Марш на кухню… Команда чи заклик?

17 переглядів
Середа, 07 квітня 2010, 16:59
Тетяна Кондратюк
голова Національної ради жінок України
Команда чи заклик? От про що думалося під час зливи бурхливих подій у внутрішньополітичному житті країни останніх тижнів, серед яких висловлювання з приводу "місця жінок" неочікувано стало аж надто помітним.

Така поміченість пов'язана навіть не з тим, що ці висловлювання прийшлися ледь не на 8 березня - день ритуального засвідчення поваги жінкам, а через неочікувану буквальну брутальність, до якої давно не вдавалися публічні політики, дбаючи, як-не-як, про дотримання хоч штучного, але слідування європейським стандартам і сучасним викликам.

Збентежена світова громадськість, отямившись від несподіванки та з'ясувавши, що це аж ніяк не брак перекладу, скористалась усіма перевагами публічної демократії і вустами речниці з питань України фракції "зелених" у Бундестагу Віоли фон Крамон-Таубадель висловила свій європейський погляд на проблему: "Для цивілізованого суспільства - це просто удар в обличчя".

Європейців схвилювало як швидко новообраний gрезидент та новопризначений уряд зріклися засадничих основ європейських стандартів та цінностей про що так багато говорили під час передвиборної кампанії. Вона дуже слушно зазначила, що у європейській країні глава уряду, який би дозволив собі висловлювання, що жінки непридатні проводити реформи, не мав би жодних шансів залишитись у політиці.

В Україні інша "політична кухня". На цій кухні вправно орудують переважно чоловіки, і коли жінкам натякають на місце на кухні, вони дуже добре розуміють про яку, власне, кухню йдеться і аж ніяк не вірять, що високо посадовець мав на увазі щось інше, ніж те, що він сказав.

Отже, якщо "марш на кухню" - це команда, то політичній команді, яка зараз при владі, потрібно дуже добре подумати, як вона буде виправдовуватись перед європейською та світовою спільнотою за подібну зміну курсу ґендерної політики, адже це абсолютно суперечить і міжнародним зобов'язанням країни, і національній Конституції та законодавству, і, нарешті, очікуванню громадян.

Бо якщо "марш на кухню" - це ще й заклик, то уявімо собі такий загальнонаціональний перформанс коли і справді жінки залишились на кухні.

Що відбулося б? Освіта, яка майже на 80% забезпечується працею жінок, на ранок зустрічала б дітей лише постаттю директора школи на порозі порожніх класів, а в дитсадках і директорів би забракло, медицина, де на ранок не було б не лише жодної няні, але й медсестри та більше ніж половини лікарів.

І навіть "свята святих" політичної служби - бюрократія, і та б залишила без робочих рук, бо ж на 75% складається з жінок - тих невидимих "гвинтиків" реформ, які, власне і забезпечать її впровадження своєю 18-тигодинною працею "без вихідних і проходних".

Як можна говорити про "суто жіноче" призначення жінки в країні, де вочевидь, чоловік (середній українець, а не середній олігарх) через мізерність зарплати просто не зможе без внеску жінки прогодувати родину?

Де кожна четверта жінка народжує дитину без чоловіка?

Де кількість розлучень наближається до рівня шлюбів, а кількість чоловіків, які після розлучення опікуються своїми дітьми незрівнянно менша за ту, які ухиляються навіть від символічної сплати аліментів?

Ще є можливість виправити справу. Не бездарними поясненнями прес-служб того, хто і що мав на увазі, коли і без пояснень все всім чудово зрозуміло. А пояснення лише переконують у тому, що таки правильно усе зрозуміли.

Виправити справу можна лише переступивши через свою обмеженість і зашореність, змінивши не лише формальне (на словах) ставлення до проблеми, а мобілізувавши політичну волю і практично довівши слідування європейським стандартам і нормам, відданість Конституції і слідування букві закону.

Хочеться вірити у те, що "Україна для людей" - це не лише передвиборчий заклик, а у те, що в Україні людиною є і жінка, і чоловік.

Тетяна Кондратюк, голова національної ради жінок України                        



powered by lun.ua
Тотальна "цнапизація" чи держава у смартфоні?
Сервісна держава повинна дбати про належне надання послуг через різні канали, турбуватися про всі групи громадян і бізнесу, не допускаючи дискримінації.
Як підготуватися до сезону грипу: 5 простих рекомендацій
Охочі мають шанс імунізуватися та уникнути захворювання або ж на 60 % зменшити ймовірність ускладнень від нього.
Дотик генпрокурора, або Як зняти недоторканність, щоб її залишити
Доторканними "слуги" згодні бути тільки для свого – призначеного президентом Зеленським – генерального прокурора.
Чи є колізія між урядовими розслідуваннями на ринку добрив
За дотриманням правил торгівлі в країні наглядають Антимонопольний комітет та Мінекономіки. Чи є між ними взаємодія, покаже справа проти групи Ostchem.
Стратегія України з інтегрованого управління кордонами: справжнім мірилом успіху буде ефективна реалізація
Зміцнення торговельно-транспортних коридорів до Європейського Союзу є надзвичайно важливим для теперішніх і майбутніх відносин між Україною та ЄС.
У чому логіка "земельного Задзеркалля" щодо іноземців
Заборона іноземцям купувати землю в Україні не працюватиме. Знайдеться ряд механізмів і структур в Україні та за її межами, щоб це обійти. Для кого ж іноземці становлять ризик?
Чому всім нам варто подивитися "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго"
В Україні ми не користуємось інфраструктурою як чимось зручним і корисним, не задумуючись – навпаки, ми, самі того не помічаючи, витрачаємо величезну кількість енергії, щоб компенсувати її розруху.