Суддя Деснянського районного суду міста Києва

У часи Майдану Олена Журавська засуджувала невинних учасників протестів. Зокрема, відправила за ґрати 19-річного євромайданівця Сергія Мартинюка, якого в розпал протестних подій затримали правоохоронці по вулиці Інститутській. За словами судді, хлопець нібито був агресивний і навіть побив беркутівців. Відповідно до даних прокурора, вину хлопця у побитті аж 100 беркутівців підтверджували вилучені при затримані докази – каска і кофта. Під час співбесіди Журавська переконувала ВККС, що Мартинюк не був проти ув'язнення і взагалі не вважала його учасником Майдану.

Судила вона й учасників поїздки Автомайдану до Межигір'я. Олена Журавська на три місяці позбавила водійських прав О. Сємак. Справа слухалась за відсутності водійки, а в матеріалах було пропущене прізвище інспектора ДАІ, який виписував протокол. На думку Громадської ради доброчесності, постанова не є вмотивованою. Тут Журавська теж стверджувала, що навіть не здогадувалась, що ця справа стосується подій Майдану.

Жодного покарання за рішення під час Майдану суддя Журавська не понесла – ВРП відмовилась розглядати скаргу Автомайдану.

Суддя Київського районного суду Одеси

Попри те, що стаття 10 Конституції України визначає, що державною мовою в Україні є українська мова. Це також єдина мова, якою здійснюється судочинство. Однак суддя Борщов неодноразово використовував у своїх рішеннях російську мову. Зокрема, в реєстрі судових рішень постанова судді по справі № 1512/1-77/11 датована 20 вересня 2019 року та написана російською мовою. Це вказує на пряме та свідоме порушення кандидатом Ігорем Борщовим українського законодавства.

Голова Садгірського районного суду м. Чернівців

У травні 2018 року кандидат Ігор Проскурняк при розгляді справи щодо отримання неправомірної вигоди порушив таємницю нарадчої кімнати. Це дозволило судам вищої інстанції скасувати винесений ним вирок. Так, Ігор Проскурняк у той час, коли мав бути в нарадчій кімнаті, виніс рішення в іншій справі, чим порушив процедуру. У результаті винесений ним вирок (5 років позбавлення волі) щодо чиновника управління Держпраці в Чернівецькій області, якого звинувачували в вимаганні хабаря, був скасований Верховним Судом та повернутий на розгляд до першої інстанції.

Відповідно до суддівського досьє, Ігор Проскурняк перебував на підвищенні кваліфікації у Національній школі суддів від 16.03.2015 до 27.03.2015, проте у цей час суддя ухвалив мінімум два судових рішення: 66281447, 66281030.

Колишній член Вищої кваліфікаційної комісії суддів

Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) – орган, відповідальний за провал судової реформи 2016 року. Саме ВККС проводила кваліфікаційне оцінювання суддів, за наслідками якого сотні негідних суддів залишились на посадах та отримали значне підвищення зарплати. 2019 року весь склад ВККС був звільнений Верховною Радою.

Колегія ВККС, у яку входив Бутенко, визнала доброчесними чимало одіозних суддів. Зокрема, суддю ОАСК Кирила Гарника, до майна якого є чимало питань. Суддя з Деснянського суду м. Києва та кандидатка на посаду члена ВРП Олена Журавська, яка в часи Майдану кидала за ґрати учасників протестів та забирала водійські посвідчення за поїздку до Межигір'я Януковича, теж визнана доброчесною завдяки Бутенку. Ще один суддя Майдану зі Святошинського суду - Тарас Заєць - був визнаний недоброчесним міжнародними експертами й вибув з конкурсу до Антикорсуду. Однак вже через два місяці Колегія за участі Бутенка визнала його таким, що відповідає обійманій посаді.

Бутенко спіймався на несвоєчасному декларуванні. НАЗК склало на нього протокол, з розглядом якого тягнула суддя Солом'янського суду Олена Мозолевська. Зрештою, його виправдали, а Мозолевська пройшла оцінювання у того ж Бутенка, попри очевидний конфлікт інтересів.

Бутенко також засвітився на дні народження у судді Окружного адміністративного суду м. Києва Євгена Аблова.

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду

Михайло Кобаль був у колегії, котра скасувала рішення Мінкульту про занесення історичної будівлі в центрі Києва по вулиці Грушевського до держреєстру пам'яток, задовольнивши вимоги приватного ТОВ «Грааль».

ТОВ «Грааль», за даними «Української правди», пов'язане із Табачником, ексміністром освіти часів Януковича. Фірма намагалася звести на вказаному місці висотку, котра, очевидно, резонуватиме із суцільним архітектурним ансамблем центральної частини Києва.

