"Кавказька полонянка" та "Іронія долі..." – українські версії

58 переглядів
Четвер, 01 серпня 2013, 15:59
Ярослав Мендусь
для УП

"Політик думає про наступні вибори, державний діяч – про наступні покоління". Джеймс Фріман Кларк

"Йому все одне куди їхати, при умові, що він сидітиме за кермом". Вільям Бівербрук, про Девіда Ллойд-Джорджа

Поки політики ніжаться на пляжах Коста Смеральди чи Французької Рив'єри та, розморені, розмірковують про перипетії наступного політичного сезону, – Україна, в особі президента Віктора Януковича, здається, остаточно визначилася у своїх геополітичних пріоритетах.

Як говориться в розв'язці відомого єврейського анекдоту: "Всё, всё! Уже никто никуда не идёт".

Схоже, Віктор Янукович пересвідчився, що, виходячи з логіки боротьби за другий президентський термін, у нього немає жодного аргументу, щоб робити примарні ставки на успіх Вільнюського саміту в листопаді 2013-го.

Європа завжди підкреслювала, що зближення України з Євросоюзом – це радше поступка з боку Брюсселю, ніж його стратегічний інтерес. Занурена у власні політичні, економічні, фінансові та соціальні проблеми, євроспільнота з певним острахом та здивуванням сприймала бажання українських влади та опозиції наділити її роллю суворого, але справедливого арбітра, який візьме на себе відповідальність за всі найважливіші проблеми України.

Найперше – економічні.

Єврокомісари не втомлювалися повторювати, що зближення з Євросоюзом – це цивілізаційний вибір, який у перспективі принесе економічні дивіденди, але на перших порах може призвести до втрат із-за неконкурентноздатності української економіки.

А Вікторові Януковичу потрібен результат сьогодні, за півтора роки до президентських виборів, щоб мати шанс на них перемогти.

Не сталося прориву й на енергетичному напрямку.

Україна приєдналася до 3-го енергопакету Євросоюзу, почала закуповувати частину необхідного газу на європейських спотових ринках, показала Росії, що в неї є енергетична альтернатива – але ... Енергозатратні експортні галузі, в умовах продовження економічної кризи, працюють із мінімальною маржею. Росія ж заявляє про готовність до перегляду в бік зниження ціни на газ, але за умови політичної переорієнтації України на Митний союз.

Знову ж таки, напередодні традиційної передвиборчої благодійності влади – це реальне джерело для "ощасливлення" електорату.

Наступне – українська економіка задихається від нестачі кредитних ресурсів.

Усі намагання переконати МВФ та євробюрократів у доцільності відновлення доступу до "дешевих і довгих" кредитних коштів – провалились. Геополітичні аргументи української влади стикнулись з жорстким прагматизмом світових фінансових центрів: спочатку – підвищення цін на газ для населення й зменшення дефіциту Пенсійного фонду, а потім – продовження кредитних програм.

Росія, знову ж таки, переслідуючи власні геополітичні інтереси, готова, без огляду на економічні показники української економіки, такі кредити надати.

Як карти в пасьянсі, лягли в цю схему й результати соціології, які підтвердили, що базовий електорат Віктора Януковича на сході та півдні України не в захваті від райдужних європерспектив у майбутньому, а хоче "покращення вже сьогодні", і не проти зближення з північно-східним сусідом.

На цьому фоні бравурні заяви лідерів опозиції про те, що тільки звільнивши Тимошенко, Янукович зможе підписати угоду з Євросоюзом, свідчать або про невігластво останніх, або про свідоме підігрування владі. Виглядає на те, що з політичних міркувань для Януковича важливо, щоб провал Вільнюського саміту сприймався не як результат його політичного розвороту на 180 градусів, а як закономірний підсумок непоступливості Євросоюзу в справі Тимошенко й блокування українською опозицією зближення діючої влади із Брюсселем.

А щодо звільнення Тимошенко чи відправлення її на лікування до Німеччини, то це із серії "Дурень думкою багатіє".

Для справжніх прихильників пацієнтки Центральної клінічної лікарні "Укрзалізниці", холодним душем мали б пролунати слова міністра закордонних справ Кожари, сказані кілька днів тому: "Міжнародне й національне законодавство не передбачають можливості лікування засудженої екс-прем'єра Юлії Тимошенко за кордоном. ...І якщо хтось думає, що Тимошенко може бути звільнена, як написано в резолюції ЄС, це – велика ілюзія, це – неможливо".

Варто пам'ятати, що при існуючій моделі влади, міністр закордонних справ лише озвучує меседжі, сформульовані в головному кабінеті на вулиці Банковій. Відтак є підстави припускати, що звільнення Тимошенко, під тиском євроспільноти та української опозиції, для Януковича означає демонстрацію слабкості, найперше в очах своїх соратників, та засвідчує, що на нього можна впливати, усупереч його інтересам.

При авторитарній моделі влади, яка, де-факто, утверджена в Україні, такий крок рівноцінний "подвигу" гоголівської унтер-офіцерської вдови, котра, як відомо, сама себе висікла.

Отже, ніякого звільнення Юлії Тимошенко до Вільнюського саміту не буде.

А якщо не відбудеться в листопаді підписання угоди з ЄС – то про будь-які новації в долі екс-прем'єра можна забути до реальної зміни влади в Україні.

Річ у тім, що на цьому відтинку стосунків з Януковичем, Путін, скоріш за все, не збирається піднімати питання Тимошенко, а думка Євросоюзу буде значно менше цікавити українського президента в нових-старих політичних реаліях.

Ось такі українські версії старих радянських кінохітів...

Як тут не згадати мудрого німця Гегеля: "Історія повторюється двічі: перший раз у вигляді трагедії, другий – у вигляді фарсу".

Дай, Боже, щоб фарс не затягся надовго.

Ярослав Мендусь, спеціально для УП



powered by lun.ua
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.