Віктор Ющенко виконав обов’язкову програму

Середа, 1 квітня 2009, 11:30

Коли минулого травня депутати від БЮТ не дали Віктору Ющенку виступити з щорічним посланням, це стало окремим інформаційним приводом – набагато гучнішим, ніж зміст розданого тоді депутатам звернення президента.

Минув рік. Цього разу Ющенку ніхто не заважав, і його поява на трибуні не стала подією парламентського життя.

31 березня 2009 Віктор Ющенко, очевидно, виголосив своє останнє послання до парламенту на посаді президента. Промову глави держави не розбирали на цитати, його вислови майже нікого не обурили, його не переривали оваціями і що найбільш показове – йому навіть не заважали.

З трьох майбутніх фаворитів на президентських виборах йому, мабуть, з ввічливості ледь помітно аплодувала президенту лише Юлія Тимошенко. Арсеній Яценюк весь час промови просидів, щось роздивляючись на своєму столі, а Віктор Янукович мовчки дивився на свого опонента з минулого, час від часу роблячи якісь нотатки.

Коли в залі пролунали останні слова промови Віктора Ющенко, першими в коридор вийшла невелика група депутатів Партії регіонів.

– Я би на його місці одразу після промови поклав би на стіл заяву про звільнення, – незвично спокійно звертався регіонал Шкіря до однопартійця Чечетова.

– Я такого навіть не пам’ятаю… Ти бачив це? – затараторив Чечетов. - Що він був у залі, що його там не було – ніхто на нього не зважав. Усі ходили туди-сюди, не аплодували…

Повз проходив заступник голови фракції Олександр Єфремов. Почувши розмову, він з якимось сумним гумором, плескаючи своїх підопічних по плечу, заспокоїв:

– Хлопці, залишилось вже зовсім небагато. Коли він почав промову, я подумав, що виступає якийсь віце–прем’єр. Потім мені здалось, що це галузевий міністр, а під кінець ніхто вже не звертав уваги на трибуну.

Уже коли Ющенко залишив залу, комуністи пробували передати йому символічну валізу в рамках акції "Квиток до Америки".

– Я так розумію, що це той самий чемодан, який Компартія отримала від Тимошенко, тілько теперь він всередині порожній, – намагався іронізувати регіонал Борис Колесніков.

Головною фішкою щорічного послання був проект змін до Конституції, який Ющенко подав до парламенту.

Цей законопроект давно перекидався з кабінету в кабінет у секретаріаті президента. Документ був готовий ще в листопаді минулого року, а текст напрацювань зводила заступник Віктора Балоги Марина Ставнійчук.

Оскільки для ухвалення президентської Конституції в парламенті не було і немає 300 голосів, то про проект забули, і він спокійно вкривався пилом. Згадали про нього, коли прийшов час традиційного звернення Віктора Ющенка.

Тоді Банкова наважилася як додаток до послання внести до парламенту проект конституційних змін. При чому рішення ухвалили в останній момент. Тому, за розповідями свідків, у секретаріаті всю ніч з понеділка на вівторок доводили до ладу текст нової Конституції, вичитували і переробляли остаточну редакцію.

Яку мету переслідував Ющенко, подаючи законопроект, не узгоджений з жодною силою – незрозуміло. Можливо, це спосіб зайняти руки депутатам, щоб вони не відволікалися на постать президента.

Таким чином Банкова ніби намагається перебрати на себе ініціативу, задати тему для переговорів, щоб потім робити поступки і виторговувати собі бонуси.

З іншого боку, Ющенко ризикує зіграти проти себе. Його проект змін до Конституції може стати пасом тим представникам Партії регіонів та блоку Тимошенко, які виступають за створення мега–коаліції та ухвалення Конституції парламентської республіки. Депутати, взявши за основу проект Ющенка, можуть кардинально його переробили на своє бачення.

Хоча, як відверто зізнаються і в БЮТ, і в Партії регіонів, займатися змінами до Конституції в них вже немає ні натхнення, ні часу. На носі – початок президентської виборчої кампанії. А як в Партії регіонів, так в блоці Тимошенко немає консенсусу про злиття в одну коаліцію.

Позаминулого тижня Юлія Тимошенко збирала у Кабінеті міністрів, в спеціальній кімнаті, захищеній від прослуховування, націонал–патріотичне крило БЮТ: Соболєв, Мовчан, Косів, Шкіль, Гринів тощо...

За словами джерел, з початку Тимошенко зробила "розбір польотів" подій у Тернополі. Натяками лідер блоку дала зрозуміти, що головну відповідальність за стратегічний провал вона покладає на керівництво фракції – Івана Кириленка та Андрія Кожемякіна. Саме ці двоє подавали депутатам сигнал підтримати вибори у Тернопільській області.

Втім, головною темою зустрічі було обговорення майбутніх дій блоку в контексті внесення змін до Конституції. Тимошенко пропонувала висловитися: який шлях більш прийнятний для блоку – переформатування Основного закону або початок активної фази підготовки до президентських перегонів.

Прем’єр намагалася зрозуміти настрої на пропозицію об'єднання з Януковичем в ім'я нової Конституції, адже без голосів регіоналів це неможливо. Виявилося, що настрої не змінилися й західна група БЮТ і надалі вважає це неможливим.

Тож, цілком імовірно, що проект Конституції, запропонований Ющенком, так і залишиться пам’ятником його епохи – і з часом про нього просто забудуть.

