Земля, земля, це Черновецький. Політ триває нормально
Прізвисько "Космос" для Леоніда Черновецького вигадав депутат Київради від "Нашої України" Олександр Морозов у день, коли Олеся Довгого з бійками затверджували секретарем столичної ради.
Тоді Черновецький після закінчення перерви подивився на всіх, обертаючи широко розкриті очі, і з дивним виразом обличчя сказав: "Шановні телеглядачі, наша передача триває". Пізніше, завдячуючи медіа-ресурсам Михайла Бродського, за столичним градоначальником остаточно закріпився бренд "Льоня-Космос".
Політик, який є об’єктом постійних насмішок, приречений на поразку. Однак Черновецький благополучно переживе ще одну бурю навколо власної персони, яка мала би призвести до його повалення.
Схоже, 30 вересня після оголошення попередніх результатів парламентських виборів злякався сам Черновецький – лише цим можна пояснити безпрецедентну роздачу земель наступного дня після оголошення цифр у Центрвиборчкомі.
На швидку перемогу розраховував і БЮТ – так, Тимошенко навіть оголосила, що, крім Києва, проведе дострокові вибори мерів у Харкові та Черкасах. Однак переговори про створення коаліції розтягнули увагу, і зараз про тему столичних змін нагадують лише вигорілі листівки Юрія Луценка "Не обіцяю, а гарантую нову владу Києву".
Ця тема дедалі рідше лунає на засіданнях керівних органів БЮТ і "Нашої України", а київська влада намагається не сваритися з Банковою: минулого тижня кореспондент "Української правди" був свідком картини, як з секретаріату президента вийшов Олесь Довгий, а по дорозі до своєї машини він зустрівся з іншим заступником Черновецького Анатолієм Голубченком, який поспішав... до секретаріату президента.
Про зближення Черновецького з президентським оточенням свідчить і той факт, що Українська православна церква Київського патріархату, патронована Петром Ющенком, успішно вирішила для себе два питання на одній з останніх сесій.
Захищений законом про столицю і необмежений в грошах і землях для переагітації депутатів на свою користь, Черновецький залишається на посаді. Він примудрився дати своєрідного "хабара" навіть Ющенку, виконавши президентське завдання про перейменування вулиці Січневого повстання на вулицю Мазепи.
Уже очевидно, що звільнення від Черновецького цього року не відбудеться. Навіть якщо парламент збереться в середині листопада на перше засідання, навіть якщо відразу буде ухвалено пакет законів, які можуть дати старт достроковим виборам, однак майже миттєво Черновецький оскаржить її в судах.
Дострокові вибори мера можуть відбуватися за сценарієм останніх парламентських - коли їх кілька разів довелося відкладати.
Якщо старт виборам не встигнуть дати до нового року, то не відбудеться це і в перших декадах січня – півмісяця країна відпочиває. Отже, за оптимістичного для опозиції сценарію, вибори мера можуть відбутися десь у березні, що влаштовує далеко не всіх ініціаторів цієї боротьби.
По-перше, за півроку Черновецький може збільшити рейтинги шляхом грошових вливань у найбідніші соціальні групи.
По-друге, втрачається ефект бліц-крига, на який розраховує опозиція, окрилена перемогою на парламентських виборах.
У розмовах з представниками "Нашої України", блоку Тимошенко, блоку Кличка і Партії регіонів "Українська правда" виокремила кілька варіантів розвитку подій.
Перший сценарій
Наведений нижче розвиток подій вважався найбільш реальним кілька тижнів тому і підтримувався Юрієм Луценком.
План передбачав на початковому етапі розділення повноважень глави Київської міської державної адміністрації та Київського міського голови.
Як відомо, поєднання цих двох інституцій у Києві визначено законом про столицю, який ухвалювався під Олександра Омельченка. Тоді ж, одночасно з дозволом на третій термін Кучми, було отримано і позитивний висновок Конституційного суду, що мер Києва повинен автоматично призначатися на посаду глави адміністрації.
Роз'єднання посад можливе шляхом внесення змін до закону про столицю.
Розведення функцій мера і керівника КМДА потрібно, щоб новий глава адміністрації, згідно із законодавством, зробив до парламенту подання про оголошення дострокових виборів мера.
Для оголошення дострокових виборів закон передбачає передумови:
Перше – рішення суду про незаконність розпоряджень Черновецького.
Друге – рішення комітету Верховної Ради з питань місцевого самоврядування.
Судовий процес, в рамках якого має бути винесена постанова з негативним для Черновецького вердиктом, вимагатиме часу: прийняття позову, призначення його до розгляду, клопотання, дебати. При бажанні процес можуть розтягнути на місяць і втягнути в новий рік.
Як визнають представники опозиції, зараз у них немає "чистого рішення", яке би підпадало під вимогу закону про місцеве самоврядування і при цьому вступило в силу та не оскаржувалося в апеляції.
Рішення комітету також можна буде організувати тільки після формування керівних органів парламенту – тобто, навіть якщо депутати працюватимуть в темпі вальсу, раніше грудня дати необхідний висновок вони не зможуть.
За першим сценарієм – розподіл повноважень мер/глава КМДА і подання до парламенту на оголошення дострокових виборів – опозиції під силу досягти результату.
