламент – це поняття абстрактне, котре складається з 450 осіб. Прем’єр же в підсумку виборів може втратити свою посаду. Тоді як процедура імпічменту президента нереальна, і він має найбільший резерв часу, відведеного на перебування при владі.

Одним з аргументів проти дострокових виборів називають небачені витрати бюджету. Насправді ціна питання – це кілька сот мільйонів гривень. І саме стільки втратила казна, коли минулого тижня Фонд держмайна продав "Луганськтепловоз" без реального конкурсу. Крім того, сам Азаров останні місяці не припиняє нагадувати, що економіка перебуває на небачуваному підйомі, в результаті чого бюджет роздувається від грошей.

Більше того, дострокові вибори не знайдуть реального спротиву з боку комуністів – за останні місяці вони виправили свій рейтинг. Не викликає особливих сумнівів, що і Партія регіонів також повторить свій результат.

Єдина сила, для якої дострокові вибори рівнозначні політичній смерті – це соціалісти. Самостійно вони не потрапляють до парламенту. У них є шанс в блоці з Януковичем, але немає гарантій, що акціонери партії погодяться на союз з лівими. І, цілком можливо, Морозу, якщо він бажає отримати місце в списку Партії регіонів, запропонують просто саморозпустити Соцпартію, як свого часу зробив зі своєю структурою Євген Кушнарьов.

Але будь-який результат гарантовано позбавляє Мороза посади. Цілком можливим підсумком дострокових виборів є створення широкої коаліції за участі Партії регіонів та "Нашої України". Умовою внесення Януковича на посаду прем’єра буде спікерство для соратника Ющенка. Так само Мороза немає в розкладі, якщо буде створена коаліція БЮТ та "Нашої України".

...Ахметову нелегко вибрати лінію поведінки в новій ситуації. Складніше, напевно, тільки Нестору Шуфричу, який розривається між радістю за перемогу улюбленої жінки і сумом за поразкою поважного прем’єр-міністра.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді