Щодо цього кандидата Вища кваліфікаційна комісія суддів ухвалила залишити висновок Громадської ради доброчесності без розгляду і не планує розглядати його у пленарному складі, як того вимагає закон. Це означає, що призначення цього кандидата суддею Верховного Суду буде здійснено з порушенням закону.

Кандидат пов'язаний із політичними силами, і простежується вплив цього зв'язку на його кар'єру. Ігор Бенедисюк був призначений членом Вищої ради юстиції за квотою президента. Згодом Порошенко нагородив кандидата іменною зброєю, коли той хоч і був головою ВРЮ, однак ще мав статус судді, що прямо заборонено законом. Кандидат прийняв цю нагороду.

У громадськості виник обґрунтований сумнів щодо ймовірного російського громадянства Ігора Бенедисюка. Кандидат закінчив Військовий інститут Міністерства оборони СРСР і у липні 1991 року став суддею військового суду в місті Южно-Сахалінськ (Росія). Суддею в РФ Бенедисюк працював до квітня 1994 року, після чого переїхав до України і став суддею Київського гарнізону. На співбесіді кандидат так і не вказав, громадянином якої країни він був на посаді судді РФ, і не зміг назвати дату набуття ним українського громадянства.

Ігор Бенедисюк як голова Вищої ради правосуддя причетний до покривання «суддів Майдану». У висновку ГРД згадуються прізвища суддів Чауса, Девятка, Ластовки, Саніна, Кізюн та інших, яких не звільнили за очевидно неправосудні рішення часів Майдану. Кандидат закрив очі на факти впливу адміністрації Януковича на суддів. Вища рада правосуддя відмовилась заслухати свідчення судді Ірини Мамонтової щодо дзвінків головам судів від заступника голови АП Андрія Портнова. Нічого не зроблено для виявлення інших фактів такого впливу та їх належної оцінки.

Кандидат значно порушував строки розгляду справ «суддів Майдану» (судді Ластовка та Іваніна) і причетний до рішень ВРП, що містять ознаки переслідувань суддів, які пішли проти системи. Зокрема, за його участі прийняті незаконні рішення про покарання судді-викривачки Лариси Гольник та судді Віталія Радченка, який дав дозвіл на обшуки у голови Окружного адміністративного суду Павла Вовка.

Як голова ВРП не забезпечив належну прозорість роботи ВРП. Так, Верховний Суд встановив порушення ВРП законодавства при наданні відповіді на запити щодо винагороди членів ВРП та доповідачів при розгляді скарг на суддів. Припинено і трансляції засідань дисциплінарних палат при розгляді скарг на суддів. Бенедисюк обгрунтував це відсутністю техніки та фінансування, що є сумнівним.

Громадська рада доброчесності виявила, що у 2015, 2016 та 2017 роках суддя Господарського суду Черкаської області не задекларував жодної нерухомості за місцем роботи — у місті Черкаси.

Громадська рада доброчесності виявила зв'язок кандидата з політичними силами.

Колишній тесть кандидата Гавриш Степан Богданович у 2004—2005 роках представляв інтереси кандидата в президенти Віктора Януковича у Верховному Суді. Також під час 6 скликання Верховної Ради України колишня дружина кандидата була помічницею народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка.

У 2006—2015 роках батько кандидата працював на посаді судді Конституційного Суду України. У 2010 році у складі колегії суддів він визнав законним конституційний переворот, скасувавши зміни до Конституції 2004 року, чим розширив повноваження екс-президента Януковича.

Суддя Бринцев з дружиною володіють трьома будинками загальною площею 306 кв. м, трьома квартирами загальною площею 358 кв. м та п'ятьма нежитловими приміщеннями загальною площею 1928 кв. м, а також автомобілями Nissan Murano, Mitsubishi Lancer і значними сумами грошових заощаджень.

У березні 2011 року суддя приватизував квартиру в Києві загальною площею 53 кв. м, незважаючи на те, що до приватизації дружина судді мала у власності квартиру в Києві загальною площею 97 кв. м.

Кандидат не пояснив походження майна на банківських рахунках дружини судді за 2014 рік у сумі 192484 грн.

