Нові хазяї зброї лицарів червоної троянди

Четвер, 1 листопада 2007, 11:26

Свого часу багато політологів у захваті або, навпаки, зі злістю аналізували дії найбільш технологічної партії, яка в складі тридцяти з чимось штиків тримала в напрузі весь парламент, та що й казати – всю країну.

Багато хто досі пам'ятає антикризовий менеджмент Віктора Медведчука, який саме і складався, з моделювання криз і конфліктів, у розлам яких успішно вклинювалася його політична сила.

На жаль, події 2004 року змели цю високотехнологічну політичну партію на узбіччя політики, давши місце для розвитку іншим політичним проектам.

Ми спробували зробити аналіз і вирішити, кому дістався досвід антикризового менеджменту й уміння його реалізувати для досягнення власних цілей.

З усіх партій, які брали участь у виборчих кампаніях 2006 і 2007 років, політичний стиль БЮТ найбільше відповідає підходам і методам, які використовували есдеки в далеких 2002 – 2004.

Візьміть до уваги, вже кілька разів БЮТ використовував не лобову атаку, а силу зіткнення могутніших супротивників.

Наприклад, закон про кабінет міністрів. Цей документ реально зіштовхнув НУ і ПР у сутичці за повноваження, що, загалом при активному інформаційному втручанні БЮТ, призвело до призначення перевиборів.

Може, лідер БЮТ і не хотіла перевиборів, а тільки підвищувала свій образ й імідж в очах населення над президентським, презентуючи себе як борця зі зрадництвом СПУ з прицілом на позачергові або офіційні вибори президента.

Проте, цей підхід показує, що БЮТ реалізує кілька стратегій розвитку одночасно, при тому, що кожна з них вигідна БЮТ.

Парадокс електорального ривка Тимошенко в 2006 і 2007 роках полягає у використанні принципово іншої стратегії політичної боротьби, перед якою дії супротивників більше схожі на незграбність динозаврів.

Ці величезні і сильні тварини колись були господарями величезних територій, але в умовах похолодання стали явно програвати в конкурентній боротьбі з теплокровними, тобто з тими, хто навчився генерувати тепло, а не використовувати тільки тепло навколишнього середовища.

Вдень ці величезні тварини ще наводили страх на дрібних мешканців. Але як тільки наставала ніч, теплокровні безбоязно вилазили зі своїх укриттів і робили із завмерлими від холоду динозаврами усе, що хотіли. Врятувати динозаврів могло тільки скасування загального похолодання, чого в той час не було в програмі природи.

Політичні сили ПР і НУ спочатку за електоральним визнанням знаходилися на вищих позиціях, але набагато частіше та грубіше розчаровували своїх прихильників ідеологічною непослідовністю й економічною неефективністю. Заяви їхніх лідерів сіяли холод у все більшу кількість сердець, чим досить витончено користувалась лідер БЮТ, додаючи собі нових прихильників.

У результаті, у 2006 і 2007 роках на тлі досить сильного замерзання сердець від ідеологічно й економічно непослідовних дій лідерів ПР і НУ, такі самі, і навіть не настільки реальні обіцянки БЮТ виглядали краще захищеними іміджем послідовного політика.

Тимошенко, на відміну від лідерів ПР і НУ, навчилася використовувати "тепло" людських сердець, забезпечивши за рахунок грамотної фінансової політики гідний захист своїх результатів.

Невдалі спроби довести населенню, що лідер БЮТ не виправдала надії, працюючи на посаді прем'єр-міністра, розбилися об чергову витончену конфліктну стратегію Тимошенко.

У 2005 році Тимошенко спритно залишила корабель помаранчевої влади, прихопивши з собою дуже вагому частину ображених помаранчевих виборців, не сказавши жодного поганого слова на адресу президента і залишивши населенню яскравий образ реприватизації Криворіжсталі, як символ справедливості та солідарності.

Дотепер ніхто в повній мірі не може оцінити роль Зінченка в цій ситуації, а точніше, чи за своєю ініціативою він запустив механізм розвалу помаранчевої влади.

Відомо, що Зінченко надалі вів переговори про участь у парламентських перегонах 2006 року саме з БЮТ, що змушує нас зробити висновок про можливий взаємозв'язок їхніх інтересів.

Не виключено, що запекла боротьба за посаду прем'єр-міністра в тих умовах коштувала б Тимошенко втрати рейтингу, який приніс їй у 2007 році такий запаморочливий результат.

Сьогодні вже можна зробити висновок, що Юлія Тимошенко повною мірою засвоїла технологію есдеків. І не тільки засвоїла, але і модернізувала її своєю харизмою, яку вибудовувала довгі роки завзятою працею і здатністю легко розставатися з позицією для того, щоб піднятися через певний час на ще вищий п'єдестал, чого так бракувало, в свій час, лідеру СДПУ(ПРО).

Звідки з'явився цей дуже високотехнологічний метод ведення політичної війни?

Напевно, дуже невелика кількість експертів знає, що метод керованого конфлікту, який носить завуальовану назву організаційно-діяльністна гра (ОДГ), розроблений в колишньому Радянському Союзі і був споконвічно призначений для інтенсивної форми рішення міждисциплінарних комплексних проблем.

Унікальність і ефективність методу полягає в поміщенні групи людей у кризу, змодельовану на основі виявлених у процесі попереднього тестування людей протиріч, з якої, завдяки людській волі і величезному бажанню взяти гору над ситуацією, людина або група виходили з новими знаннями і досвідом.

Метод проведення ОДГ не передається через текст і навіть через відеозапис. Учасник ОДГ сам створює для себе необхідні знання в процесі гри і переживає власні болісні пошуки, напругу і відкриття.

Після закінчення гри учасник несе із собою в життя нові відкриття і нові можливості. Відомо, що можна забути те, що ти почув від інших, але майже неможливо забути те, що ти пізнав у муках.

Ігри проводилися з науково-дослідними і проектними інститутами, навчальними закладами, міськими органами управління, промисловими підприємствами й у свій час дали дивовижні практичні і наукові результати.

Але найцікавіше та найважливіше в цьому методі полягає саме в умінні створення кризи, яка і тільки яка здатна струснути людину настільки сильно, що змусить її вирватися на новий рівень особистої поведінки.

Інструктори ОДГ майстерно володіють умінням створювати кризу практично з нічого, що робить їх ідеальними кандидатами на роль політичних консультантів для партій, які мають потребу в рості в умовах - коли сильніші опоненти і партнери зовсім у цьому не зацікавлені.

Так і сталося. Після розвалу Радянського Союзу багато фахівців із проведення ОДГ залишилися без роботи і змушені були модернізувати методологічний апарат під нові реалії життя. Частина з них стала обслуговувати політичні сили, на основі чого виник дуже технологічний проект есдеків, який, можливо, якби не події 2004 року, виріс би у дуже могутню партію і сильну владу.

Чи одна Тимошенко забезпечила собі та своїй партії необхідний набір конфліктологічних методів, завдяки яким може сьогодні святкувати перемогу, як мінімум над найближчими суперниками?

Згідно з нашою інформацією, технологи, здатні реалізовувати конфліктний метод, брали участь на стороні блоку Литвина. Так що, швидше за все, від цієї політичної сили можна в найближчому майбутньому очікувати багато нестандартних політичних сюрпризів, здатних на гідному технологічному рівні скласти конкуренцію великим партіям.

Юрій Старчевський, Південний Центр Політичного Консультування scpc.org.ua

 



powered by lun.ua
Головне на Українській правді