Метр колючого дроту від Азарова

Понеділок, 30 грудня 2013, 12:43

Останнім часом потреба у піднятті настрою викликає в пам’яті старі дитячі анекдоти. Наприклад про те, що якщо схрестити їжака з вужем, то вийде метр колючого дроту. Дякуючи нашому урядові, цей анекдот все частіше знаходить втілення в реальному житті.

Слід в якості антидоту пригадати чудову інфографіку про втрати від підписання Угоди про асоціацію. Тим більше що від того часу ці дві картинки розміщені й на сайті Кабміну, мабуть, вже як його офіційна позиція.

 Графіка з офіційного сайту Кабміну  

Проблема 1: Мічурінські методи схрещуван

Дружина Мічуріна загинула від того, що полізла на сосну за петрушкою, а її кавунами завалило. Такі ж чудеса витворює й уряд Азарова, додаючи недодаване.

Уряд за допомогою простих арифметичних дій на рівні початкової школи маніпулює цифрами, які, хоч і виражені в одній грошовій одиниці – доларах США, однак походять із різних планет національної економічної системи: показники торговельного обороту, прямі іноземні інвестиції, резерви Національного Банку та стан державних фінансів, і передусім державний борг.

Сума чи різниця таких різнорідних цифр не засвідчує просто нічого – це не є ані доходами бюджету, ані доходами приватного сектору. Тобто це той самий метр колючого дроту, отриманий внаслідок креативного схрещування.

Зокрема, якби мова йшла суто про надходження до бюджету, то такі показники, як торгівля з ЄС і РФ та інвестиції, необхідно було би перевести в обсяги доходів і зборів, які б отримала держскарбниця.

Парадокс в тому, що бюджет отримує дохід навіть від негативного сальдо в торгівлі, оскільки податок на додану вартість при імпорті продукції ніхто не скасовував. Множимо дані по торгівлі на 20% і отримуємо (10 + 5)*0,2 = 3 млрд. доларів до бюджету. Звісно ніхто не тішиться від того, що ми маємо негативне сальдо в торгівлі. Але – мухи окремо, котлети окремо.

Надходження до бюджету від інвестицій порахувати складно, оскільки не зрозуміло скільки податків з них буде сплачено. Але навіть якщо вважати, що інвестиції дають 100 % прибутку в перший же рік їх здійснення, то до бюджету потрапляє податок на прибуток у розмірі 3,325 млрд доларів.

Отже, показники на першому слайді мали би бути інакшими:

Торгівля з ЄС: 10*0,2= +2 млрд. доларів.

Торгівля з МС: 5*0,2= +1 млрд. доларів.

Інвестиції: 6 (5, оскільки інвестиційна привабливість України падає) *0,19= +1,14 (0,95) млрд. доларів.

Інвестиції КНР: 4*0,19= +0,76 млрд. доларів.

Інфраструктурні проекти з РФ: 5*0,19= +0,95 млрд. доларів.

Кооперація з РФ: 2,5*0,19= +0,475 млрд. доларів.

Платежі за газ: -6,5 млрд. доларів.

Виплата зовнішнього боргу: -5,9 млрд. доларів.

"Інвестиційний" кредит від РФ: +15 млрд. доларів.

Різниця: +8,925 (8,835) млрд. доларів США.

Якщо ж ми говоримо про втрати чи здобутки бізнесу, то слід би було прибрати з інфографік такі цифри як:

-        Платежі за зовнішніми боргами. Це обслуговування державного боргу і платежі, які має зробити уряд. Бізнес обслуговує свій, значно більший борг, але це окрема історія.

-        Платежі за газ. Це платежі, які де факто обслуговує держава, підтримуючи НАК "Нафтогаз". При цьому слід наголосити, що істотна частина цієї суми – це борг накопичений за минулі роки.

-        Інвестиційний кредит від РФ. Цей кредит не є інвестиційним, це – джерело коштів для держави для виконання бюджету та інших зобов’язань. Звісно, можна назвати виплату стипендій студентам інвестиціями в майбутнє. Тоді виплати пенсій і зарплат слід називати інвестиціями в спокійну старість чи політичний капітал і так далі. Але погодьтесь, що не зовсім те, що спадає на думку, коли бачиш словосполучення "інвестиційний кредит".

Отже знову цифри треба істотно скоригувати:

Торгівля з ЄС: 10*0,2= +2 млрд. доларів.

Торгівля з МС: 5*0,2= +1 млрд. доларів.

Інвестиції: 6 (5, оскільки інвестиційна привабливість України падає) *0,19= +1,14 (0,95) млрд. доларів.

Інвестиції КНР: 4*0,19= +0,76 млрд. доларів.

Інфраструктурні проекти з РФ: 5*0,19= +0,95 млрд. доларів.

Кооперація з РФ: 2,5*0,19= +0,475 млрд. доларів.

Різниця: +6,325 (6,135) млрд. доларів США.

Проблема 2 "Тут играем, тут не играем, здесь жирное пятно – рыбу заворачивали" (Володимир Вінокур)

Змішування різних даних – це півбіди. Більша проблема – це правдивість наведених даних.

Прикро, що автори урядових малюнків не наводять джерел і методів отримання саме таких цифр. Але спробуємо покластися на їх добросовісність і припустити, що посилань на джерела немає просто через те, що вони псуватимуть читабельність інфографік. До того ж не так складно здогадатися звідки взялися ці дані.

Отже, торгівля. Цифри на першому слайді: -10 млрд. доларів з ЄС і -5 млрд. доларів з МС – відповідають реальним показникам зовнішньоторговельного сальдо, які оприлюднює Держкомстат. Але вже на другому слайді з ними відбуваються дивні метаморфози.

Уряд вважає, що випадку укладання Угоди про асоціацію баланс торгівлі з ЄС погіршиться на 1 млрд. доларів і складатиме -11 млрд. доларів, а у торгівлі з МС нас чекатиме катастрофа і зменшення торгівлі на 10 млрд. доларів (з -5 до -15 млрд. доларів).

Насправді ж, перші роки дії Угоди про асоціацію були б найкращими для України, оскільки ми знаходилися б в умовах асиметрії на нашу користь – коли ЄС мита скасовує, а Україна ще ні. В цих умовах ми щороку економили б, за різними підрахунками, від 400 до 700 мільйонів євро (0,54 – 1,12 млрд. доларів). Округливши цифри для читабельності інфографіки, ми мали б навіть номінально отримати зменшення негативного сальдо з -10 до -9 млрд. доларів. Чому мало б статися навпаки, уявити складно.

Цифра у 15 млрд. доларів у торгівлі з МС певною мірою відповідає усьому торговельному обороту з країнами Митного союзу. Тобто автори інфографіки припускають, що у випадку підписання Угоди про асоціацію с ЄС і Росія, і Білорусь із Казахстаном припинять купувати будь-що українське. Ані кілограма сиру, ані кружальця ковбаси. Ситуація близька до найсуворішого ембарго проти Ірану чи Куби, але наряд чи це реальний сценарій розвитку відносин.

Більш реалістичні підрахунки свідчать, що у найгіршому випадку втрати сягатимуть менше 2-х млрд. доларів США.

Таким чином, -5 може перетворитись на -7, але не більше. Загалом, беручи до уваги, що країни МС все ж таки зацікавлені в українських товарах і не завжди можуть їх замістити у короткостроковій перспективі, то втрати були б ще меншими. А відтак переваги від Угоди про асоціацію могли би врівноважити можливі негативні дії з боку МС.

Цікаві метаморфози відбуваються з інвестиціями. Автори урядової інфографіки стверджують, що підписання Угоди про асоціацію мало би наслідком зменшення інвестицій з 6 до 5 млрд. доларів. Фактично ж усе відбувалося б з точністю до навпаки.

Угода про асоціацію із самого початку створювалася як механізм покращення інвестиційної привабливості країни, тобто інвестиції мали би лише зростати. І навпаки, не підписання УА істотно погіршило інвестиційні настрої щодо України. Тому ці цифри слід було б принаймні поміняти місцями: 5 млрд. доларів. у випадку не підписання і 6 млрд. – в разі підписання.

