Межа компромісів, або глухий кут

14 переглядів
П'ятниця, 07 жовтня 2011, 16:02
Євген Гірник
народний депутат України III-V скликань

5 жовтня Верховна Рада розглядала законопроекти опозиції. Головна увага преси була прикута до проектів законів, так чи інакше пов’язаних з декриміналізацією статей звинувачення Тимошенко та Луценка. Всі законопроекти були відхилені.

Влада, в особі парламентської більшості, дала ясний сигнал як українській так і зарубіжній громадськості, що ні на які компроміси з політичними опонентами вона не піде, а буде грати за своїми правилами.

Зміст їхньої позиції, по-моєму, полягає в дещо перефразованих словах Висоцького-Жеглова. У їхній редакції знаменита фраза виглядає наступним чином: "Оппозиционер должен быть назначен вором и осужден. Будет ли он сидеть в тюрьме – решаем мы".

Далі – все згідно з принципом: "Я начальник – ти дурень".

Чи сприйме, вірніше проковтне, українське суспільство такі підходи – велике питання. І як воно зможе відповісти цивілізовано: виборами і референдумом чи бунтом, як відомо, безглуздим і нещадним теж питання, але відповість, бо буйних стає все більше і нові вожаки не забаряться.

Ні Євросоюз, ні США однозначно не сприймуть таких підходів і розрекламована "євроінтеграція" у виконанні нинішньої влади стане процесом формальним і безперспективним.

Безкомпромісна влада сама себе заганяє в глухий кут, опозиція дійшла до межі компромісів за яку заходити неможливо.

Верхи не можуть – низи не хочуть. Що це означає?

І все через упертість влади.

Але журналісти не звертали уваги на другу частину засідання, де парламентська більшість вела війну вже не з сучасністю, а з минулим, або трактувала його по своєму, часом анекдотичним чином.

Зокрема, зусиллями фракцій Регіонів та комуністів була провалена постанова про відзначення 100 річчя Героя України Олекси Гірника.

Аргументів проти як таких не було. Але пропозиція Зубанова перенести відзначення на регіональний рівень – не коректна, бо Олекса Гірник зробив свій чин не у Львові на Площі Ринок, і навіть не на Хрещатику, а прийшов на Чернечу гору до Шевченка.

З комуністами ситуація зрозуміла вони були й залишилися противниками українських героїв. Складніше з Регіонами. Фактично депутати цієї фракції нічого не вирішують самостійно, вони лише кнопкодавством фіксують рішення, нав’язані їм ззовні.

Регіонали-галичани показали свою повну невпливовість у цій владі у будь-яких питаннях. Хоч дехто з них підтримав постанову своїм голосуванням (за що я їм вдячний) ситуації це не змінило.

Висновок: діюча влада не хоче ніяких компромісів ні з живими (Юлія Тимошенко, Юрій Луценко), ні з мертвими (Олекса Гірник) борцями за цивілізовану Європейську Україну.

Але чомусь хоче у Європу? Які вона має для цього підстави?

А українська Україна буде і будуть визнані всі її герої і ювілей Олекси Гірника відзначений буде, хай на громадському рівні, але всеукраїнському. І регіонали ці процеси не зупинять, бо неможливо зупинити час.

І на завершення хочу подякувати всім депутатам і не депутатам за підтримку Героя України Олекси Гірника.

Зрештою український народ і без голосування знає своїх героїв.

Євген Гірник, голова фундації імені Олекси Гірника, для УП



powered by lun.ua
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.