Про національну ідею держави Україна

Усі говорять про політичну кризу, але, на наш погляд, вона моральна і стосується не тільки влади, але і всього народу України.

У даній кризі виявляється те, що існуюча система цінностей і моралі себе віджила і виникла необхідність в освоєнні більш глибокої і мудрої системи цінностей.

Зазвичай під ''мораллю'' розуміють сукупність норм і правил, що визначають поведінку людей, їхній обов'язок стосовно суспільства і один одного. Тому мораль - це прийняті в суспільстві норми, правила поведінки і життя. Дані норми і правила не просто демонструють і відтворюють у поведінці, їх очікують, вони зрозумілі, значимі і бажані для основної маси співтовариства.

Норми і правила поведінки, а також цінності життя виробляються на основі засвоєних, зрозумілих, прийнятих знань, а також на основі цінного, значимого, сутнісного для даного народу.

Їхнє призначення - орієнтувати людину даного співтовариства в її поведінці у житті. У прийнятій моралі виявляється загальна характеристика внутрішньої своєрідності всього співтовариства, а моральність завжди пов'язана зі змістовною, глибинною характеристикою конкретної людини в співтоваристві.

У психологічному словнику під ''моральністю'' розуміють осмислено обрані конкретною людиною загальні принципи і правила її поводінки і життя. Моральність для конкретної людини завжди пов'язана з тим сутнісним і внутрішньо значимим, чого вона завжди дотримується і що формується в неї в процесі життя в суспільстві.

Це завжди те, що зрозуміла дана людина у своєму житті, і на підставі чого організовує своє життя, чого дотримується і що заперечує.

Діапазон прояву моральності дуже широкий, від зовні прийнятої моралі співтовариства до сформованих внутрішніх механізмів зовнішньої поведінки. Це факт присутності міри божественного в людині.

Раніше поняття ''мораль'' і ''моральність'' не розрізняли. Пізніше, у зв'язку з інтенсивним розвитком людини і суспільства дані поняття усе в більшій мірі стали розводити.

Тому, на сьогоднішній день можливі ситуації, коли стосовно конкретної дії людини говорять ''морально, але аморальнісно'' або навпаки ''моральнісно, але аморально''.

В основі моралі і моральності завжди лежать пріоритетні цінності життя (добробут, здоров'я, комфорт, знання, цивільні вольності, творчість, праця і т.д.).

Відносно людини, ці цінності життя виявляються в ціннісних орієнтаціях і виступають найважливішим компонентом світогляду особистості. Вони виявляються в тих перевагах і прагненнях, що властиві кожному з нас.

Ціннісні орієнтації - найважливіший регулятор нашої мотивації і поведінки. В даний час вони виступають як суспільний ідеал, як еталон належного з погляду суспільства.

Прийняті і відтворені цінності є сукупним продуктом нашої життєдіяльності, кожного з нас окремо і всіх разом узятих.

Цінності всього суспільства і кожної конкретної людини залежать від того життя, що веде суспільство і кожна людина, від обраних ними цілей та ідеалів.

Вони визначають нашу внутрішню суть, і, отже, те, що відбувається навколо нас: зміст, своєрідність нашого сьогоднішнього життя.

Цінності, як наша своєрідність, визначають не тільки те, що ми обираємо, але і те, як ми досягаємо обраного нами, у який спосіб і з якими наслідками.

Криза, лихо нашої держави в тому, що норми і цінності, зразки поведінки, що демонструє правляча ''еліта'' (усі лінії влади) і які прийняті в співтоваристві (властиві для більшості), відтворюються співтовариством навіть не задумуючись, як звичайна поведінка //Приклад: Хтось з лідерів однієї з ведучих партій кинув сміття собі під ноги, незважаючи на те, що смітник була за три кроки, а на зауваження заявив: ''Заберуть!''.

Люди, що беруть участь у різних масових гуляннях, демонстраціях, протестах і просто перехожі на вулиці, вважають єдино можливим кинути сміття під ноги як належне і будь-які спроби призвати до порядку викликають приголомшливу агресію, ненависть і просте нерозуміння// вони, у більшості деструктивні як для самої особистості, так і для всього співтовариства.

Їх деструктивність стосовно конкретної особистості виявляється в тому, що кинуте сміття - втрачений день життя, а виходить, з генетично запрограмованих 112 років людина проживає значно менше, тому що частину свого життя вона викидає зі сміттям на вулиці наших міст.

В основі існуючої моралі, прийнятої в Україні, - цинізм (нахабне, презирливе відношення до норм моральності і благопристойності). Цинізм, як визначальна цінність життя, коли вище ставиться особисте, амбіційне, кланове, частка, коли гроші і їхня кількість визначають цінність людини і можливість її життя.

