"Жуйка миру" Ющенка і Януковича
У перші дні після розпуску парламент потрапив у відділення психіатрії, коли Тимошенко закликала арештувати Януковича, а представникам Партії регіонів за кущами Маріїнського парку вбачалися бронетранспортери.
Минулого тижня нескорений клієнт потрапив у сектор інтенсивної терапії, яку застосував Ющенко, звільнивши двох суддів Конституційного Суду. Згода Януковича на дострокові вибори, яка пролунала за цим, перевела парламент у палату для одужання. Але тепер, схоже, час переїжджати в секцію для хронічних хворих.
До минулого тижня представники коаліції наполягали, що єдиною причиною, яка змусить погодитися з необхідністю нових виборів, є рішення Конституційного Суду. Зараз про цей орган вони схильні взагалі не згадувати.
Несподіване рішення Віктора Януковича піти на дострокові вибори пояснюється втратою необхідних голосів, які були у прем’єра в Конституційному Суді.
До відставки суддів Пшеничного і Станік розклад всередині КС був на користь лідера Партії регіонів: одинадцять суддів "за" визнання указу Ющенка неконституційним при семи "проти".
Але звільнення цих двох "жреців правосуддя", які залишилися Ющенку ще у спадок від Кучми, зламало внутрішні розклади в Конституційному Суді. У Януковича залишилося тільки дев'ять прихильників, тоді як для ухвалення рішення треба 10 голосів. Прем'єр зрозумів, що сценарій, якого вони так завзято дотримувалися, зайшов у глухий кут.
Загалом поява 26 квітня нового указу про дострокові вибори стала поворотним пунктом у розвитку останніх подій.
Наступного дня після того, як Ющенко вдруге розігнав парламент, Конституційний суд зібрався на своє засідання, щоб вирішити, що робити далі. Адже предмет їхнього розгляду зник.
Сімнадцять суддів проголосували резолютивну частину рішення КС – про те, що провадження у справі треба припинити. За це виступила навіть доповідачка Сюзанна Станік, яка взялася оформити це на папері.
Однак наступного дня з боку членів Конституційного Суду, орієнтованих на Януковича, пролунала пропозиція – "поки не закривати провадження".
Але, як розповідають джерела в секретаріаті президента, там швидко розгадали маневр коаліції – об'єднати в одне провадження розгляд першого і другого указу Ющенка.
По-перше, тоді б доповідачем залишалася Сюзанна Станік, квартирне питання якої стало вечірньою телерозвагою для всієї країни.
По-друге, об’єднаний розгляд двох указів планувалося зробити в режимі письмового провадження. Тобто в закритому режимі, без заслуховування представників Ющенка, Януковича і парламенту. Таке рішення, яке було би не на користь президента, планували винести протягом одного-двох днів. І стосувалося би воно вже не одного, а відразу двох указів президента.
Це могло стати катастрофою Ющенка. По суті, президент стояв за крок від цього. І він іде на доволі ризиковий крок – звільняє Пшеничного і Станік. Втрата двох голосів у КС стала невиправним лихом для Партії регіонів.
Чому Янукович не вжив заходів для унеможливлення такого повороту подій – незрозуміло. Хоча ще 30 квітня, за день до цього, їх попереджав з трибуни парламенту депутат-партизан від блоку Тимошенко Володимир Олійник.
Відставка Пшеничного і Станік та призначення на їх місце Гавриша та Костицького відбило бажання в коаліції апелювати до Конституційного Суду. А сигналом іншим суддям стала поява Святослава Піскуна у Генпрокуратурі, яка тепер займається не тільки квартирами Станік, але і перевіряє, чи не підпадає під статтю "перевищення влади" технологія, в результаті якої вона стала суддею-доповідачем.
У цих умовах і народилося бажання Віктора Януковича погодитися з Ющенком про перезавантаження парламенту. За деякою інформацією, цьому також передував візит Ріната Ахметова на Банкову.
Зрозумівши свою тактичну поразку, лідери Партії регіонів пішли іншим шляхом: якщо дострокових виборів неможливо уникнути, то цей процес треба очолити. Тобто перебрати в Ющенка ініціативу з розпуску Верховної Ради.
Так була створена робоча група, яка мала виробити механізм дострокових виборів, але замість цього ще більше заплутала ситуацію.
Вимоги Ющенка і опозиції
Перше – це так званий "малий пакет". Він передбачає виконання указу Ющенка про розпуск парламенту та ухвалення змін до трьох законів: про бюджет в частині фінансування дострокових виборів, про вибори, а також про статус народного депутата, яким має бути запроваджений імперативний мандат.
