Values-Maidans: у пошуках цінностей і благ

31 перегляд
Неділя, 01 грудня 2013, 19:56
Юлія Комарова
консалтингова агенція Concept GRoup

А political system can be designated as the interactions

through which values are authoritatively allocated for a society

David Easton

Саме цією дефініцією понад півстоліття тому було започатковано становлення теорії політичної системи як самостійного наукового напрямку.

Однак і до сьогодні серед інтерпретаторів наукового доробку Девіда Істона немає одностайності стосовно адекватного перекладу слова "values", як і не знайдено однозначної відповіді на питання: ми маємо давати визначення політичної системи суспільства через поняття "цінності", чи йдеться про поняття "блага".

Втім, це питання, як засвідчили останні суспільно-політичні події навколо європейської інтеграції нашої країни, викликає жвавий інтерес та дискусію не лише в академічних колах. Воно збирає Майдани.

У полеміці альтернативних Майданів, як і в наукових дебатах, насправді кожен з опонентів актуально володіє істиною. Водночас, як це часто буває, жоден з них не здогадується про це.

Просто "євромайдани" можна охарактеризувати як Майдани цінностей, натомість "регіомайдани" – це Майдани благ.

Жодна із цих масових акцій не є абсолютною новацією для України: Майданом цінностей був Помаранчевий Майдан-2004, наступний – Податковий Майдан-2010 – був Майданом благ.

Нині ж романтичний дискурс цінностей вивів на Європейську площу борців "за журавля у небі", натомість прагматичний дискурс благ спрямував мітингувальників "за синицю в руках" на соборну площу перед Михайлівським Золотоверхим.

"Будуємо Європу в Україні!" – це гасло євро-скептиків, євро-прагматиків і всіх, хто "за синицю", зібрало навколо сцени з дуже схожими на логотип правлячої партії зображеннями України директорів підприємств, профспілкових лідерів, спікерів парламентської більшості, найманих працівників реального сектору економіки і соціальної сфери, пенсіонерів та службовців.

Гасло євро-романтиків, які агітують "за журавля" зі сцен, декорованих логотипами ЄС, – "Україна – це Європа!" – згуртувало на "євромайданах" дрібних підприємців і самозайняте населення, активістів опозиційних "партій меншості", лідерів громадської думки, молодь та студентство.

Прикметно, учасники обох Майданів – і "за журавля", і "за синицю" – відчувають себе в якості "народжених літати". Тільки одні прагнуть до цього вже сьогодні, інші – не сьогодні-завтра.

Але політичний капітал – приріст надії – наявний у кожного з "народних віч": Майдани благ символізують притаманну українській громаді надію на добробут, Майдани цінностей – надію на свободу.

Кожен із альтернативних політичних капіталів можна покласти в основу розвитку політичної системи, і в цьому народ України має свободу вибору.

Для української громади це, в дійсності, вибір способу відношення до світу – щось на кшталт "мати чи бути?", як у філософських роздумах Еріха Фромма. Або "питання желудка і політичних прав", над яким свого часу замислювався Іван Франко.

Проте, ми б не були справжніми українцями, якби не запитали: "Чи обов’язково робити вибір, і не чи не можна якось заволодіти обома політичними капіталами"? Наважусь припустити, що і така "опція" у нас є.

Цінності і блага не взаємовиключні. Вони співвідносні як належне і дійсне та мають різний етос і політико-часовий вимір: у той час як цінності забезпечують зв'язок минулого з майбутнім, блага є основою сьогодення.

Простір появи цінностей – це макрорівень політичної системи, адже на мікро- й мезорівні вони присутні переважно імпліцитно, у вигляді простіших та придатніших для "повсякденного вжитку" символічних структур: цілей, принципів, норм, соціальних установок, гасел тощо.

Етос цінностей – множинність і самовизначення, самоорганізація та інтенціональність. Звідси і стрибкоподібність змін у ціннісній структурі: приховані у повсякденності, політичні цінності час від часу потребують маніфестацій.

Тому періодичне постання Майданів цінностей є, до певної міри, політичною закономірністю.

Вони завжди спонтанні та масштабні, оскільки на захист цінностей люди виходять з легким серцем, ніби на прогулянку.

