Євро-2012. Допомогти іноземцям: місія здійсненна

Четвер, 07 червня 2012, 16:37

Євро-2012 уже ніхто не відмінить, і воно буде проходити в наших із вами містах. У тих містах, про які ми прекрасно знаємо, як вони готові до цього свята футболу.

Адже наша влада зробила все можливе, щоб іноземці, котрі приїдуть подивитися європейську першість на власні очі, більше ніколи не приїжджали до нас ще раз.

Ці розчаровані жителі Старого світу вертатимуть додому з "чудовими" спогадами про вітчизняні дороги й дурнів. Про "класне" обслуговування в закладах харчування та "комфортабельне" проживання в наметах посеред лісу за 55 EURO. Про наших ДАІшників нетрадиційної форми, та про нові потяги, котрі так поспішають, що покидають перон на годину раніше. Про доблесних міліціянтів, що розбалакують по-англійськи та про дівчат із FEMEN, які ще не раз кидатимуться своїми мужніми грудьми на амбразуру кубку... Хоча, мабуть, якраз спогадами про дівчат з FEMEN вони й не будуть розчарованими.

Що ж ми маємо робити в цій ситуації?

Що, окрім як не втекти на свої, порослі пирієм, городи, і гнути там спину, підставляючи її палючому червневому сонцю, щоб не бачити всієї цієї ганьби на власні очі, і повернутися потім назад, нічого не відаючи, солодко умивши руки? Можна, звісно, ще податися в котрусь європейську країну, десь поближче до моря, щоб насолоджуватись спокоєм цих країв, поки місцеве населення поперлося дивитися Євро в нас.

Але все це не вихід.

Згадайте, що ми відчували, коли вперше дізналися про перемогу україно-польської заявки в боротьбі за можливість приймати це Євро. Згадайте, як ми вірили, що це неабиякий шанс стати кращими. Що в нас з'являться хороші й дешеві готелі. Дороги, по яких можна буде їздити не лише катком.

Наші надії не справдилися. І єдиний позитив в усьому цьому чемпіонаті – те, що збірна України вперше у своїй історії виступатиме на першості Європи.

Проте в нас ще є неабияка нагода показати тим нечисленним футбольним фанатам, котрі, попри все, зважаться приїхати в наші міста повболівати, що, якщо не всі, то принаймні більшість стереотипів, які існують на Заході про нас – є хибними.

Наша задача зробити так, щоб іноземці зрозуміли, що в України проблеми лише із владою, а не з людьми.

Що ми такі ж європейці, як і вони, тільки трохи східніші й ближчі до Росії. Що ми привітні й добрі, толерантні та ввічливі. Щоб вони врешті побачили ту славетну українську гостинність, про яку, схоже, забули.

По всій Україні поступово виникають рухи, спрямовані на те щоб зробити перебування європейців у нашій країні якнайкращим, наскільки це можна зробити.

Такі рухи не мають централізованого керівництва. Вони виникають по всій державі спорадично, з низів. Ними не керують із Банкової – вони є ініціативами простих, звичайних людей та громадських організацій.

Один із таких рухів – допомогти іноземцям із житлом – з'явився в Донецьку. Ці люди закликають українців брати європейських гостей до себе додому, і робити це не за гроші.

Але це лише одна ініціатива з багатьох. Утворилася ціла спільнота людей, що зібралися в рух Friendly Ukraine, "Дружня Україна", щоб показати вболівальникам, котрі приїдуть до нас на Євро, що ми відкриті та приязні. Вони вже провели акції в містах, котрі прийматимуть матчі чемпіонату, і закликають людей долучитися до них.

Як пишуть на своїй сторінці у Фейсбуці учасники руху: "Friendly Ukraine – це громадська аполітична ініціатива з надання безкоштовних послуг гостям Євро-2012".

Ще один наглядний приклад, як можна допомогти іноземця – встановлення показників, які допоможуть європейцями краще орієнтуватися в наших вулицях. Звісно, це справа не однієї людини, проте громадські організації могли би взяти участь у такій акції. Якщо порівнювати ті вказівники, котрі розробив та встановив за власний кошт на одному з київських будинків дизайнер-активіст Ігор Скляревський, з тими, котрі розробляв науково-дослідний інститут дизайну та ергономіки НАУ й котрі все ж таки зараз "красуються" по всьому Києву – це небо й земля.

Ну й, те що може зробити кожен із нас, і що не потребує ніяких матеріальних витрат та навіть часу – бути привітними та допомагати іноземцям, відкликаючись на їхні прохання та запитання. Про це нещодавно подумали й відомі львів'яни – і знялися в ролику, де запрошують усіх бути гостинними.

Просто спробуйте поставити себе на місце іноземців: уявіть себе в чужій країні, із зовсім невідомими для вас умовами та традиціями, незрозумілою мовою та жахливою бюрократію.

Що б Ви хотіли почути від корінних жителів цієї країни?..

Назарій Заноз, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції

Як нам звучати у світі? В продовження дискусії про класичну музику

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука

Четвертий рік функціонування ринку землі: все скуплять латифундисти?

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи