Що відбувалось на з'їздах Гройсмана, Смешка, Вакарчука, Порошенка і Зеленського

Стовпчики термометрів вперше від початку літа впевнено зафіксувалися біля позначки +30. На такому тлі в Києві пройшов черговий фестиваль влогерів з промовистою назвою VideoZhara...

Але найбільш "спекотно" було у політичній тусовці.

Позачергові вибори не скасовано, час підтискає. Тому за один вікенд на різних столичних майданчиках пройшов цілий парад з'їздів політичних партій.

Ті, хто вирішили спробувати свої сили на парламентських перегонах, зібрали своїх делегатів з усієї країни, аби затвердити списки, показати себе людям, і з огляду на кількість нових політичних проектів – банально познайомити партійців між собою.

"Українська правда" цього гарячого політичного вікенду завітала почергово на з'їзди усіх партій, які мають шанси пройти в Раду.

На двох: "Українська стратегія Гройсмана"

З'їзд. У п'ятницю вдень коридори Мистецького арсеналу були напівпорожні. Повз столи з кейтерингом походжали поодинокі депутати фракції "Народний фронт", які поступово стягувались до сцени.

Депутати НФ прийшли підтримати прем'єра Володимира Гройсмана, який оголосив, що веде на дострокові вибори свою партію "Українська стратегія Гройсмана".

Оскільки партія Яценюка на вибори не йде, депутати та міністри цієї політичної сили шукають політичного порятунку у партії Гройсмана та "Європейській солідарності" Петра Порошенка.

Гройсман з'явився на з'їзд, тримаючи за руку свою дружину, аби підкреслити статус "зразкового сім'янина".

На сцені на нього чекала підготовлена трибуна з партійним брендуванням.

Виступав Гройсман з типовими для себе меседжами, так, неначе він збирається на вибори прем'єра, а не до парламенту.

"Наше завдання – забезпечити стабільність і економічне зростання на 5%", – махаючи лівою рукою, виголошував Гройсман.

"Середній клас – це не якісь багатії! У моєму розумінні – це український вчитель, лікар, фермер", – пафосно продовжував він, дивлячись на свою дружину, яка сиділа у першому ряду.

Після запального спічу Гройсман представив свою "нову" команду, яка буде боротися за голоси "45 мільйонів живих сердець".

Cписок. На з'їзді прем'єр представив тільки першу десятку виборчого списку "Української стратегії".

Перша десятка партії Гройсмана наполовину складається з представників НФ.

№1. Володимир Гройсман – голова партії;

№2. Лілія Гриневич – міністр освіти;

№3. Еміне Джапарова – перша заступниця міністра інформполітики;

№4. Олександр Саєнко – міністр Кабінету міністрів, один із найближчих соратників прем'єра;

№5. Євген Нищук – міністр культури;

№6. Павло Петренко – міністр юстиції, близький товариш Арсенія Яценюка;

№7. Сергій Марченко – екс-заступник голови АП у Порошенка та екс-заступник міністра фінансів;

№8. Андрій Тетерук – депутат з фракції НФ, раніше був командиром батальйону "Миротворець", у список НФ потрапив за протекцією Арсена Авакова;

№9. Павло Яблонський – секретар Вінницької міськради, де представляв партію Гройсмана "Вінницька європейська стратегія", яку і перейменували на партію "Українська стратегія". Раніше Яблонський був головою політради "Українська стратегія".

№10. Віктор Єленський – депутат фракції НФ, який входить до умовної групи Яценюка, колишній помічник екс-прем'єра у шостому та сьомому скликанні Ради.

Решту списку було завантажено на окрему інтернет-сторінку, куди мали доступ тільки делегати. Однак ніхто з опитаних УП делегатів не мав пароля для скачування.

Меседжі та амбіції. Амбіцій у Гройсмана хоч відбавляй. Однак зараз перед ним та його партією стоїть одне непросте завдання – набрати 5% голосів українців, щоб подолати прохідний бар'єр до Верховної Ради.

Станом на зараз рейтинг "Української стратегії" коливається у межах 1% серед тих, хто визначився зі своїм вибором.

Меседжі "Української стратегії Гройсмана" нагадують мікс обіцянок і повідомлень партій БПП та НФ.

Ця зона складалась із двох великих шатрів. В одному помістили фуд-корт та крісла делегатів, під другим – ряди крісел та сцена. Поки на фуд-корті годували канапе та шаурмою, делегати і гості займали свої місця.

Зеленський, як усі і чекали, почав із жарту.

"Це точно моя промова? Не Петра Олексійовича?" – звернувся він до першого ряду, де сиділи його перший помічник Сергій Шефір та глава АП Андрій Богдан, натякаючи на недавній скандал з плагіатом виступу Порошенка.

Одним жартом Зеленський не обмежився і в іронічній манері пояснив вибір локації для з'їзду:

"Я вірю, що завдяки людям, які зібрались тут, Україна розцвіте. Ну і будемо саджати. Символізмів багато".

Публіка сприймала жарти на ура, весело сміялась і плескала. Левову частку делегатів складали люди у віковому діапазоні 30-40 років, переважно в доброму брендовому одязі.

Перші ряди займали представники нової влади, керівництво АП, фактичний глава СБУ Іван Баканов, представники президента в Раді та уряді. Секретар РНБО Олександр Данилюк до останнього перемовлявся з новими соратниками у фуд-зоні.

Виступ Зеленського був традиційно легким, але відчутно впевненішим, ніж його перші президентські промови. Із самої атмосфери заходу зчитувалось, як нова команда починає відчувати, що вона тепер – влада.

Для партії, яка має підтримку на рівні 48,2% серед тих, хто має намір голосувати і визначився з симпатіями, це не дивина.

Зеленський більше не вибачався за металеві рамки на вході, як робив раніше, а його охорона "отсекала гражданских" з не меншим завзяттям, ніж до цього охорона Порошенка.

Правда, Зеленський все ще не навчився відмовляти людям, коли його просять зробити селфі. Главі АП Богдану довелося ледь не силою забирати президента у натовпу фанів.

Список. Логіка побудови списку "Слуги народу", якщо вірити Володимиру Зеленському, була наступною: частина людей – це експерти Зе!команди із часів президентської кампанії, частина – регіональні представники команди, частина – набрані через інтернет люди, які пропонували "Слузі народу" свої проекти.

Здавалося б, це вичерпне пояснення, однак запитання залишились.

Наприклад, незрозуміло, до якої із цих трьох категорій належить гендиректор медіа-холдингу олігарха Ігоря Коломойського "1+1 медіа" Олександр Ткаченко. Він "експерт" Зе!команди? Якщо оцінити вклад "1+1" та його керівника у перемогу на виборах Зеленського, то Ткаченко цілком міг би пройти по цій квоті. Як і чорний піар-технолог Олександр Дубінський з "1+1", якого чомусь на з'їзді називали "журналістом".

Загалом перша десятка "Слуги народу" виглядає наступним чином:

№1. Дмитро Разумков – лідер партії;

№2. Руслан Стефанчук – представник Зеленського в парламенті, головний ідеолог "Слуги народу";

№3. Ірина Венедіктова – експерт з питань судової системи;

№4. Давид Арахамія – підприємець і волонтер, відомий під ніком Девід Браун;

№5 Галина Янченко – експертка з питань антикорупційної політики та депутатка Київради;

№6. Михайло Федоров – радник президента і керівник digital-напряму партії "Слуга народу";

№7. Олександр Корнієнко – керівник передвиборчого штабу "Слуги народу";

№8. Анастасія Красносільська – експерт з податкового законодавства, до кінц травня працювала у Центрі протидії корупції;

№9. Олександр Ткаченко – гендиректор "1+1 медіа";

№10. Жан Беленюк – чемпіон світу з греко-римської боротьби.

У неділю партія Зеленського оприлюднила першу сотню свого списку і ще близько 10 імен можливих мажоритарників. Однак у "СН" обіцяють "постпраймеріз", тобто якщо громадськість чи журналісти переконають партію, що котрийсь із її кандидатів непорядний, то його можуть відкликати.

Меседжі та амбіції. З'їзд партії "Слуга народу" пройшов під оголошеним самим президентом гаслом "Зробимо їх ще раз".

"Слуга народу" – це те, що допоможе Україні встановити іншу систему, не перезавантажити стару, а встановити іншу. Ми почали це робити 21 квітня. Але це тільки перший крок. Система поки що в нокдауні, ми пропонуємо нокаут. Ми зробимо це разом. Ми зробимо їх ще раз", – сказав президент і дещо по-змовницьки усміхнувся до однопартійців.

Серед інших оголошених задач варто згадати скасування недоторканності для депутатів, відкликання мандату за кнопкодавство, прийняття закону про незаконне збагачення.

Всього у програмі "СН" 16 блоків:

Спонсори. Питання витрат на таку масштабну кампанію, яку запланували у "Слузі народу", є доволі чутливим. Президентська кампанія Зеленського була побудована на тому, щоб обійтись скромним бюджетом.

Парламентська кампанія зовсім інша – замість одного кандидата їх кілька сотень.

Кілька чинних депутатів-мажоритарників переконували УП, що штаб "СН" здає округ "під ключ", тобто з підтримкою, брендом, візуальною концепцією тощо, за 300 тисяч доларів. Однак озвучити ці дані під диктофон жоден із опитаних депутатів не погодився.

Правда, нинішній рівень електоральної підтримки "Слуги народу" дозволяє партії розраховувати на перемогу в округах навіть без серйозних фінансових вливань.

На президентських виборах і після них Зеленського звинувачували у зв'язках з олігархом Ігорем Коломойським, фінансовий ресурс якого міг би стати великою "допомогою" у виборчій кампанії. Президент спростовував залежність від олігарха, однак взяв у першу десятку гендиректора його медіа-холдингу, який під час президентських виборів перетворився фактично на філію "Квартал ТВ".

Однак поки незрозуміло, хто кому буде винен після включення Ткаченка у список і підтримки Дубінського на окрузі: Зеленський Коломойському, чи навпаки.

Роман Романюк, Роман Кравець, УП