Кінець інформаційного пацифізму
Хроніка із інформаційних фронтів не поступається хроніці бойових дій.
Як повідомив Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення приміщення ДП РТПЦ АР Крим в Сімферополі, РПЦ "Севастополь" АР Крим в Севастополі, РПЦ "Красноперекопськ", які забезпечують трансляцію українських телерадіоорганізацій на території АРК захоплені особами у військовій польовій формі без опізнавальних знаків, у повному спорядженні з бойовою зброєю.
5 березня на ефірних частотах "Чорноморської ТРК" розпочав мовлення російський державний інформаційний телеканал "Россия 24".
6 березня на всій території Автономної Республіки Крим було відключено ефірне мовлення 5-го каналу та "1+1". Наразі на частотах "1+1" транслюється російський державний телеканал "Россия".
7 березня у Криму зупинено ефірне аналогове мовлення українського телеканалу "Інтер", на частотах якого транслюється НТВ.
Виглядає, що на милість окупантам здалися державні телередіокомпанії у Сімферополі й Севастополі.
У такій ситуації більш ніж дивно "діє" Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України.
Спочатку до РНБО звідти приходить лист, у якому заявляється, що Нацрада нічого не може зробити для гарантування інформаційної безпеки України.
"Аргументи": у приміщенні Нацради перебувають активісти Майдану; не існує відповідної нормативно-правової бази; Верховна Рада висловила недовіру Нацраді.
Перший "аргумент" взагалі не може бути виправданням для бездіяльності.
Відповідно до статті 1 закону "Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення", саме вона "є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами".
Водночас не відповідає дійсності і те, що в Україні відсутня нормативно-правова база, яка дозволяє діяти рішучо і послідовно у відношенні до тих каналів, які ведуть неприховану інформаційну агресію проти нашої держави.
Зокрема, стаття 6 закону "Про телебачення і радіомовлення" прямим текстом говорить, що "не допускається використання телерадіоорганізацій для: закликів до насильницької зміни конституційного ладу України; закликів до розв'язування війни, агресивних дій або їх пропаганди...".
Щодо недовіри, яку парламент висловив Нацраді, то треба пам’ятати, що під час війни не тримають особистих образ, а роблять все можливе, щоб зберегти Україну від російської військової та інформаційної окупації.
Правда, уже через декілька годин Нацрада зробила заяву в якій закликала "провайдерів програмної послуги тимчасово утриматись від ретрансляції у своїх мережах передач телеканалів "Вести", "Россия 24", ОРТ, "РТР Планета" до приведення їхніх програм у відповідність до вимог українського законодавства".
Слова "тимчасово утриматися" не відповідають жорстким реаліям інформаційної війни, яку розв’язала проти України Російська Федерація.
На щастя, окремі провайдери, не чекаючи якихось рішень, а керуючись виключно інтересами держави, її інформаційної безпеки, вже зробили те, що були зобов’язані зробити: викинули із кабельних мереж російські канали – агресори.
При цьому наголошую, що йдеться не про вилучення усіх російських каналів, а лише тих, які вдалися до неприхованої інформаційної агресії.
Існує ще одна можливість невідкладно припинити інформаційну вакханалію російських ЗМІ. Про неї написала нардеп Олена Кондратюк.
Оскільки у даному випадку йдеться про відверте ігнорування Конституції України, порушення вимог уже згадуваної статті 6 закону про телебачення і радіомовлення, Генеральна прокуратура мала б звернутися до провайдерів з вимогою припинити трансляцію тих російських каналів, які долучилися до інформаційної війни.
"Органи прокуратури мають невідкладно відреагувати на випадки порушення вимог українського законодавства шляхом внесення провайдерам програмної послуги подання, в порядку статті 23 закону України "Про прокуратуру", з вимогою припинення незаконних дій та усунення порушень закону шляхом проведення перегляду відповідних пакетів програм і призупинення ретрансляції програм російських телеканалів, які грубо порушують законодавство України.
Іншими словами прокуратура може це вирішити швидко!", – вважає пані Кондратюк.
Сьогодні багато говорять, що ми платимо надто високу ціну за свій пацифізм. До цього треба додати – за інформаційний пацифізм насамперед.
Але уроки з цієї історії зробити ніколи не пізно.
Богдан Червак, для УП
