Суддя Деснянського районного суду міста Києва
Біографічна довідка
Мотиваційний лист
Декларація за 2019 рік

Суддя Валерія Бабко подавалась на конкурс на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії у січні 2020 року.

У 2017 році пройшла первинне кваліфікаційне оцінювання.

Конституція визначає, що суддею КСУ може стати громадянин, який володіє державною мовою. Проте судячи зі співбесіди, рівень володіння українською мовою Валерією Бабко сумнівний. Зокрема, під час співбесіди можна було почути такі слова як: "награди", "совокупність", "теорія государства і права", "адміністратівне", "міждународні стандарти".

Суддя Бабко активно застосовує схеми звільнення від покарання водіїв, спійманих п'яними за кермом. Відомо, що це одна з найбільш корупційних категорій справ. Лише у лютому Вищий Антикорупційний суд засудив до 6 та 2 років тюрми двох суддів, які за хабарі допомагали таким водіям.

За три останні роки Валерія Бабко розглядала 188 таких справ, 99 з яких ЗАКРИЛА.

Зазвичай суддя закривала справи через закінчення строків, які сама ж безпідставно затягувала. У деяких випадках суддя у постановах вказувала, що строки закінчились, тоді як насправді вони тривали ще від 4 до 20 днів. Тяжко повірити, що кандидатка у судді КСУ не може порахувати 90 днів.

Окрім цього Валерія Бабко звільнила від покарання водія, якого протягом місяця двічі ловили з ознаками наркотичного сп'яніння. Замість того, щоб оштрафувати та позбавити його права сідати за кермо, вона його передала на поруки трудового колективу.

Порушення були такими кричущими, що навіть Вища рада правосуддя, яка зазвичай покриває таких суддів, відкрила дисциплінарне провадження щодо Бабко та назвала їх істотними. Це могло потягти за собою звільнення чи відсторонення судді.

Для уникнення покарання суддя взяла собі в адвокати ексчленкиню ВРП та екссуддю Верховного Суду Аллу Лесько.

Очевидно це спрацювало, і 24 лютого колишні колеги Лесько визнали суддю Бабко винною у порушеннях, але застосували до неї символічне покарання – попередження.

До 2017 року Бабко не декларувала свого співмешканця та батька своєї доньки - Сергія Кубрака. У декларації відсутня інформація щодо корпоративних прав Сергія Кубрака, зокрема, співмешканець кандидатки є засновником ПП «БПС-БУДІВНИЦТВО ПЛОСКОСТНИХ СПОРУДЖЕНЬ» та ПП "ОБ'ЄДНАНА ГРУПА СЕРВІСА".

Біографічна довідка
Мотиваційний лист
Декларація за 2019 рік

Оксана Грищук – донька члена Вищої ради правосуддя Віктора Грищука.

Батько кандидатки – один із трьох членів ВРП, які, за інформацією НАБУ, пов'язані із головою Окружного адміністративного суду м. Києва Павлом Вовком та фігурують на плівках, записаних у кабінеті Вовка.

Відповідно до аудіозаписів, оприлюднених НАБУ, Віктор Грищук підтримував призначення на посаду члена ВРП лояльного до Вовка кандидата, та, ймовірно, зустрічався з одним із претендентів під час конференції влітку 2019 року в Києві. Також на плівках Павло Вовк домовлявся з Грищуком про те, що вони разом обговорюватимуть кандидатуру потрібного члена ВРП зі представниками Офісу Президента.

Примітно, що під час співбесіди із членами Ради суддів Оксана Грищук підкреслила, що хоче стати суддею КСУ "для відстоювання прав суддів".

За даними декларації за 2019 рік, у цьому році кандидатка продала будинок площею 52 кв. м. у селі поблизу міста Ковель Волинської області за 720 000 грн.

Також Оксана Грищук задекларувала дохід чоловіка від продажу рухомого майна у розмірі 220 000 грн. Майно, яке міг продати чоловік, відсутнє у всіх попередніх деклараціях.

У 2018 році Оксана Грищук декларувала будинок чоловіка у Львові площею 173 кв.м. Проте в декларації за 2019 рік така нерухомість відсутня, натомість, кандидатка декларує два окремі будинки чоловіка площами 131 та 42 кв.м., набуті в цьому ж 2019 році.

