Віктор Ющенко вирішив, що він грає білими

Ще за три тижні до виборів Віктор Балога давав прогноз, що помаранчевий мега-блок набере 20%. За тиждень до дня голосування глава секретаріату запевняв, що вони матимуть щонайменше 17%.

У підсумку "Наша Україна – Народна самооборона" отримала 14,18%. Це аж на 0,23 сотих відсотка краще, ніж на виборах-2006.

Але якщо подивитися на абсолютні цифри, то картина виглядає зовсім погано: рік тому за блок Ющенка проголосували майже на 250 тисяч більше, ніж зараз.

Це все сталося на фоні, коли в 2006 році Ющенко не брав участі у виборчій кампанії свого блоку, максимально від них усунувшись – тоді як зараз його бігборди зайняли всі автотраси України, президент прямо агітував за НУНС, а в останні дні провів кількагодинні прямі ефіри з непрямою пропагандою свого блоку.

Ще більш парадоксально, що так широко рекламоване Кириленком очищення "Нашої України" не дало жодного результату. Парадокс, але з Порошенком вони набрали більше голосів, ніж без нього!

Шокуючим є ефект злиття "Нашої України" та "Народної самооборони". Вони не тільки не досягли синергії, але навіть не просумували свої рейтинги. "Наша Україна" як пісок поглинула проценти Луценка, а електорат екс-міністра внутрішніх справ відійшов до Тимошенко.

І тепер на фоні провалу "Нашої України – Народної самооборони" Віктор Ющенко вирішив виправити ситуацію.

"Я даю доручення Партії регіонів, БЮТ, "Наша Україна – Народна Самооборона" разом з іншими переможцями виборів розпочати попередні політичні консультації щодо формування більшості в парламенті і формування уряду", - заявив Ющенко на ганку свого секретаріату в спеціальному зверненні до нації.

При уважнішому прослуховуванні ця фраза викликає, щонайменше, здивування.

Можливо, президент живе за старою редакцією Конституції, яка вже не є чинною три роки. Можливо, він уже мислить категоріями нової Конституції, яку тільки обіцяє ухвалити на референдумі. Можливо, він надто багато дивився сюжетів про Путіна на російському телебаченні.

Однак за нинішньою Конституцією України Ющенко не має права комусь доручати проводити консультації про створення коаліції. Функція Ющенка полягає в тому, що він подає на затвердження парламенту запропоновану коаліцією кандидатуру прем’єр-міністра.

І ще – якщо раніше дехто міг трактувати Основний закон так, що президент може відхилити кандидатуру глави уряду, то тепер такого права у Ющенка немає.

Подобається комусь закон про Кабмін чи ні, однак зараз він діє в Україні (в тому числі завдяки Тимошенко, яка дала голоси на подолання вето).

І, згідно з цим нормативним актом, якщо глава держави не вносить на затвердження парламенту прем’єра, то це робиться без його участі.

Можливо, було би правильно, щоб в майбутньому виступи президента перед їх оприлюдненням проходили юридичну експертизу – тоді б ситуація не виглядала настільки неадекватно.

По суті, Ющенко повів подвійну гру. За два дні до виборів усі телеканали протранслювали його заяву на зустрічі з Юлією Тимошенко: "Ніякої іншої коаліції окрім демократичної не буде". Тепер Ющенко окреслює формат широкої коаліції – і в своїй промові жодного разу не згадує слово "демократична".

Цьому можуть бути різні пояснення.

а) Віктор Ющенко забув свою попередню заяву.

б) Віктор Ющенко веде тонку політичну гру. Як справжній лідер нації він показує, що знову стоїть над бійкою і пропонує всім створювати коаліцію – але при цьому в закритому режимі він дав установку "Нашій Україні" ні з ким, крім блоку Тимошенко, і, можливо, Литвина, не об’єднуватися. Таким чином, президент зберіг обличчя перед Рінатом Ахметовим, якщо він давав йому якісь гарантії, коли переконував донецьких змиритися з розпуском попередньої Верховної Ради.

в) Віктор Ющенко таки веде тонку гру, а своєю заявою прагне зменшити апетити блоку Тимошенко або, в разі залучення до коаліції, Литвина. Він їм показує, що поле для маневру в Банкової широке. Справді, у вівторок президент зустрівся з лідерами цих політичних сил, хоча існує інформація, що до посад мова там не дійшла.

г) Віктор Ющенко хоче долучити до помаранчевих ще і Партію регіонів, щоб мати гарантії політичної стабільності. Перебування 170 депутатів Януковича в опозиції буде фактором постійного конфлікту.

Тому Ющенко пропонує поділити владний пиріг, залучивши туди і донецьких, однак при цьому не робити Партію регіонів суб’єктом коаліції. Це дозволятиме Тимошенко залишити за собою статус мажоритарного учасника коаліції.

д) Віктор Ющенко хоче повноцінну широку коаліцію, яка була би утворена "Нашою Україною", Партією регіонів та БЮТ. Зрозуміло, що участь у такому утворенні є неприйнятною для Тимошенко. По-перше, вона втрачає роль старшого партнера, який може диктувати умови. По-друге, це суперечить її клятвам на кожному мітингу, що в союзі з януковичами її ноги не буде. По-третє, це підриває її авторитет тримача ідеалів Майдану, що вдарить по її президентських перспективах.

По-четверте, коаліція з регіонами для Тимошенко просто нелогічна – у помаранчевих хоч по-мінімуму, але достатньо голосів, щоб створити свою коаліцію. Тому залучати ще одного партнера, з яким доведеться ділитися посадами, немає сенсу.

Слід визнати, що у таборі біло-блакитних заяві Ющенка надзвичайно зраділи, а Сергій Ківалов навіть заявив, що результатами виборів задоволені усі фаворити. Цей настрій відрізнявся від настрою Тимошенко, яка кинулася телефонувати президенту, але виявилося, що він поза зоною досяжності – на шляху до Німеччини, де він зустрічатиметься... з королевою Швеції.

У нинішніх умовах можливі різні варіанти розвитку сюжету.

Перший сюжет – "Наша Україна" під тиском Ющенка погоджується на союз з Партією регіонів. Прем'єром може стати Віктор Балога, може залишитися Віктор Янукович, або прийде хтось третій без амбіцій на виборах президента-2010.

Тоді Тимошенко може або спокійно готуватися до виборів президента як лідер всієї західної і центральної України, або запускати механізм розпуску новообраної Верховної Ради.

Ситуація ускладнюється для президента тим, що Тимошенко має понад 150 мандатів у парламенті. Тобто в будь-який момент вона може ініціювати дострокові вибори, аргументувавши це зрадою з боку "Нашої України" обіцянок не створювати коаліцію з регіонами. І нове всенародне голосування принесе БЮТ ще більш переконливу перемогу.

Якщо депутати Тимошенко взагалі не складуть присягу, тоді парламент не матиме необхідних для легітимізації своєї роботи 300 мандатів.

Однак, навіть після прийняття повноважень депутатів, БЮТ може запустити бомбу дострокових виборів. Якщо 150 депутатів відмовляться від мандатів, а на їх місце протягом місяця ніхто не прийде, то діятиме норма про розпуск парламенту в зв’язку з нездатністю зібратися на засідання впродовж 30 днів.

Обмеження, що парламент не може бути розпущений протягом року після дострокових виборів, тут може не спрацювати, бо мова ітиметься про недієздатність Верховної Ради через відсутність кворуму – і цю проблему інакше, як новими виборами, не вирішити.

Ці ризики так само розуміють і в секретаріаті президента, однак вони все одно пішли на те, щоб випустити Ющенка з настільки неоднозначною промовою до журналістів.

Другий сюжет – Юрій Луценко, Давид Жванія, Микола Катеринчук та група інших політиків виступають проти союзу з регіоналами, тоді як частина підкоряється Ющенку. Це призводить до розколу "Нашої України", радикальне крило якої буде приречено мігрувати в бік Тимошенко та підтримувати її на виборах президента.

Третій сюжет – "Наша Україна" вольовим рішенням відмовляється створювати коаліцію за участі регіоналів і погоджується підтримати кандидатуру на посаду Тимошенко-прем’єра, однак Ющенко відмовляється внести її до парламенту.

Для цього сценарію Конституційний суд найближчим часом має скасувати норму закону про Кабмін, яка передбачає, що, в разі незгоди президента з кандидатурою прем’єра, вона подається без його участі. Конституційне провадження по цій справі вже відкрито.

Юридичне обґрунтування, чому Ющенко може відхилити несимпатичного йому претендента в прем’єри, було підготовлено ще рік тому під Януковича.

Сторона президента вважає, що він не повинен автоматично подавати кандидатуру, інакше Конституція не давала би йому на це 15 днів. Зокрема, найпростіший приклад: підставою для відмови може бути те, що вірогідний прем’єр в силу свого минулого позбавлений права допуску до державної таємниці. Або претендент в прем’єри не поділяє зовнішній курс на інтеграцію в НАТО, задекларований президентом.

Більш складне обґрунтування для неподання – кандидат на посаду глави уряду своїми заявами, наприклад, підриває основи конституційного ладу України, тоді як Віктор Ющенко є гарантом Конституції і не може цього допустити.

Тобто, при бажанні для секретаріату президента буде нескладно виписати підстави для відмови – пам’ятаючи, як видавалися укази про розпуск парламенту і звільнення членів Конституційного суду та Вищої ради юстиції.

Четвертий сюжет – блок Тимошенко і "Наша Україна" створюють коаліцію, а Ющенко подає свою давню союзницю/опонентку на посаду прем’єра.

Заява Ющенка, яку він виголосив у середу перед секретаріатом, викликала передінфарктну реакцію в БЮТ. Однак сама Тимошенко публічно взяла себе в руки і не стала дратувати Ющенка своїми справжніми думками.

"Я дуже ціную ту єдність між нашою і президентською командами, яка намітилася за останні місяці, і я жодним своїм словом не зруйную надію на цю єдність. Думаю, нічого поганого президент на увазі не мав", - заявила Тимошенко на екстреному брифінгу в середу.

Насправді вона розуміє ризики в цій грі і стримує себе. Так, наприклад, кореспондент "Української правди" був свідком, що напередодні на прес-конференції Тимошенко викреслила представника "Нашої України" зі списку керівників територіальних виборчих комісій, проти яких БЮТ вимагає порушення кримінальних справ.

Текст заяви Тимошенко, який вона зачитала у вівторок. Члена "НУНС" викреслено

Якщо політичний союз Ющенка і Тимошенко відбудеться, постане інша проблема, яка займає мізки на Банковій – це створення противаг лідерці БЮТ на посаді прем’єра. Тим більше якщо спікером стане лояльний до Тимошенко і невпливовий у власному середовищі В’ячеслав Кириленко.

Чого-чого, а довіри у стосунках союзників точно немає.