СПЕЦПРОЄКТ "ДВИГУН ЗМІН"
СПЕЦПРОЄКТ
21 липня 2025
Будувати кар’єру в стабільній компанії багато років чи періодично змінювати діяльність і шукати те, що дійсно до душі? Відкладати всю зарплатню на власне житло чи бути вільним від прив’язки до місця проживання? Їздити за кермом чи користуватись альтернативними варіантами пересування? Відповіді на ці питання будуть різнитися, залежно від вікової групи людей і обставин, в яких вони зростали.
Так, згідно з американськими дослідженнями, покоління міленіалів значно менше їздять на автомобілях та не поспішають отримувати водійське посвідчення.
Яка вікова група належить до міленіалів, як формуються їхні життєві пріоритети та що саме вплинуло на зменшення потреби / бажання міленіалів сідати за кермо, розбиралась "Українська правда".
Різниця поколінь: хто такі міленіали
Згідно з теорією вчених Нейла Хоува та Вільяма Штрауса, кожні 20–25 років відбувається зміна поколінь. Людей, які належать до одного покоління, об’єднують спільні цінності, особливості поведінки. Це пояснюється тим, що люди однієї вікової групи проживають одні й ті самі світові події: економічні кризи, технологічний розвиток, війни тощо.
Думки експертів щодо точних дат переходу від одного покоління в інше – різняться. Відповідно до теорії Нейла Хоува та Вільяма Штрауса, міленіали – це люди, народжені приблизно з 1982 по 2004 роки. Тобто зараз це люди віком від 21 до 43 років.
В Україні міленіали народжувались та зростали в часи, коли розпався СРСР та сталась криза 90-х. Водночас ці діти були свідками стрімкого розвитку технологій – саме тоді з’явився інтернет.
Варто зазначити, що розмежування за роками – лише приблизний орієнтир, межа переходу від одного покоління в інше може різнитись. Місце народження, звісно, також вносить відмінності між людьми одного покоління. Але глобалізація, соціальні мережі та поширення західної культури зробило міленіалів різних країн більш схожими між собою, ніж, наприклад, покоління X чи бебі-бумерів, народжених в попередні роки.
Середній вік населення України, за даними Держстату, складає 41–42 роки – тобто саме міленіали зараз є найактивнішими споживачами, рушійною силою та тими, хто змінює тенденції.
Чому міленіали водять менше
У 2022 році було опубліковане дослідження, яке показало, що існує суттєвий розрив між міленіалами та попередніми поколіннями в щоденних водійських звичках. Згідно з опитуваннями, мілленіали водять авто на 8% менше, ніж попереднє покоління X, і на 9% менше, ніж покоління бебі-бумерів.
Для того, щоб зрозуміти, як змінюються водійські звички представників різних поколінь протягом життя, дослідники вирахували середню кількість миль, яку людина проїжджає щодня протягом років. Цікаво, що всі три групи поколінь частіше починали подорожувати у більш дорослому віці. Однак саме міленіали завжди були тими, хто водить найменше.
За даними іншого дослідження, молодь наважується на отримання водійського посвідчення значно пізніше, ніж попереднє покоління, або ж вирішує не отримувати права зовсім.
Причин для таких змін може бути декілька. Зокрема, зміна пріоритетів через глобальні зміни у світі – автомобіль нині перестав бути символом, що свідчить про успіх і достаток людини. На цьому наголошує доктор соціології та ректор Київської школи економіки Тимофій Брик.
"Раніше володіння житлом чи автомобілем було символом успіху. Сьогодні молодь часто не бачить у цьому сенсу. Частково – через економічні бар’єри: висока вартість, низька доступність. Але частково – це також зміна пріоритетів. Люди хочуть вкладати в себе, подорожі, емоційне благополуччя – а не в цеглу чи залізо", – каже Тимофій Брик.
Розберемо детальніше, які ще фактори могли сформувати зміни у поглядах міленіалів.
Економічна нестабільність
Вартість життя – одна з причин занепокоєння для молоді сьогодні. За словами Тимофія Брика, міленіали в Україні – це люди, які зростали під час економічних і політичних криз, а також браку стабільності. Як результат – недовіра до формальних інститутів, небажання планувати на довго, а також відсутність розуміння фінансової грамотності. Наслідком цього також є те, що сьогодні більшість людей, за словами Тимофія Брика, є залежними від своїх ресурсів.
"В умовах обмеженої державної підтримки, нестабільного ринку праці та нерівного доступу до соціальних ліфтів люди змушені покладатися на власні сили. Це і про освіту, і про здоров’я, і про житло. Багато речей, які в інших країнах регулює держава чи доступне через інституції, – у нас часто залишаються на плечах індивіда або родини.
У стилі життя міленіалів це проявляється в практичності. Люди шукають гнучкі формати роботи, знімають житло, замість купувати, інвестують у короткострокові цілі, а не в довгострокову стабільність", – каже Тимофій Брик.
У стилі життя міленіалів це проявляється в практичності. Люди шукають гнучкі формати роботи, знімають житло, замість купувати, інвестують у короткострокові цілі, а не в довгострокову стабільність", – каже Тимофій Брик.
В роки повномасштабної війни ситуацію ускладнила ще й міграційна криза. Все це суттєво обтяжує планування майбутнього, а разом з цим змушує уважніше ставитись до витрат.
Зокрема, отримати водійське посвідчення в Україні – справа не з дешевих. Вартість повного курсу з підготовки до теоретичного і практичного іспитів в автошколах Києва починається від 30000 грн. В цю суму входить теоретичний курс, а також 40 годин практичних занять (саме така кількість затверджена правилами МВС).
