Що говорити, коли нічого сказати?

Четвер, 03 січня 2013, 17:56

Віктор Янукович протягом останнього року не часто балував нас своїми виступами, промовами і публічними заявами, зробленими особисто. Тому на увагу і спробу аналізу заслуговує навіть така суто формальна його промова як новорічне привітання президента.

Загалом, у новорічному привітанні прийнято підбивати підсумки року, що минає, і робити прогнози або ж будувати плани на рік, який починається. Які ж підсумки підбив Янукович і які плани змалював для українських громадян?

Судячи із виступу президента, висновок один: ми "успішно" провели ЄВРО-2012, тому ми "молодці". Жодних інших висновків Янукович чомусь не зробив – ані про парламентські вибори, ані про скасування виборів столичних, ані про зовнішньополітичну ситуацію і наростаючу ізоляцію країни. Всього цього ніби й не відбувалися. ЄВРО провели – і все. За принципом солдата, "день пройшов, і Бог з ним".

Плани і перспективи-2013 з президентського привітання теж не відрізняються конкретикою. Янукович закликав парламент і уряд до співпраці, а в зовнішній політиці окреслив лише один принцип – від стояння національної гідності. На цьому у Януковича, певно, для нас все…

Складається стійке враження, що Віктору Федоровичу просто абсолютно нічого сказати. Рік ніби пройшов повз президента.

А що може сказати людина, яка раз-по-раз скасовувала свої прес-конференції?

Що може сказати глава держави, який навіть не взяв на себе клопоту виступити вживу перед новобраним скликанням парламенту?

Про що може говорити президент, який свідомо обмежив коло свого політичного спілкування кількома людьми із власного клану і кількома країнами, де його ще приймають?

Звісно, Януковичу нічого було сказати. І йому написали чергову формальну промову, відписку для "галочки", а не підсумковий виступ голови 46-мільйонної держави.

Більше того, видається Янукович настільки самоусунувся від справ, що всі свої функції виконує суто для "галочки". На публіці за нього з’являються прем’єр і спікер, у кулуарах рішення формують син і купка наближених чи то олігархів, чи то чиновників - все змішалося в Україні Януковича, перефразовуючи класика.

Навіщо, спитаєте ви, нам президент, який не служить навіть обличчям країни, її публічним виразником? Я теж не знаю. Але якось сталося, що Україна і Межигір’я живуть у двох паралельних вимірах, які перестали перетинатися. І нескінченно так тривати не може. Принаймні, не повинно.

Олексій Краснопьоров, політолог, спеціально для УП

Увага! Ми увімкнули премодерацію. Коментарі з'являються із затримкою.

Влада планує збільшувати обсяги рубок лісу. І це дуже тривожно

Чи встигне Україна підготуватися до зими

Історична езотерика як метод пізнання

Це не тільки війна за існування країни, це також боротьба за свободу особистості

Екоцид під час війни: ще один злочин РФ, який не має залишитися непокараним

"Мамулечка, надо сваливать отсюда!". Крим став яйцем із голкою, в яких ховається смерть Кощія з Кремля