Ухвалив 17 судових рішень, не перебуваючи на робочому місці (був на навчанні).

Попри негативні висновки ГРД у попередньому конкурсі до Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів одноголосно визнала кандидата здатним здійснювати правосуддя у ВС.

Вільгушинський допустив розбіжності у деклараціях за різні роки, а також не зазначив сина (2007) і дружину як членів сім'ї (2009).

Також у 2013 році кандидат не відобразив у декларації право користування автомобілем Lexus LS 460, а протягом 2015—2016 «забув» задекларувати ще два — Acura MDX та Toyota Camry.

Відповідно до розслідування PROSUD, екс-дружина судді у 2018 році стала власницею квартири в новобудові на лівому березі Києва площею 130 кв. м. Ймовірна вартість такого помешкання могла сягати 200 тис. дол.

ГРД також виявила серед учасників ЗНО, що отримали незаконні переваги внаслідок втручання в результати оцінювання, однофамільця сина кандидата. Однак суддя заперечив причетність до вказаних обставин.

Щодо цієї кандидатки Вища кваліфікаційна комісія суддів ухвалила залишити висновок Громадської ради доброчесності без розгляду і не планує розглядати його у пленарному складі, як того вимагає закон. Це означає, що призначення цієї кандидатки суддею Верховного Суду буде здійснено з порушенням закону.

У складі Вищої ради правосуддя кандидатка розглядала справи щодо суддів, які виносили вироки учасникам акцій протестів під час Революції Гідності. Зокрема, Наталя Волковицька причетна до рішень, що сприяли ухиленню від відповідальності «суддів Майдану», а також до переслідування Вищою радою правосуддя колег, які виступили проти негативних явищ у судовій системі.

Свідченням цього є незаконне притягнення до відповідальності судді Галицького районного суду Львова Віталія Радченка за надання детективам НАБУ дозволу на обшук у голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка, а також переслідування відомої судді-викривачки з Октябрського районного суду Полтави Лариси Гольник.

Кандидатка порушила правила декларування майна, зокрема не задекларувала квартиру площею 66,9 кв. м у деклараціях за 2011—2014 роки.

Також суддя брала участь в ухваленні рішень, що призвели до порушення прав людини. Кандидатка в складі колегії суддів брала участь у толеруванні практики, яку Європейський суд з прав людини визнав «свавільною» у справі «Тихонов проти України». ЄСПЛ встановив, що суди ґрунтували свої рішення на визнавальних показах, здобутих без участі захисника, а кандидатка у складі колегії Верховного Суду не взяла до уваги таку скаргу.

Щодо цих обставин суддя також зазначила недостовірні дані в декларації доброчесності за 2016 рік.

Не зазначив у декларації доброчесності за 2015 рік участь в ухваленні рішень у справах «Луценко проти України» та «Загородній проти України», в яких Європейський суд з прав людини констатував порушення прав людини.

Щодо цієї кандидатки Вища кваліфікаційна комісія суддів ухвалила залишити висновок Громадської ради доброчесності без розгляду і не планує розглядати його у пленарному складі, як того вимагає закон. Це означає, що призначення цієї кандидатки суддею Верховного Суду буде здійснено з порушенням закону.

Кандидатка у 2013 році придбала квартиру площею 136,1 кв. м у столичному ЖК «Новопечерські липки». Проте суддя декларує житло лише у 2015 році, вказуючи майже втричі нижчу вартість — 898 260 грн — замість ринкової 2,1—3,5 млн грн. Водночас доходи кандидатки та членів її родини за цей період не дозволили б придбати вказану квартиру (відповідно 530 249 грн і 494 894 грн).

Губенко фігурувала у гучному конфлікті довкола забудови на території Олександрівської лікарні в Києві. Рішення судді та її колег спричинили чисельні зіткнення активістів-захисників лікарні з представниками забудовника.

Під час Революції Гідності, у лютому 2014 року, у складі колегії суддів протиправно забороняла мирні зібрання, що згодом підтвердила дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя. Така практика в судді спостерігалася і раніше.

У 2012 році своїм рішенням у складі колегії суддів фактично дала підставу для скасування голосуванняна виборах до парламенту 1172 громадян, які здійснили своє волевиявлення.

