Для білої тигриці закон не писаний

Понеділок, 04 січня 2010, 12:10

Ми всі добре пам'ятаємо, як Юлія Володимирівна, будучи в опозиції, полум'яно виступала проти використання адміністративного ресурсу та інших виборчих махінацій на президентських виборах в 2004 році. 

Але, як виявляється, думка діючого прем'єра міняється залежно від місця її сидіння. Бо зараз ми можемо спостерігати, як "Вона" сама активно його використовує, та ще й, за словами президента, долучила до своєї команди неперевершеного майстра виборчих махінацій Віктора Медведчука. 

Чомусь лишаються майже не поміченими засобами масової інформації випадки використання адміністративного ресурсу на поточних президентських виборах, а таких є безліч.

Найсвіжішим прикладом є "лист щастя" з Пенсійного фонду України, який кілька днів тому отримали мої батьки, як і всі інші пенсіонери України. В ньому міститься відверта реклама пані Тимошенко (з його змістом ви можете ознайомитись нижче і зробити власні висновки). 

А чому тоді в цьому листі не вказали, що отримавши аж 28 гривень 40 копійок доплати від уряду, на кожного з цих самих пенсіонерів, як і на інших громадян України, було повішено борг сумою в понад 6 тисяч гривень з легкої та "професійної" руки прем'єра? 

Я маю на увазі міжнародні запозичення, які набрав уряд за поточний рік, і з яких зараз фактично й виплачуються ті ж самі пенсії. Разом з тим виникає ще одне запитання: а за чий рахунок були розіслані ці листи та чи законно це взагалі?

Дивно, чому така подія лишилась без уваги інших кандидатів в президенти, Генпрокуратури, ЦВК та ЗМІ. 

 

Як відомо, пані Тимошенко вже має попередження від ЦВК про неприпустимість використання нею в передвиборній агітації своїх підлеглих, службового транспорту та інших ресурсів. Скаргу, до речі, подав Василь Противсіх. Щоправда, Київський апеляційний адміністративний суд скасував попередження ЦВК. (Очевидно добре попрацював пан Портнов і Ко).

Тому можна спокійно розсилати агітаційні листи пенсіонерам, або активно проводити передвиборну агітацію, використовуючи службове становище. А далі слід, напевно, очікувати фальсифікацій, тим більше, маючи своїм радником Віктора Медведчука.

Слід також згадати про бурхливу роботу прем'єра з органами місцевого самоврядування, чи, правильніше, їх передвиборне "обробляння". Ми були свідками масштабних з'їздів представників місцевих рад на зустрічі з прем'єром. 

Тут знову виникає запитання - за чиї кошти здійснювались ці піар-заходи? Адже керувала цим процесом соратник прем'єра Олександра Кужель, голова Державного комітету України з питань розвитку підприємництва. А масштаби, як ми самі бачили, там були вражаючі.

Результатом цих зустрічей, щоправда, стала купа популістських обіцянок, які, в принципі, є голослівними і нездійсненними. Проте кілька з них все ж частково виконано, але знову ж таки не без прихованої користі. 

Я маю на увазі підвищення зарплатні працівникам сільських рад, будинків культури та листоношам. І якщо останні, в силу складних та небезпечних умов праці заслуговують на таке підвищення, то щодо інших в мене виникають сумніви.

І тут важко не погодитись з президентом, який справедливо зауважує, що ці передвиборні роздачі коштів від прем'єра спрямовані на тих людей, які є потенційними активними виборцями і більше того вони, як правило, є членами виборчих дільниць. А це фактичний підкуп працівників даних сфер шляхом використання державних коштів. 

Водночас  останнім часом стало настільки звично бачити пані Тимошенко по телевізору, що якщо якийсь день її не показували, то виникало відчуття ніби чогось бракує. 

Навіть не знаю, чим би займали ефірний час наші телевізійники, якби не любов Юлії Володимирівни до звітності, щоправда перед телекамерами, адже пані прем'єр ледь не щодня звітує перед країною про свої квазі-успіхи в боротьбі з кризою, яку, до речі, вона обіцяла не пустити до країни.

От тільки дивна річ, але українські та міжнародні експерти звітують про абсолютно  протилежні речі. Так, голова місії МВФ в Україні пані Джейла Пазарбазіоглу, яка свого часу врятувала уряд Тимошенко від економічного колапсу, заявила, що вона "втомилася від брехні" і з середини січня вже не буде головою місії фонду в Україні".

Хоча, можливо, це й на краще, бо час вже потихеньку злазити з "кредитної голки".

Насамкінець, хочеться побажати політикам - совісті та чесності, громадянам - мудрості, а засобам масової інформації - свободи слова. Веселих свят! 

Павло Северин, для УП



powered by lun.ua

Як дитині зберегти самоорганізацію під час навчання. 7 порад від вчителя математики

На що звертати увагу при пошуку співробітників: зрілість, емоційний інтелект, ресурс

Друге дихання СОТ: за яких умов світ скасує патенти на COVID-вакцини

Соцмережі 2021: Великий брат став ще більшим

Бізнес після війни: як допомогти ветеранам стати підприємцями

Як успішно скласти ЗНО? Систематизація та інші важливі фактори підготовки