Віктор Янукович: вступ до авторитаризму і культу особи
Втім, по закінченню перших ста днів президентства, очевидно, настав час показати країні щось дійсно пафосне і символічне. Звернення Віктора Януковича - і за формою і за змістом - стало фінальною крапкою, останнім мазком до того образу України, до якого прагне нинішня команда глави держави.
У цій Україні президент і влада панічно бояться власного народу.
Заходи безпеки навколо палацу "Україна" вражали уяву. По периметру концертного залу подвійним щільним кордоном вишикувалися ряди міліції. У дворах і закутках навколо будівлі стояли автобуси з бійцями "Беркута" в повному обмундируванні, готових забрати особливо буйних до буцегарні.
Взагалі міліція була скрізь: у підземних переходах, в магазинах навпроти палацу, на подвір'ях, в арках і навіть на дитячому майданчику одного з довколишніх будинків. У тих місцях, де потенційно міг пройти несвідомий представник народу, міліцію додатково прикривали металеві щити.
У цій Україні, куди б не впав погляд президента, повинні стояти тільки приємні для ока ряди прихильників. Тому поруч з кожним міліціонером неодмінно стояв прапороносець Партії регіонів. Здалеку створювалося враження, що біло-блакитними штандартами "регіоналів" насправді розмахує сама міліція.
У цій Україні опозицію не саджають і не затримують. Її просто ізолюють, стираючи з приємного оку президента біло-блакитного пейзажу. Для цього є суди та органи місцевого самоврядування, які ще напередодні звернення глави держави заборонили акції протесту біля палацу "Україна".
Єдина політична сила, яку влада не встигла заблокувати просто тому, що заявка на акцію протесту надійшла надто пізно, стала партія "За Україну!". Приблизно за годину до приїзду Віктора Януковича два десятки активіста з національними прапорами зібралися навпроти палацу на розі вулиць Червоноармійської і Тельмана. Купка опозиціонерів наївно бажала висловити свій протест акцією "Локшина та мильні бульбашки від Януковича".
Але як тільки критична маса опозиціонерів досягла небезпечного кордону, їх дбайливо, але наполегливо оточило кільце того самого "Беркута", який стояв у підворіттях. Бійці спецпідрозділу міліції працювали акуратно, з толком і розстановкою, підбадьорюючи опозиціонерів ударами кирзових чобіт по ногах. Поступово кільце перемістилося з Червоноармійської у кінець вулиці Тельмана. Особливо розчулили діалоги між тими, хто представляє владу, і тими, хто проти цієї влади виступає. Вони нагадували розмову молодої й наївної дівчини з недосвідченим гвалтівником.
| "Беркут" зачищає площу перед палацем "Україна" |
- Я маю право протестувати! Покажіть документи, чому ви мене забирайте?! - запитував хтось із числа прихильників "За Україну!"
- Йди, бл ... дь! Ми вам потім все покажемо! Трохи пізніше, - обіцяв правоохоронець.
- Я маю право тут стояти!
- Я знаю. Ти ж і так стоїш. Це ми рухаємося, - відповідало йому щільне кільце "Беркута".
Відсунувши натовп на безпечну від президента відстань, кільце правоохоронців зупинилося.
- Ми затримані? Так? Скажіть? - раділи опозиціонери, углядівши буцегарні неподалік.
- Ні. Просто стій! - відповідав їм втомлений і спітнілий "Беркут".
Тим часом на п'ятачку, де раніше стояли опозиціонери, почали відбуватися дивні речі. Щойно протестуючі опинилися досить далеко, на їхнє місце під конвоєм міліції рівними рядками вишикувалися люди з прапорами Партії регіонів. Командами "станьте сюди", "О! ось так добре" і "трішки ближче" міліціонери закривали діру в біло-блакитний ідилії навколо "Україна".
Що цікаво, всередині концертного холу, як і належить у палацах, до подій на вулиці ставилися з легкою долею неприязні і подиву.
- Мені самій неприємно було проходити повз таку кількість міліції, - поділилася Ганна Герман. - Я не знаю, хто їх стільки сюди привіз.
- А те, як поводяться з опозицією, ви бачили" layout="responsive" width="600" height="450">
Пилипишин був не одинокий у своєму бажанні скрасити час. Оператор одного з телеканалів, намагаючись врятуватися від нудьги, присів на підлогу, дістав гральну консоль "Нінтендо" і занурився у "срілялку".
А Янукович тим часом продовжував виголошувати. Він ні на крок не відійшов від заготовленого тексту. Але прочитати без помилок йому вдавалося не завжди.
- Прийшов час суттєво розширити компетенцію інституцій громадського суспільства, - заявив Янукович, не відриваючи очей від паперу.
Якби йому переклали російською те, що він сказав, то вийшло би "общественное общество". Але президент зробив вигляд, що нічого не трапилося.
Інколи сказане Януковичем взагалі могло спричинити скандал. Він не зміг правильно прочитати написане - і з його слів виходило, що Україна в питанні ядерних програм підтримує... Іран та Північну Корею.
- Україна підтвердила свій статус неядерної держави, що активно бореться з нерозповсюдженням ядерних матеріалів та технологій, - заявив Янукович, не вдаючись у суть сказаного.
Півтори години розмови про все і ні про що вимотали слухачів. Завершення виступу Януковича викликало полегшення в присутніх.
- Ну чьо, далі концерт? - зацікавився губернатор Київської області Анатолій Присяжнюк.
- Який концерт? - обуреним поглядом подивився на нього керівник Донецької області Близнюк.
Гості попрямували на вихід
- Він великими мазками намалював картину нашого майбутнього! Якщо ви щось не зрозуміли, я вам перекладу, - пропонував Чечетов свої послуги штатного коментатора Партії регіонів.
- Сергій Леонідович, а вам як старому комсомольцю ця подія не нагадувала часи комунізму? - цікавилися журналісти у віце-прем'єра Тігіпка.
- Ви знаєте, я задумався... Так, щось таке є! Але думаю, що це іноді правильно, це якось... систематизує. Розумієте?
- А що вам сподобалось?
- Ну... фактично все! Реформи... І про олігархів він дуже гарно сказав. В єдину чергу їх!
| Четвертий президент отримав благословення від першого і другого. Фото прес-служби Віктора Януковича |
Складалося враження, що гості чогось недоотримали. Можливо, їм дійсно не вистачало концерту. Чи фуршету. Можливо, не вистачало ще якихось виступів, окрім промови президента.
Але організатори заходу зробили все, аби дати зрозуміти: ніщо не може бути більш важливим і самодостатнім, ніж спіч Віктора Януковича. Це неприховано віддавало культом особи.
Насправді в цей четвер, на 100 днів президентства Януковича, була закладена нова традиція: раз на рік еліта збиратиметься, аби почути голос з глибини влади. І в цей момент вся країна повинна побачити, що незалежно від того, хто кому однопартієць, хто кого і на яке місце лобіює, кому і за які гроші будуть надаватися преференції, раз на рік всі вони рівні, бо разом з усією країною вимушені слухати плани глави держави.
Це така реперна точка, яка буде вказувати всій державі, хто в ній головний. Театральний символ влади.
Леонід Кучма теж любив символізм. 19 жовтня 1994 року, рівно через три місяці після інавгурації, він так само виступив з програмною промовою "Шляхом радикальних економічних реформ". Її так само, як і зараз пообіцяла Ганна Герман, видали окремою книжкою. Щоправда, історія показала, що згодом цей амбіційний план перетворився на макулатуру.