Не перебуваючи на робочому місці (була на навчанні), ухвалила 190 судових рішень.

Кандидатка відзначилася сумнозвісними рішеннями про незаконну забудову під стінами Софії Київської, якими стурбувала ЮНЕСКО.

Громадська рада доброчесності упіймала Данилову на систематичних помилках, приховуванні статків та недостовірній інформації про доходи.

Дані про елітну нерухомість та автівки кандидатки, можливо, не набули б широкого розголосу, якби не її повідомлення про пограбування будинку на суму 500 000 доларів та коментарі Голови Ради суддів України.

Привернула до себе увагу кандидатка і перешкоджанням журналістам у їхній діяльності.

У 2016 році кандидат задекларував занижені доходи від продажу двох автомобілів — Toyota Camry (15000 грн) та Ford Mondeo (8000 грн).

Того ж року кандидат придбав нову Toyota Camry, але не задекларував «подаровані» родичами 400 000 грн на цю покупку. На співбесіді кандидат сказав, що не вважає вказану суму подарунком, хоча сам писав науково-практичний коментар до антикорупційного законодавства, де визнавав подібні кошти подарунком.

2017-го кандидат передав службовий Mitsubishi Pajero, який перебуває на балансі Сумського районного суду, своєму другові — голові Господарського суду Олександру Коваленку. Останній поїхав на вказаному авто на зустріч і був затриманий під час одержання 26 тис. дол. США хабаря.

Суддя Дашутін погрожував журналістці, яка мала вести аудіозапис судового засідання, чим прямо порушив принцип гласності й відкритості, а також приховував у декларації доброчесності факти порушення правил дорожнього руху.

Кандидатка має значні розбіжності в доходах і витратах. У 2012 році дохід сім'ї Євграфової склав 475780 грн, тоді як витрати перевищили мільйон гривень. Подібна ситуація спостерігається у 2013-му (порівняти витрати можна тут) і 2014-му (порівняти витрати можна тут).

Тільки за 2012 рік сім'я судді придбала автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2012 року випуску за 665 тис. грн і мотоцикл BMW K1600GTL 2012 року випуску за 280 тис. грн.

Упродовж подальших двох років сім'я придбала кілька земельних ділянок у Криму, а також туристичну путівку за майже 6400 євро.

За 2015—2017 роки кандидатка додатково задекларувала готівкою 95 000 доларів США.

Також суддя ухвалила 54 рішення під час проходження підготовки у столичній Національній школі суддів України.

Кандидат зробив стрімку кар'єру у судовій системі — маючи лише 6 років суддівського стажу, він став суддею Вищого господарського суду України. Цим він, імовірно, завдячує своїй тещі Ніні Миколаївні Фадєєвій, яка тривалий час була членкинею ВККС та мала зв'язки з Віктором Януковичем і його соратниками з Партії регіонів.

Олексій Євсіков фігурує у кримінальному провадженні про втручання в автоматизовану систему розподілу справ. У 2018 року Департамент спецрозслідувань ГПУ завершив досудове розслідування у справі про масове втручання в роботу системи авторозподілу справ у Вищому господарському суді України. Так, в авторозподіл справ у суді втручалися понад 20 тисяч разів, щоб справи потрапляли на розгляд до конкретних суддів.

Євсіков був одним із суддів, на кого здійснювався розподіл справ із втручанням у систему. Внаслідок цих втручань державі було завдано збитків на мільйони гривень.

У 2014 році Олексій Євсіков продав будинок у с. Трипілля Обухівського району за майже 5 млн грн. При цьому запевнив, що збудував його сам, земельну ділянку придбав за безцінь, а для будівництва використовував дешеві матеріали.

У тому ж 2014 році донька кандидата, на той час студентка, стала власницею земельної ділянки у с. Гореничі Києво-Святошинського району. Вартість цієї ділянки Євсіков приховав.

Також кандидат «забував» декларувати автівку Mercedes-Benz у 2013—2014 роках.