Але є ризик, що в гонитві за усуненням Черновецького буде включено машину розправи над опонентами, яка просто зруйнує в Києві місцеве самоврядування як ідею.
І якщо посади мера і глави адміністрації розділять, то протоптаною дорогою будуть іти й наступники Ющенка. Якщо включити фантазію і уявити, що Луценко стане мером на дострокових виборах, то в разі президентства Януковича той може призначити главою київської адміністрації, наприклад, Василя Джарти, який і внесе подання до парламенту про усунення помаранчевого опонента. Рішення комітету і суду будуть вже справою техніки.
Другий сценарій
Окрім першого, більш тривалого варіанту, розглядається і значно коротший – просто постановою Верховної Ради оголосити вибори мера Києва, спираючись на пункт 30 статті 85 Конституції України.
Там до повноважень парламенту віднесено "призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування".
Прихильники цього сценарію вважають, що норми Конституції – це норми прямої дії, а там не сказано про жодні рішення суду чи висновки парламентського комітету. Тому, упевнені прибічники такого способу усунення Черновецького, і вибори можна призначати "тупо", просто на підставі волі парламенту.
Є проблема з тим, як довести, що Черновецький є "органом місцевого самоврядування". Однак і це не проблема для ідеологів сценарію: головне – видати постанову парламенту, а потім Черновецький нехай її оскаржує в окружному адміністративному суді Києва, сформованому з лояльних до Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко і Василя Онопенка людей.
Зрозуміло, що настільки прямолінійна відставка Черновецького хоч і наближує дострокові вибори у часі, однак дарує спокусу кожній наступній коаліції в парламенті ініціювати усунення мера.
Третій сценарій
Домогтися нової влади в Києві можна способом висловлення недовіри Черновецькому через місцевий референдум.
Для цього необхідно змінити законодавство в частині референдумів – зокрема, щоб позбавити можливості Черновецького блокувати створення ініціативних груп.
"Ми розробляємо у законі формулу, яка би вивела за межі місцевої влади реєстрацію ініціативних груп", - розповіли джерела "Української правди" в опозиційних до мера колах. Зокрема, пропонується, що в разі відмови столичних керівників ініціативні групи зможе реєструвати виборча комісія.
Щоб ухвалити законодавчі зміни в частині місцевих референдумів також потрібно, аби почали працювати парламентські комітети. Відтак, проведення референдуму про недовіру Черновецькому можливе навесні, що може пересунути вибори мера взагалі на наступну осінь.
Хоча усунення Черновецького через референдум виглядає непростим і розтягнутим у часі, однак воно дозволяє:
По-перше, зберегти юридичну чистоту,
По-друге, не створювати небезпечний прецедент для наступного президента,
По-третє, збереже ціну посади мера Києва, якого можна не позбавляти функцій глави державної адміністрації і не створювати двовладдя у столиці.
Четвертий сценарій
Залишається гіпотетична можливість оголосити недовіру Чернівецькому простою більшістю голосів Київради, що передбачає звільнення його з місця глави адміністрації указом президента (хоча Ющенко вже створив прецедент, коли він не відправив у відставку харківського губернатора Арсена Авакова – попри недовіру йому з боку 2/3 облради, що передбачає обов’язкове усунення з посади).
Для того, щоб у Київраді утворилася античерновецька більшість, потрібно теж кілька умов.
Перше – щоб вступив у силу закон про імперативний мандат для депутатів місцевих рад, який зараз перебуває на розгляді в Конституційному суді. Днями Дніпровський райсуд Києва призупинив до вердикту КС розгляд справи одного з перебіжчиків, якого Тимошенко спробувала усунути з Київради. А отримати такий вердикт КС до нового року також буде проблематично – по цій темі слухання в Конституційному суді ще навіть не розпочиналися.
Друге – щоб у Верховній Раді було утворено коаліцію "Нашої України" та БЮТ, яка, відповідно, зможе оперативно реагувати та вносити по ходу справи необхідні правки в законодавство.
Відтак, цей сценарій також потребуватиме кількох місяців.
Є ще майже нереальний варіант – сформувати дві третини голосів Київради за відставку Черновецького, що напряму тягне його звільнення. Однак, щоб зібрати необхідну підтримку, БЮТ і НУНС мають чимось дуже серйозно спокусити блок Литвина, соціалістів і Партію регіонів у Київраді.
П’ятий сценарій
Найбільш неймовірним і лише гіпотетично можливим є позбавлення Черновецького повноважень на підставі екзотичних рішень суду: наприклад, за нововиявленими обставинами оскаржити його обрання мером.
Також не слід забувати, що будь-які дії опозиції, спрямовані на усунення Черновецького, будуть блокуватися ним у судах різних інстанцій.
Проведення виборів мера Києва ускладнює і невизначеність із кандидатами на цю посаду.
Нові вибори мера без перевиборів Київради виглядатимуть нелогічно, оскільки саме цей склад столичного парламенту благословив найбільш кричущі схеми Черновецького і його зятя-радника В’ячеслава Супруненка.
А якщо вибори міського голови будуть проводитися одночасно з перевиборами Київради, то новий мер стане заручником фракції блоку Тимошенко, яка має всі шанси утворити одноосібну більшість у столичному парламенті.