Друге – проголосувати цей пакет Ющенко пропонує в пакеті та зробити це протягом одного дня. На цей короткий проміжок часу він готовий призупинити свій указ, щоб відкрити вікно для депутатів, які б мали можливість ухвалити необхідні зміни.
Більше того, Ющенко розуміє, що розгляд цих трьох законів не можна розтягувати – час працює проти нього, а температура розігріву помаранчевого електорату падає.
Водночас коаліція виступає проти пакетного голосування, оскільки вважає, що це може трактуватися як порушення, і згодом, в разі невдоволення результатами виборів, БЮТ знову ініціюватиме розпуск парламенту – оскільки це народне волевиявлення відбувалося на засадах нелегітимного закону.
Третя вимога від Ющенка і опозиції – ухвалення постанови парламенту, де було би посилання на указ президента про розпуск Верховної Ради.
Таким чином вони намагаються легітимізувати указ Ющенка руками депутатів. Натомість біло-блакитні розуміють, що їх штовхають до того, щоб власноруч визнати свою останню діяльність нелегітимною.
Утім, за словами джерел в робочій групі, у вівторок вдалося знайти компромісне формулювання – у постанові парламенту не посилатися на указ про розпуск парламенту, а написати: "беручи до уваги указ президента..."
Четверта вимога випливає з попередньої – опозиція прагне переголосування законів, ухвалених після 2 квітня.
Натомість коаліція пропонує не переголосовувати, а накласти на закони вето президента – і таким чином, навпаки, з боку Ющенка це буде визнанням легітимності роботи депутатів в цей період.
Як велику поступку зі свого боку Ющенко подає готовність призупинити дію власного указу, щоб перенести вибори максимум на 8 липня.
У разі незговірливості блок Тимошенко і "Наша Україна" попереджають коаліцію, що доведуть до кінця свої погрози про складення мандатів, поставивши під сумнів взагалі будь-яке мирове врегулювання у парламенті.
Крім цього, існує ще "широкий пакет" пропозицій від Ющенка – це узаконення Універсалу національної єдності, ухвалення закону "Про регламент Верховної Ради" та внесення змін до закону про Кабмін, спрямованих на повернення президенту частини повноважень.
Вимоги Януковича і коаліції
Головною вимогою Партії регіонів є внесення змін до Конституції, які б передбачали, що ініціатором розпуску парламенту є не президент, а саме Верховна Рада. Таким чином вони прагнуть отримати страховку, що кожного наступного разу глава держави не розпускатиме парламент тоді, коли йому спаде на думку ця ідея.
Щоб внести таку статтю в тіло Конституції, сам Основний закон вимагає голосування за це на двох сесіях парламенту – поточній та наступній. Ухвалення у другому читанні, яке вимагатиме 300 голосів, може відбутися не раніше 4 вересня. В цьому і полягає одна з причин, чому Партія регіонів непохитна у бажанні провести вибори восени.
Крім цього, часовий тайм-аут дозволить біло-блакитним спробувати переламати на свою користь електоральну ситуацію.
Натомість опозиція не згодна з осінніми виборами, оскільки не довіряє коаліції та бачить ризики, що протягом кількох місяців Ющенка можна буде переконати іншими способами. Наприклад, переформатуванням коаліції на користь "Нашої України".
Сам Ющенко також не сприймає ідею перенесення на осінь, оскільки вважає, що не парламент, а тільки він може визначати дату дострокових виборів – у 60-денний проміжок від дати видачі указу про розпуск Верховної Ради.
Друга вимога коаліції – створення реєстру виборців. На переконання лідерів Партії регіонів, виконавча влада у східних областях маніпулює, складаючи списки виборців (зокрема, навмисно робить помилки у прізвищах), щоб зменшити число тих, хто зможе взяти участь у виборах, і, таким чином, вплинути на кінцевий результат.
За словами джерел в керівництві Партії регіонів, вони готові розробити реєстр виборців до 1 жовтня. Водночас опозиція переконана, що ця вимога – лише ще один спосіб для того, щоб Партія регіонів отримала довшу злітну смугу, адже створення реєстру виборців займе не менше року. І раніше відсутність реєстру виборців ніяк не заважала Януковичу ні на виборах 2004, ні на виборах 2006 років..
Ще одна спірна тема – оновлення складу Центрвиборчкому, на необхідності чого зійшлися обидві сторони. Тільки помаранчеві пропонують призначити сім членів ЦВК від опозиції та сім – від коаліції, а кандидатуру голови Центрвиборчкому висувати узгоджено від президента з прем’єром.
Натомість Партія регіонів висуває інший механізм – призначати по одному члену Центрвиборчкому від тридцяти депутатів. Але таким чином коаліція матиме на одного члена ЦВК більше.
В умовах політичної війни цей один голос може стати вирішальним.