У 2014 році Оксана Грищук набула у власність чимало майна: будинок площею 373 кв. м у Львівській області та дві квартири у Львові площами 43 та 71 кв.м. Кандидатка не задекларувала вартість жодного об'єкту нерухомості, які належать їй чи чоловікові.

У 2012 році вона також придбала Lexus RX 350 2010 року випуску за 280 000 грн, тоді як ринкова вартість на такі авто в той час була вдвічі більша.

Доходи кандидатки та родини очевидно не співмірні з майном, яким вона володіє.

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
Біографічна довідка
Мотиваційний лист
Декларація за 2019 рік


Від 2015 до 2019 роки був членом Вищої ради правосуддя, призначений за квотою президента Петра Порошенка. Більшу частину каденції Гусак займав позицію, аналогічну до інших членів ВРП, зокрема, щодо тиску на суддів-викривачів.

Микола Гусак був доповідачем за скаргою судді-викривачки Лариси Гольник на рішення Третьої дисциплінарної палати ВРП, яким суддю було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за її висловлювання в мережі Facebook: "А колектив [суду] покірний, мов ті вівці". Хоча в попередньому висновку Гусак наголосив, що дисциплінарне провадження щодо Гольник потрібно закрити, однак під час засідання ВРП змінив позицію і також наполягав на покаранні судді.

Рішення ВРП залишило в силі рішення дисциплінарної палати, саме воно перешкодило Ларисі Гольник взяти участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду. В січні 2019 року Велика Палата Верховного Суду визнала це рішення ВРП незаконним.

За інформацією Громадської ради доброчесності, Микола Гусак також затягував розгляд скарги на суддю Верховного Суду Ольгу Ступак.

За інформацією Prosud, Коровайко допомагав водіям уникати відповідальності за керування авто напідпитку. Суддя кілька разів скасував рішення судів першої інстанції про покарання нетверезих водіїв через те, що вони ніби були винесені за відсутності водія, хоча матеріали справи це спростовують.

За інформацією Громадської ради доброчесності, суддя допускав недекларування своїх майнових прав. У 2015 та 2016 роках не вказав право власності на автомобіль ВАЗ 21099 1999 року випуску. Також відсутній дохід від відчуження рухомого майна.

У деклараціях за 2015 та 2016 роки суддя Коровайко вказує, що користується квартирою площею 146 кв.м, яку його матір придбала у 2012 році. У 2016 році мати судді подарувала цю квартиру його дружині.

Відповідно до декларацій кандидата, за останньою оцінкою вартість квартири - 303 405 грн. Це очевидно занижена ціна, адже, ринкова вартість такого житла може сягати 90 000 доларів. При цьому варто зазначити, що мати судді 1944 року народження й придбала квартиру в 68 років, будучи пенсіонеркою. Ймовірно, квартира була придбана за кошти судді та оформлена на його матір.

В жодній з декларацій кандидат не вказував, що його дружині, Коровайко Галині Григорівні, належить на праві спільної часткової власності 5/100 частин нежитлової будівлі загальною площею 898 кв. м у Новій Каховці по вул. Букіна, 70б.

Також кандидат міг приховувати майно шляхом оформлення його на родичів. Зокрема, йдеться про:

▪ дві квартири у Сімферополі площами 65,1 кв.м та 34.8 кв.м, які придбала матір у 2000 та 2004 роках;

▪ квартира в Одесі площею 95,7 кв.м, придбана сином судді у віці 26 років.

У судді з дружиною є автомобіль Volkswagen Touareg, придбаний у 2013-му за півмільйона гривень, що ледь не вдвічі більше за його річний дохід у 2014-му.

Суддя Великої Палати Верховного Суду
Біографічна довідка
Мотиваційний лист
Декларація за 2019 рік

Олександр Прокопенко публічно виступив проти створення Вищого антикорупційного суду. Мотивуючи це тим, що створення ще одного органу ускладнить систему судоустрою.

Був членом Комуністичної партії з 1988 року по липень 1991 року.

Отримав негативний висновок громадської ради доброчесності під час проходження конкурсу до Верховного суду.

Він – один з трьох суддів Верховного Суду, які виступили проти публічної заяви Пленуму Верховного Суду, де було засуджено дії Павла Вовка та суддів ОАСКу, що зафіксовані на "плівках НАБУ".

Прокопенко не раз підтримував сумнівних суддів. Зокрема, він був доповідачем у справі голови Апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка. ВККС рекомендувала його звільнити, однак Велика Палата скасувала це рішення.