Після заслуховування президентського послання Верховна Рада перейшла до розгляду так званих "антикризових законів", які, за словами Юлії Тимошенко, є узгодженими з МВФ і мають повернути до України місію Фонду.

Як запевняла прем’єр, під час спільного перельоту з Брюсселю до Києва позаминулого четверга Ющенко пообіцяв, що ці закони підтримає фракція "Наша Україна – Народна самооборона" у повному складі. Хоча виглядає дивною сама готовність прем’єра повірити у такі гарантії від людини, до думки якої прислуховуються від сили 20 депутатів–нашоукраїнців, тоді як сама Тимошенко уже давно контролює щонайменше третину фракції НУНС.

Зрештою, коли парламент проголосував лише два законопроекти з п'яти, Тимошенко вийшла на екстрений брифінг.

Три необхідних уряду ініціативи не знайшли підтримки в депутатів, які орієнтуються на В’ячеслава Кириленка, а також в групи "Єдиний центр" Віктора Балоги. Тому прем’єр звинуватила Банкову в зриві голосування, хоча цього разу було помітно, що вона не покладає надії домовитися з Ющенком, а тому тон її виступу був не таким різким, як зазвичай.

– Ми думали, що після такого надихаючого звернення президента до парламенту цинізм в українській політиці завершено. І буде проголосовано антикризовий пакет. На жаль, цинізм залишився, – сказала Тимошенко журналістам.

Була помітно, що прем’єр незворушна. У подібних ситуаціях її нерви видають жести – Тимошенко або нервово крутить ручку, або перебирає пальцями перед собою на рівні сонячного сплетіння. Цього разу руки були спокійно складені на трибуні.

– Команда депутатів, яка підпорядковується президенту і голові його секретаріату Балозі, не проголосувала, діючи, очевидно, за принципом, "чим гірше – тим краще". Хоча попередньо всі позиції були домовлені, – констатувала Тимошенко незвично спокійно.

Водночас прем’єр не стала проводити аналогій між нинішньою ситуацією та недавніми подіями, коли симетрично цинічно БЮТ поставився до Ющенка, проголосувавши за звільнення міністра закордонних справ.

– Чому, коли фракція БЮТ відправляє Огризка у відставку, то ви кажете, що це ознака демократії. А коли НУНС не голосує за частину урядових законів, то це змова з метою повалення уряду? – запитали в Тимошенко під час брифінгу.

Прем’єр не розгубилася і заявила, що це не просто можна порівнювати.

– Коли розглядаються кадрові питання, то тут позиція кожної фракції самостійна. А що стосується антикризової програми, то це завдання не індивідуального депутата, а всього політикуму в цілому, якщо вони бажають добра Україні!, – пафосно оголосила прем’єр.

Однак тут Тимошенко продемонструвала, що конфлікт з Ющенком не входить в її плани до того, як три закони не будуть проголосовані повторно.

– Я не хочу, щоб було тлумачення, що це – протистояння президента і прем’єра. Я прагну співпраці з президентом і тими депутатами, які готові служити Україні! – запевнила Тимошенко м'яким голосом.

Стриманість прем’єра мала свої причини. Попереду в неї був ще не один раунд торгів.

Провал антикризових законів грає на руку регіоналам. Під час короткого брифінгу Віктор Янукович заявив, що Партія регіонів рішуче налаштована на дострокові парламентські вибори. Акції протесту, обіцяв лідер опозиції, стануть більш жорсткими, а його підопічні у натовпі запевняли, що вже з четверга блокуватимуть роботу Верховної Ради.

Чому саме в четвер – зрозуміло. З точки зору інформаційного буму це найвигідніший день, про цю подію будуть говорити під час всіх вечірніх шоу в п’ятницю та всі вихідні.

Теоретично це може стати початком тридцятиденного паралічу Ради, після якого у Віктора Ющенка з’явиться новий привід для розпуску парламенту. В такому разі можливою датою наступних дострокових виборів називають 12 або 19 липня цього року.

Хоча деякі регіонали очікують розпуску парламенту навіть наступного тижня – президент очікує, що Конституційний суд винесе рішення на його користь і визнає незаконність дій "коаліції трьох", яка після створення не зробила Ющенку повторне подання на призначення Тимошенко прем’єр–міністром.

Такий розвиток подій дуже невигідний БЮТ.

По–перше, після фіаско у Тернополі блокування Тимошенко парламентських виборів виглядатиме як останні спроби втриматися при владі.

По–друге, на відміну від грудня минулого року, значно слабкішим може виявитись судове лобі блоку.

В оточенні прем’єра назрів конфліктів між юридичними групами Портнова та Корнійчука, що може унеможливити блокування указів президента в судах. До того ж обговорюються плани нейтралізації голови Верховного суду Василя Онопенка, якого регіонали, комуністи і група Ющенка-Балоги можуть позбавити звання судді 226 голосами в парламенті.

Врешті, всі ці сценарії залежать від одного: який вибір зроблять регіонали – або вони підтримають президента і підуть з ним до кінця в процесі розпуску парламенту, або підтримають Тимошенко і, ризикуючи своїм рейтингом, підуть на внесення змін до Конституції.

В останньому випадку Юлію Тимошенко, якій з кожним днем доводиться озиратись на кризу та посилення позицій Арсенія Яценюка, легко буде вмовити.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді