Сепаратизм у Харкові: погляд зсередини

41 перегляд
35
Середа, 09 квітня 2014, 12:01
Арсеній Троян
випускник ХНУ, філолог, журналіст

Ранок 8 квітня. Ситуація щодо сепаратизму в Харкові стабілізувалась: мітингувальники з "колорадськими" стрічками самотньо блукають площею, в ОДА замість молодиків із битами й триколорами – бійці "Ягуара" з автоматами й упевненістю в поставах. Здається, що все закінчилось, і гасло "чемодан-вокзал-Росія" втілилось в життя.

Але ось "Ягуар" залишає приміщення – і за якусь годину в моїй стрічці на ФБ з'являється інформація: "Увага, будьте обережні, чоловіки з георгіївським стрічками починають збиратися за ОДА"...

Чомусь так сталось, що Харків так жодного разу й не дав відсіч сепаратистам? Можна подумати, що харківці сплять і бачать себе під дбайливим крилом російського шуліки, тобто орла.

Насправді, це не так. Харків із самих початків на вістрі революції. Тільки-но в Києві в листопаді почали збиратись перші євромайданівці, Пилипець і невелика групка осіб згуртувались на площі Свободи й висловили намір стояти до переможного кінця.

Протягом усього перебігу активної фази революції в Харкові збирались мітинги. Так, кількатисячні, так, для мільйонного міста це навіть соромно. Але мітинги відбувались щодень, у будь-яку погоду, по будням о 18-00, на вихідних на 12-00, незважаючи на провокації й загрози арештів, проводячи неухильно мирну й мистецьку форму протесту, запрошуючи чимало знакових постатей сучасної української культури – Забужко, Скрипка, брати Капранови, "Гайдамаки".

Місто скинуло із себе совкову пелену провінційного базарно-недорозвиненого містечка й продемонструвало всій Україні: Харків – це Європа!

Натомість, коли розпочались сутички, харківський Євромайдан не зміг дати відсіч.

Весь березень і початок квітня майданівців били й принижували всі кому заманеться. Звичайно, не без участі міліції, радше – її бездіяльності.

Що ж робилось для того, щоб убезпечити чи принаймні дати відсіч у разі виникнення сутичок? Продовжували відбуватись мистецькі акції, різноманітні читання, а коли насувалась загроза сутичок, організатори скасовували мітинги. Проте люди самовільно збирались – і їх знову били, принижували.

Не варто згадувати про той цирк, який влаштовувала харківська міліція: відео, де людина у формі ховає ніж, що випав із кишені тітушки, бачив, мабуть, кожний. Тому вина цих "правоохоронних органів" у розгулі сепаратизму, без сумніву, є.

Можливо, Майдан занадто швидко відбувався, і Харків, будучи містом із великою долею зазомбованого населення, поспішно скидаючи із себе провінційну шкіру, не зміг активно переформатуватися на активну фазу.

Як результат – жахливе побиття студентів в ОДА 1 березня, подальший розгул сепаратистів. А за місяць, так остаточно й не сформована самооборона, без чітких лідерів, організованості – 7 квітня відчайдушно тікала парком від пацанви з палицями, яких було вдвічі менше.

Я не хочу нікого звинувачувати. Ради справедливості зазначу, що того дня теж тікав, отримавши символічну кулю із травмата в плече. Хочу лише порадити – треба переформатовуватися.

Нині Харків, як і весь Схід – блокпост, який охороняє всю Україну, а до виборів ще дуже далеко. Провокації будуть, у цьому можна не сумніватись.

Проте як підсумок, хотілось би сказати: розгулу сепаратизму в місті не було б, якби його вийшла захищати хоча б половина населення. Байдужість, страх, пофігізм – ось головні причини безчинств у Харкові.

Соромно було спостерігати, коли під час нападів тітушок на Майдан навколо збиралось вдвічі більше зівак, котрі, як і міліція, кам'яніли в нерухомих позах і дивились на сутички з виряченими від страху очима…

Навіть при недоліках керівництва, відсутності чіткого фізичного спротиву, тридцять-сорок тисяч мітингувальників – для мільйонного міста це цілком реальна цифра – змусили б тікати до самого Магадана навіть найзатятіших сепаратистів.

Що ж, для Харкова Майдан тільки розпочався.

Арсеній Троян, спеціально для УП

powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 144.76.166.---Юрій Українець..
Проте як підсумок, хотілось би сказати: розгулу сепаратизму в місті не було б, якби його вийшла захищати хоча б половина населення. Байдужість, страх, пофігізм – ось головні причини безчинств у Харкові.
IP: 91.193.165.---Ivan Nedev..
Пока там есть Допа с гепой и не посаженный Жилин,Харьков будут держать в страхе.
IP: 194.44.172.---Гена Огнер..
Берите пример с Николаева если не хотите жить в 4 рейхе Путлера и не ждите помощи от Майдана или от ментов ее не будет Вам самим решать вашу судьбу.....организуетесь будете в Украине , а будете сопли жевать как наша нинешняя власть ......результат известен
IP: 144.76.166.---sensor+2..
Реальность такова, что Харьков всегда голосовал в своём большинстве за антиукраинские силы в парламенте и за антиукрианских кандидатов в Президенты. Так что в этом смысле всё закономерно кто кого гоняет. Вместе с Донбассом и Крымом это были форпосты "антиукраинства" в стране, 3 этих региона. например Одесса - это уже другое дело. Почему так сложилось в Донбассе и Крыму - понятно, почему в Харькове - это до некоторой степени непонятно для меня. Наверное из-за большого количества переселенцев из России в прошлом.
Спасибі за своечасну, відверту і об'єктивну статтю, але вважаю, що "байдужість, страх, пофігізм..." з'явились через розгубленість харків'ян - адже 75 років спокійного життя і раптом отаке. Я впевнена, что харків'яни не байдужі, ми всі любимо наше місто і бажаємо найкращого, безумовно, може й не кожен може вийти у натовп, острах є, але в думках і серцях ми з вами - найсміливишими, ми пишаємось вами. Все буде добре - якщо Бог за нас, хто проти нас!
Усі коментарі
Простий шлях до експорту
З приєднанням України до угоди СОТ про державні закупівлі отримати закордонний контракт стало набагато простіше. Мова йде про великі проекти.
"Дайте дитині дограти!", або Ще раз про роль гри в освіті
Аналіз феномену гри на кожному етапі розвитку і дорослішання дитини - предмет серйозного академічного дослідження. (рос.)
Законопроект "про реінтеграцію Донбасу": рівняння з багатьма невідомими
Нам не потрібен будь-який закон про тимчасово окуповані території. Нам потрібен той, що може сприяти миру.
Захист персональних даних: чий досвід може стати в нагоді Україні
Україна в питанні захисту персональних даних спирається на міжнародний досвід. Але в країні ще немає достатньої законодавчої бази і системи, здатної ефективно працювати в сучасних умовах.
Як цифрова економіка змінить Україну
Масштабна цифровізація всіх галузей економіки та базових сфер життєдіяльності, передусім освіти і медицини. Про те, як уряд планує розвивати цифрову економіку в Україні до 2020 року.
#justбізнес. Як поводитися з персоналом: 32 поради
Не беріть на роботу чужі команди. Всі їхні розповіді про клієнтів — блеф. Клієнти ні за ким, крім гінекологів і перукарів, не ходять. (рос.)