Крім того, Майдани цінностей завжди є спільним простором активних меншостей суспільства, адже давно відомо, що саме меншості є рушійною силою соціальних змін.

Блага і ресурси у соціальних системах завжди лімітовані, доступ до них обмежений, їх простір і час визначається як "тут і тепер".

Етос благ – збереження і облік, що, у свою чергу, потребує організації та директивності.

Накопичення і розподіл благ у сучасних суспільствах відбувається кожного дня і є предметом пильної державної та суспільної уваги. За своєю природою дискурс благ не передбачає маніфестацій, блага не виставляють напоказ, натомість він передбачає об’єктивний розрахунок та відповідальний діалог, взаємний звіт держави і громади.

Щоденний дискурс благ є своєрідним пульсом країни. Якщо цей дискурс обопільно чесний та не містить маніпулятивності, тобто не є "хибним", тоді сторони діалогу володіють об’єктивною картиною наявних та очікуваних спільних ресурсів і благ.

Коли в державі замість атмосфери "секретів і сюрпризів" є прозора економіка та відкрита політика, тоді немає жодних підстав для масових загострень ціннісного світосприйняття, які спонукають громаду виходити на Майдани.

Проте, неідеологічний дискурс благ в сучасній Україні є лише надією, а не реальністю.

У нас топ-менеджмент країни – представники парламентської більшості та власники засобів виробництва – дисціпліновано, неначе на роботу або у відрядження, виходять на Майдани замість того, щоб повноцінно використовувати свої посадові можливості та владні майданчики, на які їх електорально уповноважив народ.

Майдани благ – це своєрідні індикатори незрілості нашої політичної системи. І цим вони також суспільно корисні.

Вони засвідчують, що ми допоки не навчились формулювати і відстоювати свої інтереси на різних рівнях суспільно-державного та глобального діалогу, ефективно користуватись парламентською трибуною, зводити реалістичний держбюджет, укладати вигідні контракти та договори.

І поки ми спільно навчаємось "мистецтву можливого" – здатності поєднати у політичному часі та просторі дискурси цінностей і благ та інвестувати ці обидва політичні капітали в розвиток політсистеми, Україна ще побачить не один Майдан.

Адже кожен Майдан дає нам іще одну можливість замислитись, слідом за першим в історії України президентом Михайлом Грушевським, над нашим, здається, вічним питанням: "Хто такі українці і чого вони хочуть"?

Отже, як люблять говорити користувачі соціальних мереж, keep calm & більше Майданів, хороших і різних.

Юлія Комарова, політичний аналітик, спеціально для УП



powered by lun.ua
"Неконституційна НКРЕКП": як рішення суду вплине на ринок електроенергії
До врегулювання Верховною Радою правового статусу НКРЕКП, запуск ринку електричної енергії варто відкласти мінімум до 1 січня 2020 року.
Як фінансування шкіл впливає на результати ЗНО
За останній час український уряд декілька разів підвищував заробітну платню вчителям. Та чи призводять такі дії до збільшення успішності учнів?
Підтримка бізнесу з боку держави: чи можна більше?
Україні не обов'язково знижувати порівняно невисокий рівень державної допомоги, але варто оновити її структуру.
Зелене одеське море для "зеленого" міністра екології
Причини цвітіння моря в Одесі: водорості, спека, зниження солоності води і… діяльність людей. А от поява "зеленого моря" – чудовий привід повернутися до прибуткової теми "екологічних перевірок". Тим більше, що скоро лавочка закриється і чергова прибуткова артерія не буде міністру зайвою.
Післядипломна освіта лікарів: як дотримати слова перед виборцями?
Держава фінансує програму післядипломної освіти лікарів, однак чи є вона ефективною і які є альтернативи?
Справедливість як політтехнологія
Терпінню убогості й несправедливості є межа. Світова історія знає багато прикладів, коли цьому терпінню приходив край. Тоді примусово починають питати не з тих, хто створив умови для несправедливості, а з тих, хто обіцяв, але не виправив цю несправедливість. Це має знати чи принаймні здогадуватися про це нова управлінська команда на чолі з новим президентом.
Як правильно підготуватися до здачі медичних аналізів, щоб результати були точними
Коректна діагностика надзвичайно важлива для здоров'я. Бо на результатах аналізів базуватиметься подальша стратегія лікування.