Теорію можна вивчити й самостійно, тоді вартість навчання буде меншою, але все одно не надто доступною. Середня заробітна плата в Україні складає 18000-20000 грн (дані Пенсійного фонду України за січень-травень 2025). В Києві показник вищий, однак варто врахувати, що більша частина бюджету витрачається на товари та послуги першої потреби: 34% від доходу українців йде на харчові продукти, ще 30% – на обов’язкові платежі, як-от комуналка або орендна плата, платежі за кредитами тощо.
Стресове навантаження
Війна та пов’язані з нею події стали неабияким викликом для українців. За даними МОЗ, молоді люди (віком 18–24 роки) відмічають стан свого ментального здоров’я як низький. Три найпоширеніші почуття – стрес, пригнічення / сум та виснаження.
Сам процес підготовки й складання іспитів для отримання посвідчення водія – це додатковий стрес. Тому на цей крок наважитись нелегко. Крім цього, саме кермування для недосвідчених водіїв так само є стресом, який може стати причиною для відмови їхати певними маршрутами або й зовсім для відмови від кермування. За даними Патрульної поліції, лише з 1 січня по 30 квітня 2025 року в Україні сталось 6736 ДТП, за чотири місяці загинуло 815 людей.
Екологічна свідомість
Зміни клімату, екстремальні погодні явища, лісові пожежі – все це також є факторами стресу для молоді в різних країнах. Зокрема, шестеро з десяти представників міленіалів зазначили, що відчували занепокоєння щодо стану довкілля. Ці занепокоєння впливають не лише на настрій молоді, а й на її рішення й поведінку. Наслідком цього є підвищення уваги до електромобілів або й зовсім відмова від авто.
Про зміну мислення українських споживачів свідчать дані, опубліковані Інститутом дослідження авторинку. Згідно з ними, в сегменті нових автомобілів українці все більше віддають перевагу гібридним моделям, також збільшується частка й електромобілів. А от автівки з ГБО майже зникли з цього сегменту.
Крім цього, українці активно пересідають на велосипеди. За даними Держмитслужби, першу половину 2025 року в Україну було ввезено на 20% більше велосипедів, ніж за цей самий період торік. Це свідчить про підвищений інтерес до екологічного транспорту. І це підводить нас до наступної причини.
Розвиток альтернативного транспорту
Як би не парадоксально звучало, але чим більше місто та чим більше людей в ньому живе, тим частіше молодь вибирає альтернативний автомобілям транспорт: користуються громадським транспортом, ходять пішки або пересідають на велосипед.
Американські дослідження показують, що в середньому пробіг автомобіля людини, яка живе в урбанізованому районі, на 38% менший, ніж у міленіалів в сільській місцевості. В Україні була вирахувана своя статистика. Згідно з якою, кількість людей, які мають авто, так само залежить від густонаселеності міста. Найменше машинами користуються жителі міст з населенням понад 500 тисяч осіб. Винятком є лише столиця.
Це не дивно, адже саме у великих містах варіантів альтернативного транспорту значно більше. По-перше, великий вибір громадського транспорту (автобуси, метро, тролейбуси, трамваї). Зокрема, в Харкові від початку повномасштабної війни громадський транспорт є безкоштовним.
По-друге, зручними та комфортними є сервіси райд-хейлінгу, як от Bolt. Це надійний спосіб дістатись, куди треба швидко, комфортно і безпечно. Bolt мають водіїв-партнерів у понад 50 країнах – за допомогою застосунку можна підібрати водія з високим рейтингом і вчасно дістатись до місця призначення. А за потреби – забронювати поїздку наперед аж до 90 днів.
По-третє, в містах поширені сервіси прокату електросамокатів і електровелосипедів – в гарну погоду це чудова альтернатива, коли пішки йти надто далеко. Ба більше, транспортна галузь України активно рухається в напрямі Європейського зеленого курсу. Згідно із затвердженою Національною транспортною стратегією до 2030 року планується заміна громадського транспорту на більш екологічний, а також розвиток велосипедної інфраструктури.
Зміна стилю життя, де мобільність важливіша за володіння
Технологічний розвиток суттєво зменшив потребу міленіалів виходити в реальний світ. Можливість віддаленої роботи, різноманітні служби доставки, онлайн-шопінг, спілкування в соцмережах – з огляду на всі ці фактори міленіали мають набагато меншу потребу виходити з дому.
Зокрема, лише під час пандемії на віддалену роботу перейшло 36 мільйонів американців. Для порівняння – до пандемії вдома працювало лише 8 мільйонів.
В Україні пандемія й зовсім призвела до змін у законодавстві. З 2021 року Верховна Рада легалізувала дистанційну роботу і гнучкий режим праці, а також електроні засоби комунікації як один зі способів спілкування роботодавця і працівника.
Повномасштабна війна лише посилали попит на дистанційний формат. Опитування, яке провело Work.ua у 2024 році, показало, що 45% громадян, які шукають роботу, прагнуть працювати віддалено. А гібридний формат роботи є одним з найбажаніших негрошових переваг.
Технологічний розвиток, економічні фактори, зміни клімату – все це суттєво вплинуло на формування свідомості та поведінку міленіалів. Малоймовірно, що людство колись відмовиться від машин, але збільшення попиту на альтернативні варіанти відмічається вже сьогодні. І це не погано. Так, сервіси райд-хейлінгу стають все більш популярними в багатьох країнах, зокрема і в Україні. Це не лише зручно та комфортно, але й має позитивний вплив на розвиток міст.
Зокрема, завдяки послугам райд-хейлінгу, які надає Bolt у більш ніж 600+ містах світу, зменшується кількість приватних авто, що в підсумку призведе до зменшення заторів і рівня забруднення довкілля.