Кандидат допускав поведінку, яка свідчить про недостатній рівень його безсторонності. Так, у 2013 році Єремейчук заявив самовідвід у справі проти Рокитнівського РВ УМВС України у Рівненській області, де працював упродовж 1997—2003 років.

Тобто кандидат визнав, що його попередня робота в установі може похитнути його об'єктивність та неупередженість як судді. При цьому раніше Єремейчук ухвалив щонайменше 41 судове рішення у справах за участю посадовців вказаного райвідділу.

Кандидат майже вдвічі занизив вартість задекларованої у 2016 році квартири. Пізніше суддя зазначив, що житло за понад 467 тисяч гривень йому придбалина власні заощадження тесть-бригадир сільгосппідприємства і теща-техпрацівниця. Щоправда, фінансову спроможність родичів кандидат зміг підтвердити лише документами про власність тестя і тещі на кілька земельних ділянок.

Квартиру площею 92 кв. м. у Харкові судді нібито подарувала у 2015 році сестра. Однак чомусь вже за рік оформила подарунок на себе. Джерела придбання квартири невідомі.

Щодо цієї кандидатки Вища кваліфікаційна комісія суддів ухвалила залишити висновок Громадської ради доброчесності без розгляду і не планує розглядати його у пленарному складі, як того вимагає закон. Це означає, що призначення цієї кандидатки суддею Верховного Суду буде здійснено з порушенням закону.

Яна Іваненко вже брала участь у конкурсі до Верховного Суду у 2017 році. Тоді Комісія погодилась з негативним висновком Громадської ради доброчесності й виключила Іваненко з конкурсу. Цього разу ВККС вирішила, що суддя підтвердила свою доброчесність і може продовжувати участь у конкурсі.

Утім, ГРД знайшла підстави сумніватися, що стрімкий кар'єрний зліт кандидатки та чисельні відзнаки («Заслужений юрист України», Міністерства юстиції України «За заслуги» та Конституційного суду України, низка почесних грамот Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України тощо), обумовлені суто її професійними досягненнями.

Виявлено, що Яна Іваненко була помічником колишнього голови Вищої ради юстиції та екс-депутата від партії СДПУ(о) Медведчука — Валерія Євдокимова. Від останнього кандидатка має сина і будинок у Ворзелі під Києвом.

На переконання ГРД, Євдокимов може впливати на призначення Іваненко і саме його протекція забезпечила кандидатці стрімку кар'єру: від судді Господарського суду Київської області у лише 28 років — до судді Вищого адміністративного суду у 34.

Іваненко має в користуванні квартиру площею 140 кв. м у столиці та автомобіль Suzuki. Власником майна є мати кандидатки, однак у ГРД є обґрунтовані сумніви у спроможності матері придбати це майно. До того ж, у 2017 році ВККС погодилась, що Іваненко не навела джерела його походження.

У майновій декларації за 2014 рік кандидатка не задекларувала відносно себе і членів сім'ї жодних об'єктів нерухомості.

Кандидатка допускала розбіжності в майнових деклараціях за 2012, 2013 і 2014 роки щодо легкових автомобілів Audi А4 2010 року випуску, Mercedes-Benz 500 1999 року випуску, Audi А4 2007 року випуску.

Додатково на співбесіді з кандидаткою було з'ясовано, що її 18-річній доньці на праві власності належить квартира у Львові площею 75.6 кв. м, кошти на придбання якої, за її словами, надали батьки судді.

Чоловік кандидатки працевлаштований у компанії R&В Industrial Supply Company, яка до 2018 року зміцнювала енергетичну галузь Росії. Будучи суддею вищої інстанції, Кадєтова неодноразово відвідувала країну-агресора.

Крім того, вона не декларувала право власності (користування) чоловіка на нерухомість, земельну ділянку та авто у США, а також належні йому права інтелектуальної власності на патент на винаходи в Канаді.

Валерій Картере фігурує у кримінальному провадженні про втручання в автоматизовану систему розподілу справ у Вищому господарському суді. Слідчі встановили загалом понад 20 тисяч випадків втручання, які уможливили потрапляння справ конкретним суддям. Держава зазнала мільйони збитків.