У 2011 році Вища кваліфікаційна комісія суддів внесла пропозицію про звільнення Кобаля з посади судді за порушення присяги. Але Вища рада юстиції, до складу якої входили Андрій Портнов, Сергій Ківалов, Інна Отрош, відмовилась звільняти Кобаля з посади.

2016 року Вища кваліфкомісія суддів вирішила, що Кобаль не здатен здійснювати правосуддя, але він успішно оскаржив це рішення до суду. Уже в 2019 році ВККС у тому ж складі визнала Михайла Кобаля доброчесним.

2015 року мати судді придбала квартиру в київській новобудові площею 129 кв.м, а також 2 гаража в цьому комплексі. Вартість подібного за площею помешкання у цьому ж будинку – 3,8 млн грн без урахування вартості гаражів. Можливість придбати коштовне майно пенсіонеркою викликає сумніви, адже та ніколи не займалася бізнесом та раніше працювала у відділі культури і туризму Мукачівської райдержадміністрації.

Господарський суд Харківської області

Наразі Тетяна Денисюк перебуває на лаві підсудних Вищого антикорупційного суду за винесення нею сумнівного рішення та зловживання службовим становищем.

2017 року Кандидатка зобов'язала ПАТ "Укргазвидобування" передати на користь приватного підприємства природний газ, який був арештований у так званій справі Онищенка.

2018 року антикорупційна прокуратура повідомила їй про підозру, а потім передала справу у Вищий антикорсуд, де вона досі розглядається.

Суддя Господарського суду Житомирської області

Громадська рада доброчесності зробила висновок про невідповідність Тимошенка критеріям доброчесності та професійної етики.

Суддя системно порушував норми закону, за що навіть був покараний Вищою радою правосуддя. Зокрема, він розглядав справи в обхід системи авторозподілу.

Суддя також має сумнівні статки. Зокрема, у рішенні Корольовського районного суду м. Житомира стверджується, що у він нібито передав 160 000 доларів третій особі в рахунок оплати будинку та земельної ділянки, однак, звідки суддя взяв цю суму коштів, невідомо. Крім цього, сумнівним залишається факт набуття суддею будинку у власність.

Суддя Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду

Влітку 2013 року суддя заборонив проведення мирних зібрань у Тернополі. Підставою заборони Андрій Жук вказав «проведення святкових богослужінь».

Кандидат є представником типової суддівської родини:

Дружина Кандидата – Хрущ Вікторія Леонідівна – суддя Тернопільського окружного адміністративного суду

Мати Кандидата – Жук Галина Андріївна – суддя Північного апеляційного господарського суду у відставці

Чоловік сестри - Галіян Ігор Михайлович (чоловік сестри) – суддя Монастириського районного суду Тернопільської області.

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області

Кандидат ухвалював рішення на користь компанії олігарха Фірташа про відтермінування виплати боргів у липні 2018 та лютому 2019. Це дозволило відстрочити сплату Нафтогазу 362 млн грн.

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя

У 2017 році суддя відразу після закінчення судового засідання безпосередньо в залі суду застосував фізичну силу до вільного слухача та наказав судовій охороні затримати його. Цей епізод було зафіксовано на відео.

У 2018 році суддя був відсторонений від здійснення правосуддя на 6 місяців з позбавленням права на отримання доплат і відправленням на додаткове навчання в Національну школу суддів за те, що неодноразово розглядав скарги на рішення прокурора, які не підлягали оскарженню під час досудового розслідування, чим фактично звільняв підозрюваних від відповідальності (за статтями про отримання хабара, шахрайство).

Суддя Київського апеляційного суду

У 2016 році колегія за участі Кандидата заборонила вільному слухачеві проводити відеозйомку судового засідання, чим порушили його права. Головуюча на засідання заявила, що «всі присутні в залі суду мають беззастережно підкорятися головуючому». При цьому кандидат жодним чином не відреагував на неправомірні дії колеги.

Екссуддя Верховного суду України

Попри те, що Короткевич має величезний досвід роботи суддею (суддівську кар'єру Короткевич розпочав ще 1981 року), під час конкурсу до Верховного Суду він не набрав достатньої кількості балів на іспиті.

У 2008 році суддя отримав у власність від Київської міської ради земельну ділянку площею 0,1 га у котеджному містечку біля р. Десенка у Деснянському районі міста Києва. При цьому, за повідомленням «Наших грошей», такі ж земельні ділянки отримали бінші судді з різних судів. За інформацією «Обкому» землю, передану суддям, у 1991 році виділяли людям, які були евакуйовані із зони відчуження внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Сини Кандидата володіють чималою кількістю майна вартістю сотні тисяч доларів, опис статків родини в розслідуванні PROSUD.