Якщо визначальною в моралі суспільства виступають гроші, то в поведінці конкретної людини проявляється - я зраджу, обдурю, украду, уб'ю, але гроші дістану..., але найсумніше, що прийнята мораль ще і провокує людину на дану поведінку.

Усе в існуючій світобудові логічно і дуже мудро організовано, тому будь-яка держава створюється для того, щоб допомогти співтовариству людей, що знаходиться на даній, конкретній території, жити, при чому жити добре.

Жити ''добре'' - це коли кожний у співтоваристві розуміє, що затвердити себе за рахунок іншого не можна, тому що це убиває, руйнує, насамперед, дану, конкретну людину, а потім і співтовариство. Затвердити себе за рахунок іншого неможливо.

Чим у більшій мірі людина опукає авторитет іншого, тим у більшій мірі людина опускає себе.

З погляду логіки устрою держави, керівник держави і правляча еліта, як найбільш шановні і мудрі представники даного співтовариства, повинні турбуватися про народ, допомагати людям співтовариства розвиватися, учити їх гармонійно жити через демонстрацію у своїй поведінці бажаних і значимих зразків поведінки, доцільних для співтовариства. Але це в тому випадку, якщо співтовариство розвивається.

Що відбувається у нас? Які зразки поведінки пропонують народу, як його формують?

Політична ''еліта'' втягує народ України в процес ''розборок'', розтліваючи грішми, руйнуючи зсередини, морально й ідейно, формуючи в ньому цинізм, меркантильність, лицемірство і називає цей процес ''демократією''.

''Політичною'' дана криза є тільки з того погляду, що в даний час максимально виявляється в даній сфері діяльності держави.

Представники всіх чотирьох рівнів влади демонструють моральнісно – моральну кризу, що визначає глибину даної кризи для держави і, отже, особливості життя держави і людей у ній.

Знецінювання всіх інститутів влади завжди неминуче призведе до серйозних потрясінь і протиріч. І те, що зараз відбувається, приводить до ще більшого поглиблення кризи. На жаль, замість того, щоб спільно вирішувати проблему, що виникла, її доводять до абсурду, повністю знищуючи авторитет усіх.

Криза в тому, що прийнятий спосіб життя, пріоритетна система цінностей не творить життя і державу, її стійкість і авторитет, а руйнує усіх, хто знаходиться в даному суспільстві і саме суспільство зсередини (поволі, не настільки явно).

Найсумніше те, що дану ситуацію не розуміють ні правляча ''еліта'', ні тим більше жителі держави. Зразків нема, ідеалів нема, усе святе потоптане, немає системи, яка б утримувала "бєспрєдєл" недосконалої людини зовні, і тим більше відсутня, не сформована подібна система всередині людини.

У будь-якій державі, на основі аналізу, що відбувається і зрозумілого, виробляється ідеологія, тобто те, до чого йде дана держава, що для неї є значимим, сутнісним і що внутрішнє віддзеркалює її суть і задачі. Останнім часом це називають національною ідеєю.

На підставі запропонованої ідеології, національної ідеї, розробляються програми партій. Це варіанти зовнішнього оформлення прийнятої ідеології, тобто того, як реалізувати основну мету ідеології з урахуванням своєрідності існуючої ситуації, рівня розвитку людей держави, економічних показників і наявних можливостей, тобто потенціалу народу і держави в рамках планети Земля.

На основі ідеології створюється мораль життя співтовариства, тобто буквально визначається, що таке добре, а що таке погано у конкретних деталях життя.

Визначивши дану систему, її законодавчо затверджують і під неї відтворюють всі інститути влади, що покликані допомогти освоїти значиму мету всього суспільства.

В даний час ідеології немає, а ідея об'єднатися навколо ЄВРО- 2012, може виступати як проміжна, ситуативна і зовнішня, тобто така, що власне кажучи, не вирішує проблем держави, а просто їх або відсуває, або ховає.

Національна ідея - це більш глобальне і глибинне, це сакральне в даній державі. Вона визначає можливий потенціал, як народу, так і держави на найближчий час, своєрідність можливого майбутнього. Тому звести її до ЄВРО-2012 - це відразу обмежити діапазон розвитку людей держави і самої держави Україна. Стати ''європейською країною'' - це дуже дрібно для потенціалу країни. Суть і глибина держави Україна якісно інша.

На сьогоднішній день визначальною ідеєю може бути моральнісно – моральне відродження України. А все інше - це випливаючі звідси наслідки, включаючи демократичну державу, рівень культури, економіку і ЄВРО-2012.