Також журналісти виявили, що суддя Картере призначив головою ліквідаційної комісії ТОВ «Пограничник» Володимира Квашу, проти якого було відкрито дві кримінальні справи: щодо зникненням тракторів «Джон Дір» та щодо побиття судового виконавця.

Протягом 2015—2016 років кандидат разом з пов'язаними особами здійснив 6 подорожей до Росії, мета яких невідома.

Кандидатка не декларувала майно або допускала суттєві розбіжності в деклараціях. Зокрема, вона не відобразила право власності на 66,66% квартири у місті Ясинувата Донецької області площею 61,8 кв. м у деклараціях за 2012, 2013 та 2014 роки.

Також у декларації за 2016 рік кандидатка не надала інформацію про зареєстроване за її чоловіком право власності на виробничий цех площею 262,90 кв. м, розташований у місті Ясинувата Донецької області, хоча декларувала його раніше. Кандидатка також не відобразила жодної інформації про отримання членами її сім'ї доходів від відчуження цього нерухомого майна.

Не перебуваючи на робочому місці, суддя ухвалила рішення.

Під час першого конкурсу до Верховного Суду Громадська рада доброчесності вже затверджувала висновок щодо кандидата. Тоді ВККС визнала його нездатним здійснювати правосуддя, бо він приховав у декларації доброчесності за 2015 рік свою заборону мирних зібрань.

Під час нового конкурсу до ВС, кандидат знову залишив без змін рішення про заборону мирних зібрань в Одесі, але не повідомив про таке рішення у декларації доброчесності за 2015 рік.

Також Рада виявила спробу кандидата приховати факт недекларування нерухомого майна у 2012 році та ухвалення судових рішень з-за кордону.

Ольга Кролевець фігурує у кримінальному провадженні про втручання в автоматизовану систему розподілу справ у Вищому господарському суді. Слідчі встановили загалом понад 20 тисяч випадків втручання, які уможливили потрапляння справ конкретним суддям. Держава зазнала мільйони збитків.

Працювала у комерційний структурах чинного Предизента України Порошенка, тривалий час надавала їм юридичні послуги, була кандидаткою до Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка у 2014 році, членкиня Вищої ради правосуддя за квотою Президента.

У складі Вищої ради правосуддя кандидатка розглядала справи щодо суддів, які виносили вироки учасникам акцій протестів під час Революції Гідності. Зокрема, причетна до рішень, що сприяли ухиленню від відповідальності «суддів Майдану», а також до переслідування Вищою радою правосуддя суддів, які виступили проти негативних явищ у судовій системі.

Кандидатка значно занизила вартість задекларованого майна, зокрема вказала, що придбала автомобіль Lexus RX 350 2007 року випуску за 130 000 грн. Щодо вартості інших автомобілів, якими вона володіє, вказала «невідомо».

Велика кількість ліквідного майна в кандидатки та членів сім'ї не підтверджені легальними доходами. Зокрема, у 2017 році чоловік кандидатки придбав автомобіль Land Rover Discovery Sport 2017 року випуску вартістю 1 221 693 грн, який перебуває у спільній власності подружжя. У 2016 році мати кандидатки придбала в новобудові у центральній частині Києва квартиру площею 122,80 кв. м, при тому що дохід матері за 2013—2018 роки склав лише 14 280 грн. У 2017 році кандидатка декларувала наявність готівки в розмірі вже 165 300 дол. США, походження яких невідоме і які з'явилися попри здійснення витрат на придбання згаданого майна, включно з придбанням на початку року автомобіля Land Rover Discovery Sport.

Кандидат використовував родинні зв'язки зі своїм дядьком Сергієм Ківаловим для здобуття посади судді Вищого господарського суду. Саме Ківалов подав до Верховної Ради кандидатуру племінника і голосував за його обрання.

Також суддя Могил та його сім'я мають сумнівно набуті статки, які стали предметом розслідування PROSUD.

Спільно з двома дочками кандидат приватизував і продав службову квартиру загальною площею 112,1 кв. м у новобудові на бульварі Дружби народів у Києві, в якій ніколи не проживав.

Будучи Секретарем четвертої палати Вищого господарського суду, кандидат особисто, без використання програми авторозподілу, розподіляв справи на суддів і змінював склад колегії.

