Як кремлівські агенти намагаються потрапити до України

Понеділок, 02 червня 2014, 10:35

Методи, які використовують російські агенти, аби стати "в'їзними" до України, продовжують вражати винахідливістю.

Якщо одні "тупо" прориваються вантажівками через кордон, інші – винаходять більш витончені методи. Як, наприклад, листи-прохання про допомогу в лікуванні, проведенні журналістського розслідування чи терміновій необхідності захищати права людини в Україні.

Не секрет, що Кремль за останні місяці наслав до нашої держави цілу купу різних покидьків, більшість з яких – професійні вбивці та мародери. Але серед них до України потрапляють масово також ті провокатори, які під виглядом різних абсолютно мирних професій, здійснюватимуть підривну діяльність, у тому числі інформаційну.

Ось невелика історія, учасником якої невільно стала моя родина, і в якій яскраво прослідковуються сліди новітніх "синів лейтенанта Шмідта".

Правозахисник і миротворець

Тиждень тому прес-служба ВМГО "Батьківщина Молода" отримала листа від "засновника та головного редактора незалежного журналу "Правда о правах человека" Стецика Василя Михайловича із проханням співпраці "на благо України".

 

При цьому Василь Михайлович виявився досить наполегливим. Наступний його лист уже звучав не просто пропозиціями стати "парламентером-медіатором", а звинуваченнями майже в розпалюванні громадянської війни в Україні.

 

Знаєте, коли отримав другого листа вже на мою персональну пошту, зі звинуваченням, що ставлюся до подій на сході "безразлично" і "равнодушно", стало якось не по собі. Вирішив поділитися зі змістом цього листа з моєю дружиною.

Аж тут виявилося, що "герой" нашої історії Василь Стецик не тільки хоче побути в ролі парламентаря-правозахисника, але й волів би... трохи підлікуватися в Україні, бо не зовсім здоровий.

Хворий на цукровий діабет

Приблизно тиждень тому моя дружина, яка працює в Українській діабетичній федерації, отримала листа-прохання потрапити до України для отримання консультації українських лікарів. Адресат – хворий на цукровий діабет... Василь Михайлович Стецик.

 

Звісно, листи продовжували надходити із притаманним епістолярному жанру драматизмом розвитку ситуації. Довелося навіть загордитися вітчизняною медициною, що люди з-за кордону з такою наполегливістю намагаються саме в нас поправити своє здоров'я.

 

Погодьтеся, доволі дивний збіг такого "наполегливого" адресата, який спеціально, чи "не дуже", став і журналістом, і правозахисником, ще й захворів на цукровий діабет.

І все відбувається в один і той самий час з єдиною метою – отримати гарантовано правдоподібну "легенду", щоб легально потрапити до України.

Питань залишається багато.

Що це було? Звідки в нього електронні адреси? Кому ще він писав і в яких іпостасях поставав цей "многоликий Янус"?

Можливо, наш таємний адресат, який так хоче потрапити до України, уже представляє російський Червоний хрест, асоціацію дітей лейтенанта Шмідта, чи не дай Бог, захворів на вітрянку.

У теперішніх умовах усе це виглядає щонайменше дивно, але ніяк не комічно. Хотілося б сподіватися на випадковість. Але, скоріше, мова йде про систему, яка запущена Кремлем.

Тому кожен українець тепер має ставитися з осторогою до таких листів-прохань про допомогу від представників "братського народу".

P.S. Якщо подібні листи довелося отримати комусь іще – пишіть в коментарях. Можливо, зберемося й напишемо одну колективну відповідь – "ла-ла-ла-ла".

Іван Крулько, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції

Як нам звучати у світі? В продовження дискусії про класичну музику

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука

Четвертий рік функціонування ринку землі: все скуплять латифундисти?

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи 

Чи варто бити на сполох через "надто" низьку інфляцію