Цікавою є цифра інвестицій з КНР.

По-перше, чому 4 млрд. доларів, а не 8, як сказав президент?

А по-друге, ці переговори велися з Китаєм ще тоді, коли уряд декларував намір укласти Угоду про асоціацію. Можливо, цифра зменшилася через те, що угоду не підписали і Китаю Україна стала менш цікавою? Звісно, це лише припущення. Але в будь-якому разі кількість інвестицій з Китаю слід або взагалі прибрати з інфографіки, або ж повторити на обох слайдах.

Перспективи економії 3,5 млрд. доларів (-6,5 на першому слайді та -10 на другому) від знижки на газ нівелюються тим, що нова ціна відома лише на перший квартал 2014 року, а тому не можна бути цілком впевненим в об’єктивності цих даних.

Нарешті "інвестиційний кредит з РФ", інфраструктурні проекти та виробнича кооперація з РФ.

Напрями співпраці й обсяги фінансування абсолютно привабливі. Без іронії. Проблеми лише в тому, що і виробнича кооперація і інфраструктурні проекти з РФ обговорюються вже десятиліття (наприклад міст через Керченську протоку чи літакобудування). Тому справді складно сказати, чи ці проекти будуть реалізовані в заявлених обсягах саме в 2014 році.

Ми вже визначили природу "інвестиційного кредиту з РФ" вище. Тут слід було б сказати, що якщо ми подаємо цю цифру в інфографіці, то заради об’єктивності мали би додати до другого малюнка цифри кредиту від МВФ та макрофінансової допомоги від ЄС: 15 млрд. доларів США + 610 млн. євро (830 млн. доларів США). Саме ці джерела фінансування лежали в основі розроблених Міністерством економіки макрофінансових показників на 2014 рік станом на 1 грудня 2013 року.

Таким чином, після коригування даних слайд з оцінкою показників у разі підписанням Угоди про асоціацію мав би містити такі дані:

 

Торгівля з ЄС: 9*0,2= +1,8 млрд. доларів (менша цифра в короткостроковій перспективі, але зменшення зовнішньоторговельного сальдо – стратегічний плюс для розвитку країни).

Торгівля з МС: 7*0,2= +1,4 млрд. доларів.

Інвестиції: 6*0,19= +1,14 млрд. доларів.

Інвестиції КНР: 4*0,19= +0,76 млрд. доларів.

Інфраструктурні проекти з РФ: 5*0,19= +0,95 млрд. доларів.

Кооперація з РФ: 2,5*0,19= +0,475 млрд. доларів.

Платежі за газ: -10 млрд. доларів.

Виплата зовнішнього боргу: -5,9 млрд. доларів.

Кредит від МВФ: +15 млрд. доларів.

Макрофінансова допомога від ЄС: 830 млн. доларів.

Різниця: +6,455 млрд. доларів.

Авторам інфографіки, хто б ними не був, хотілося б нагадати, що до поганих математиків у сні приходить півтора землекопа

Примітка. МС виграє по загальній сумі в порівнянні з Угодою про асоціацію тільки через те, що в рамках МС передбачена знижка на газ.

Як бачимо, незалежно від того, на захід чи на схід – в цілому показники сумірні, не враховуючи сумнівну знижку на газ.

Але не це є важливим.

Незважаючи на усю некоректність інфографіки уряду, вона цілком очевидно доводить, що підтримка від Російської Федерації була отримана власне в обмін на відмову від підписання угоди з ЄС.

І що уряд в цій ситуації обирав не дешевші чи більші гроші, а вирішував, чи оздоровлювати і модернізувати економіку у випадку асоціації з ЄС та співпраці з МВФ, чи й далі збільшувати державний борг і не реагувати на системні проблеми в економіці та бюджетній сфері.

А авторам інфографіки, хто б ними не був, хотілося б нагадати, що до поганих математиків у сні приходить півтора землекопа.

Матеріали підготовлені Європейською програмою ГО "Центр ЮЕЙ" у співпраці з TEXTY.org.ua за підтримки програми МАТРА посольства Королівства Нідерландів в Україні



powered by lun.ua
Головне на Українській правді