Due process of law або Невігластво як норма життя
Висвітлення у ЗМІ перебігу розгляду кримінальних справ по обвинуваченню колишніх високопосадовців є дуже позитивним явищем, оскільки дозволяє: 1) побачити недосконалість судової системи; 2) указує на необхідність застосування європейських стандартів при розгляді справ.
Адже національні засоби у своїй сукупності не дозволяють належним чином захищатись від висунутого обвинувачення в суді.
Зміст "природної справедливості" полягає в застосуванні права органами правосуддя відповідно до встановлених і санкціонованих державою юридичних принципів і процедур для забезпечення гарантій та захисту прав людини та основних свобод.
У 6-й статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відображено європейській стандарт належної правової процедури, згідно з яким кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Про дотримання норм та забезпечення права на захист
Перше, що привернуло увагу, то це строки призначення до попереднього та судового розгляду кримінальних справ по обвинуваченню Луценка та Тимошенко.
Згідно зі статтею 241 КПК України, справа повинна бути призначена до попереднього розгляду не пізніше десяти, а в разі складності справи – не пізніше тридцяти діб з моменту надходження її до суду.
Беззаперечно, вказані кримінальні справи є складними як за змістом пред'явленого обвинувачення, так і за процесуальними особливостями їхнього розгляду. Тому на законодавчому рівні передбачено саме такі процесуальні строки призначення справи до попереднього розгляду, у межах тридцяти діб, що відповідає процесуальному забезпеченню саме в такий спосіб принципів неупередженості та об'єктивності при попередньому розгляді справи.
Як відомо, до попереднього розгляду вказані кримінальні справи призначені в межах десятидобового строку.
Тобто питання про складність справи – до уваги, очевидно, не бралось.
Крім того, відповідно до 256-ї статті КПК, справа повинна бути призначена до розгляду в суді не пізніше десяти діб, а у випадках складності справи – не пізніше двадцяти діб з дня її попереднього розгляду.
І знову ж таки ми бачимо дуже стислі строки призначення.
Якщо проаналізувати практику призначення будь-яких кримінальних справ у судах України, у тому числі й у Печерському райсуді міста Києва, то побачимо: вказані кримінальні справи є "рекордсменами" щодо строків їх призначення.
Це дозволяє зробити висновок про певну тенденційність та упередженість суду.
Зверну увагу, принагідно, ще на одну особливість. Постанова попереднього розгляду в справі по обвинуваченню Тимошенко була проголошена далеко за межами робочого часу, визначеного розпорядком роботи у суді, за відсутності самої обвинуваченої та захисників, і за наслідками попереднього розгляду дана кримінальна справа була призначена до судового розгляду вже на 29 червня 2011 року. При цьому зазначу, що 26, 27, 28 червня – вихідні та святкові дні.
Відповідно до першої частини 254-ї статті КПК копія обвинувального висновку і повістка про виклик до суду вручається підсудному під розписку не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді. Зазначені вище обставини дозволяють зробити висновок про свідоме недотримання вказаних вимог закону судом при призначенні справи до судового розгляду.
Крім того, справа Луценка була призначена до судового розгляду в складі колегії суддів, які, як це вимагає закон, мають вивчити матеріали справи для забезпечення належного судового розгляду.
Дозволю собі висловити сумніви в тому, що судді зі складу призначеної колегії хоча б мали змогу – з огляду на обсяг справ, термін перебування справ у суді, з урахуванням загальних людських можливостей та наявності у провадженні суддів і інших справ – ознайомитись з матеріалами кримінальних справ. Не кажучи вже про те, що їх слід було б вивчити для того, щоб належним чином провести судовий розгляд відповідно до належної правової процедури, визначеної законом.
Проста математика: перебіг терміну з моменту надходження справ до суду до моменту їх призначення до судового розгляду складає трохи більше двох тижнів, з урахуванням вихідних та святкових днів.
Організація судового процесу
Керуючись статтями 271 та 272 КПК, "Розпорядок судового засідання" та " Заходи, які застосовуються до порушників порядку судового засідання ", в обох справах були застосовані видалення підсудних із залу суду. А в справі по обвинуваченню Тимошенко також головуючим було дане розпорядження про видалення із залу суду народного депутата, що суперечить положенням наведених вище норм Кримінально-процесуального кодексу. Однак, силове видалення народного депутата, очевидно, заслуговує окремої уваги.
Питання видалення підсудних із залу суду та розгляд справи за їхньої відсутності є дуже суперечливим – незалежно від того, видалені підсудні на певний час чи на весь період судового розгляду. А наявні в КПК норми утворюють колізію.
Так, відповідно до статті 262, розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою.
Розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках: коли підсудний перебуває за межами України й ухиляється від явки до суду; коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути в його відсутності. Проте суд має право й у цьому разі визнати явку підсудного обов'язковою.
Таким чином, інших виключень, які б дозволяли розгляд справи у відсутність підсудного, закон не передбачає.
Крім того, відповідно до пункту 3 1-ї частини статті 367 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в апеляційному суді є істотне порушення кримінально-процесуального закону.
До істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону стаття 370 КПК відносить такі, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову. Відповідно неї, вирок (постанову) у всякому разі належить скасувати, якщо: ...6) справу розглянуто у відсутності підсудного, за винятком випадку, передбаченого частиною другою статті 262 цього Кодексу.
Як бачимо, серед обставин, які вказують на незаконність судового рішення, є розгляд справи у відсутності підсудного.
Жодних застережень щодо можливості такого розгляду у відсутності підсудного у випадку застосування частини 1 статті 272 КПК: "Якщо підсудний порушить порядок засідання або не підкориться розпорядженням головуючого, останній попереджає підсудного про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з залу засідання. При повторному порушенні порядку судового засідання підсудного за ухвалою суду можна видалити із залу засідання тимчасово або на весь час судового розгляду справи", – дана норма не містить.
Щодо питання про розподіл кримінальних справ до розгляду, то необхідно зазначити, що відповідно до статті 16-2 КПК у суді функціонує автоматизована система документообігу суду, порядок функціонування якої визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу.
Розподіл кримінальних справ до розгляду суддям, які мають незначний довід суддівської роботи з розгляду кримінальних справ, є, скоріше, вадами чинного законодавства України.
Враховуючи наслідки для осіб, що зазнали кримінального переслідування, складності кримінальних справ, різний ступінь тяжкості кримінальних справ – доцільно було б на законодавчому рівні передбачити, що справи про тяжкі та особливо тяжкі злочини розглядаються суддями, обраними безстроково. Тобто, які мають досвід суддівської роботи не менше п'яти років, і не "не зв'язані" із майбутньою процедурою обрання безстроково Верховною Радою.
Це також "зменшує" зовнішні впливи на прийняття суддями відповідних рішень у кримінальних справах.
Анжела Стрижевська, кандидат юридичних наук, спеціально для УП