Кандидатка не декларувала велику кількість майна, а також витрати і зобов'язання фінансового характеру.

У майнових деклараціях відсутня інформація про столичну квартиру площею 47 кв. м, а також про частку 25% у житловому будинку площею 229 кв. м на Київщині, якою Мостова володіла понад десятиліття.

Пізніше кандидатка не вказала, що користується двома ділянками площею 2500 кв. м, а також житловим будинком і автомобілем Porsche Cayenne.

Перебуваючи не на робочому місці, а на навчанні, суддя ухвалила 32 судових рішення.

Кандидатка приватизувала квартиру площею 88 кв. м, яка була надана їй як службова, та одразу продала її.

Крім того, отримавши право користування службовою квартирою у 2012 році, вона не вказала це право користування в декларації.

Щодо цього кандидата Вища кваліфікаційна комісія суддів ухвалила залишити висновок Громадської ради доброчесності без розгляду і не планує розглядати його у пленарному складі, як того вимагає закон. Це означає, що призначення цього кандидата суддею Верховного Суду буде здійснено з порушенням закону.

Кандидат брав участь в ухваленні рішення, пов'язаного з рейдерством іноземного інвестора, акціонера ПАТ «Білицький завод «ТЕПЛОЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ». Своїм рішенням у колегії суддів Поляков легалізував банкрутство підприємства № Б8/180-10, внаслідок чого землю заводу продали без належного аукціону рейдерам. Окрім того, невідомі особи викрали акції інвестора-громадянина Швеції вартістю понад 2 мільйона гривень.

Борис Поляков також фігурує у кримінальному провадженні про втручання в автоматизовану систему розподілу справ у Вищому господарському суді. Слідчі встановили загалом понад 20 тисяч випадків втручання, які уможливили потрапляння справ конкретним суддям. Держава зазнала мільйони збитків.

Кандидат забув вказати відомості про дружину-депутатку у власній декларації родинних зв'язків.

Площа його заміського будинку протягом останніх чотирьох років збільшилася більше ніж удвічі за рахунок господарських будівель, інформація про які у державних реєстрах відсутня. Так само не є сталою величиною і площа набутих кандидатом у власність земельних ділянок, розміри яких поступово збільшувалися, якщо довіряти його майновим деклараціям (2015, 2016 і 2017).

Кандидатка встановлювала обмеження щодо мирних зібрань під час Революції Гідності. Так, 29 листопада 2013 року колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду під головуванням Сапальової заборонила встановлювати намети на Центральній площі та прилеглих вулицях Чернівців. Згодом кандидатка приховала ухвалення цього рішення у декларації доброчесності.

Тетяні Сапальовій вдалось уникнути відповідальності через сплив строків.

Щодо цієї кандидатки Вища кваліфікаційна комісія суддів ухвалила залишити висновок Громадської ради доброчесності без розгляду і не планує розглядати його у пленарному складі, як того вимагає закон. Це означає, що призначення цієї кандидатки суддею Верховного Суду буде здійснено з порушенням закону.

Разом з чоловіком впродовж 2009—2012 років очолювали Житомирську філію приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція». Підприємство реалізовувало арештоване майно у рамках виконавчого провадження і мало дуже сумнівну репутацію через незаконні методи роботи та корупційну схему за участю виконавчої служби та Мін'юсту.

За даними генерального директора ДП «СЕТАМ» Віктора Вишньова, діяльність схожих компаній спричинила державі понад мільярдні збитки.

Також адвокат Сіра не вказала вартості трьох вантажних автомобілів, які придбав її чоловік у 2014, 2016 та 2017 роках.

За 2017 рік кандидатка задекларувала всього 2400 грн зарплати.

Кандидат не вказав у деклараціях за 2015 та 2017 роки, що є співзасновником Малого приватного підприємства «СЕРОКС» (ЄДРПОУ 30199962) із розміром внеску до статутного фонду 40 000 грн.