За інформацією сайту "Наші гроші", Прокопенко у складі колегії суддів скасував накази Державної служби геології й надр, якими раніше були анульовані спеціальні дозволи на користування надрами фірмі, що пов'язана з близьким оточенням експрезидента Віктора Януковича - ексміністрами Миколою Присяжнюком, Едуардом Ставицьким і колишнім народним депутатом Юрієм Іванющенком.

У 2009 році Прокопенко брав участь в перегляді рішення Верховного Суду на підставі рішення ЄСПЛ "Яременко проти України". Згодом це рішення також було оскаржено до ЄСПЛ. У своєму рішенні "Яременко проти України 2" ЄСПЛ вказав, що судді Верховного Суду порушили право заявника на справедливий суд і право на захист.

Приватизував на матір квартиру на 126 кв. м у будинку бізнес-класу в Києві, яку отримав як службову.

У 2014 році придбав Lexus RX 350 2010 року випуску за 10 000 доларів, тоді як ринкова вартість була щонайменше втричі більша.

Суддя у відставці
Біографічна довідка
Мотиваційний лист
Декларація за 2019 рік

Михайло Цуркан став працювати суддею ще з Радянського Союзу – у Тульчинському суді Вінницької області, де згодом став головою. У 1998 році перебрався у Вінницький обласний суд, а вже з 2005-го – в Київ у Вищий адміністративний суд України. Вийшов у відставку у вересні 2016 року.

У 2017 році Цуркан пробував стати членом Вищої ради правосуддя. Громадськість віднесла його до переліку суддів із сумнівною репутацією та закликала суддів не голосувати за нього. Тоді йому забракло голосів на З'їзді суддів і членом ВРП він не став.

Виступає проти кваліфікаційного оцінювання суддів та залучення міжнародних експертів до відбору членів ВККС.

Суддею неодноразово допомагав суддям зі сумнівною репутацією уникнути звільнення. Так, колегія суддів ВАСУ за участі Цуркана скасувала звільнення судді Майдану Дмитра Кравця.

У 2016 році Цуркан в складі колегії суддів ВАСУ скасував рішення ВККС про звільнення судді Руслана Хитрика, який в стані алкогольного сп'яніння скоїв ДТП.

Михайло Цуркан виступав опонентом Костянтина Кобилянського, судді Окружного адмінсуду Києва, під час захисту дисертації на здобуття ступеня кандидата юридичних наук. Кобилянський є сином колишнього колеги Цуркана, судді ВАСУ Миколи Кобилянського. Науковим керівником дисертаційної роботи був Сергій Ківалов.

Відповідно до висновку Громадської ради доброчесності, Кобилянський допустив академічну недоброчесність, оскільки в його роботі є запозичення з праць інших авторів без посилання на них.

За даними розслідування PROSUD, дружина судді володіє будинком 305 кв.м на Південному березі окупованого Криму, в місті Алушта. Будинок відсутній у реєстрі нерухомості й набутий дружиною Цуркана на підставі дуже сумнівного судового рішення у справі, яке має всі ознаки штучного спору.

Сумнівною також є наявність коштів на купівлю такого будинку. Адже, згідно з декларацією, у 2013 році, коли й був куплений будинок, дружина кандидата заробила лише 3 тис.грн, при цьому вартість такого будинку перевищує мільйон гривень.

Дружина, Цуркан Людмила Єгорівна після анексії Криму отримала Ідентифікаційний номер Російської Федерації. За даними податкової служби РФ, що містяться в мережі, заборгованості зі сплати податків в Криму Людмила Цуркан не має.

У власності кандидата є також будинок площею 272 кв.м поблизу Києва, який з 2015 року декларується таким, що не введений в експлуатацію. При тому, судячи з фото будинку, він повністю обжитий.

Суддя Харківського апеляційного суду
Біографічні дані
Мотиваційний лист
Декларація за 2019 рік

Брав участь у конкурсі до Верховного суду, проте набрав менший за мінімально допустимий бал за результатами відбіркового іспиту.

Дружина судді неодноразово відвідувала територію Російської Федерації після анексії Криму.

У деклараціях судді за 2013 та 2014 роки відсутня квартира дружини площею 72 кв.м, якою вона володіє з 2009 року.

У декларації судді за 2013 рік вказаний будинок площею 22 кв.м, проте в усіх подальших деклараціях інформація щодо цього будинку або його продажу – відсутня.