Кандидатка з 2016 року користується автомобілем Volkswagen Polo, який належить її подрузі, а у деклараціях за 2016—2017 роки вказала вартість, істотно нижчу за ринкову ціну автомобіля, — 49 000 грн. У серпні 2018-го Соп'яненко придбала цей самий автомобіль у подруги вже за 170 000 грн. Отже, виникає обґрунтований сумнів у достовірності відомостей щодо вартості автомобіля, яку вказувала кандидатка у деклараціях.

Кандидатка також не пояснила джерела походження коштів на будівництво будинку площею понад 280 кв. м неподалік Сум. На момент набуття кандидаткою права власності у 2016 році вартість будинку перевищила 1,9 млн грн.

Кандидат отримав майже 2 млн грн у подарунок від родича, але у декларації вказав недостовірну інформацію про дарителя. Стеценко зазначив, що джерелом подарунку є член сім'ї першого ступеня споріднення. Проте жоден з цих родичів кандидата, згідно з досьє, не мав легальних доходів, які дозволяли б зробити такий коштовний подарунок.

Дослідження декларацій дозволило виявити також, що добробут родини Стеценка, імовірно, частково пов'язаний з незаконними діями його батьків. Окрім згаданих 2 млн грн, він отримав у подарунок столичну квартиру для сина.

Стеценко також не задекларував право користування житловим будинком своєї матері площею 282,3 кв. м.

Щодо цієї кандидатки Вища кваліфікаційна комісія суддів ухвалила залишити висновок Громадської ради доброчесності без розгляду і не планує розглядати його у пленарному складі, як того вимагає закон. Це означає, що призначення цієї кандидатки суддею Верховного Суду буде здійснено з порушенням закону.

Кандидатка оприлюднила суперечливі дані щодо права власності на автомобіль Mitsubishi Pajero Sport 2014 року випуску, який нібито належить свекрусі. Водночас, у декларації за 2017 рік вона зазначила, що протягом трьох років безоплатно користується цим авто. Дані про спроможність батьків чоловіка придбати дорогий автомобіль за пенсію, що не перевищувала 3500 грн/міс., не є переконливими.

Також суддя задекларувала втричі меншу вартість автомобіля чоловіка Hyundai Accent 2012 року випуску. Надані суддею пояснення про пошкодження автівки та потребу в ремонті викликають обґрунтовані сумніви щодо доцільності такого придбання.

Кандидатка безпідставно отримала сертифікат із підготовки суддів. В анкеті Тацій вказала, що протягом 10—12 червня 2013 року проходила підготовку суддів, які обіймають адміністративні посади. У програмі вказано, що це відбувалось у Києві. Водночас, за вказані дати проведення підготовки вона встигла ухвалити 206 судових рішень.

Пізніше кандидатка пояснила, що відвідувала семінар суддів лише один день — 11 червня 2013 року.

За висновком Громадської ради доброчесності, суддя прослухала лише 37% аудиторних занять, тому сертифікат отримала безпідставно.

Кандидат причетний до незаконних рішень стосовно учасників мирних зібрань 29 грудня 2013 року. Тоді автомайданівці організували автопробіг до резиденції тодішнього президента Януковича «Межигір'я». Суддя вчиняв типові правопорушення щодо учасників акцій протесту та інших осіб, які були характерні у період Революції Гідності (див. зокрема видання Дисциплінарна практика Вищої ради правосуддя щодо суддів, с. 30).

Також кандидат перешкоджав вчасному ухваленню та оприлюдненню судових рішень у справах Майдану. Зокрема, ухвалені кандидатом у 2014 році Постанови у справах № 756/381/14-п та №756/761/14-п, які стосуються подій Революції Гідності, досі відсутні у Реєстрі судових рішень, що суперечить Закону «Про доступ до судових рішень» та п.14 Перехідних положень Закону «Про забезпечення права на справедливий суд».

Кандидат неоноразово в соціальній мережі Facebook залишав коментарі непристойного характеру та демонстрував вороже ставлення до журналістів. Під час виконання повноважень депутата Кременчуцької міської ради, за твердженням журналістів, використовував у публічних дискусіях сексистські висловлювання, зокрема під час дискусії з секретарем земельної комісії міської ради вжив вислів «Ви баба базарна!», що відображено у статті місцевого видання «Телеграф».

Ухвалені кандидатом рішення порушували фундаментальні права, встановлені ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це встановлено рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лазаренко та інші проти України».

За підрахунками ГРД, дружина судді, адвокат, за кілька років отримала довіреності на представництво інтересів від 65 осіб. Але задекларовані нею доходи свідчать, що адвокат працювала лише за сумнівні 3700 грн на місяць.

У грудні 2015 року кандидат скоїв ДТП — наїхав на пішохода. Постраждалий отримав відкриту черепно-мозкову травму і забиття, але за цим фактом кримінальне провадження не реєструвалось. Винним у ДТП визнали пішохода, який нібито перетнув вулицю у невстановленому місці. Однак поліцейські зробили висновок без експертизи тілесних ушкоджень. На співбесіді суддя визнав цей факт, утім очевидних порушень у діях поліції не зазначив. Це може свідчити про вплив на поліцейських статусу судді.

Під час попереднього конкурсу до Верховного Суду Громадська рада доброчесності затвердила Висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Підставою для Висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду стали факти ухвалення кандидаткою рішення всупереч усталеній практиці Європейського суду з прав людини і незазначення відомостей щодо цього в декларації доброчесності судді.

Вища рада правосуддя, погодившись з Висновком ГРД, прийняла рішення про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення кандидатки суддею Верховного Суду, вказавши на її недбале ставлення до обов'язків з декларування та невиконання інших вимог, які покладаються на суддю.

У Громадської ради доброчесності виникли сумніви щодо достовірної вартості квартир, які у Львові придбала матір судді. Так, за даними декларації родички, два суміжні помешкання загальною площею понад 105 кв. м обійшлися їй менш ніж у 107 тисяч грн. Таку дешеву нерухомість кандидатка пояснила інвестуванням матері у будівництво житла «економ-класу» задовго до його початку.

Теща судді з 2009 року майже щороку набувала у власність коштовні автомобілі з подальшою видачею довіреностей на ім'я кандидата. Водночас у деклараціях кандидата відсутні дані про належні йому на праві користування ці транспортні засоби.

Суддя не задекларував квартиру, якою користується з 2011 року.

Кандидат чотири рази поспіль обирався головою Ковпаківського районного суду м. Суми, тоді як закон дозволяє перебувати на посаді судді лише протягом двох років поспіль.

Щодо цього кандидата Вища кваліфікаційна комісія суддів ухвалила залишити висновок Громадської ради доброчесності без розгляду і не планує розглядати його у пленарному складі, як того вимагає закон. Це означає, що призначення цього кандидата суддею Верховного Суду буде здійснено з порушенням закону.

Кандидат задекларував у 2015 році спільний з дружиною дохід у 900 000 грн, які в подальших деклараціях не зазначаються. Натомість вже у 2016-му Шицький вказує купівлю квартири і автомобіля.

Водночас дружина судді на зарплату заступника начальника управління пільг, державної та регіональної допомоги у КМДА купує автомобіль Volkswagen Golf вартістю понад 706 тис. грн і неймовірно дешеву столичну квартиру площею 182,10 кв. м — за 249 400 грн.

ГРД висловила сумнів щодо джерел доходів для будівництва задекларованого суддею заміського будинку площею понад 450 кв. м на Київщині. За даними, що містяться у досьє кандидата, нерухомість належить дружині, заробітна плата якої склала всього 120 тис. грн на рік.

Окрім того, рішення Шицького у складі колегії суддів двічі розглядались у Європейському суді з прав людини через перевищення повноважень Верховного суду.

У грудні 2013 року кандидат зареєстрував право власності на житловий будинок у Чернівцях площею 235 кв. м, вартість якого за останньою оцінкою складає 1,06 млн грн. Кандидат не пояснив переконливо джерела походження коштів на його будівництво, а за розрахунками, — навіть якщо вирахувати з усіх доходів сім'ї кандидата утримання податків у середньому 10% від розміру доходів, видатки у розмірі прожиткового мінімуму, інші видатки, розмір яких відомий з майнових декларацій кандидата, — він заледве міг заощадити суму для будівництва житлового будинку такої вартості за період 2002—2013 років.