Як побороти корупцію
Відповідно до міжнародного рейтингу TransparencyInternational, за індексом сприйняття корупції Україна знаходиться на 144 місці в світі та знаходиться поруч з Центральноафриканською республікою, Нігерією та Папуа-Новою Гвінеєю.
Це означає, що Україна на сьогоднішній день все ще залишається однією з найбільш корумпованих країн світу.
Як побороти корупцію? Багато хто асоціює боротьбу з корупцією з жорстокістю покарання. Однак, чи насправді допоможуть подібні заходи, якщо місця посаджених хабарників займуть нові?
Адже при подібній стратегії на місці відрубаної голови у корупційної гідри одразу виростають нові, а боротьба з корупцією обмежується лише точковим ефектом, який не змінює ситуацію глобально.
Для того, щоб не зривати листя з корупційного дерева зла, а рубати його під корінь, потрібно боротись не з наслідками, а з першопричинами – змінювати систему та фундаментальні принципи побудови державного апарату.
Ключ до ліквідації корупції знаходиться не в площині жорстокості покарання, а в тонкому світі ідей, закладених в основу функціонування органів державної влади.
Протягом 23 років український державний апарат будувався за принципами насадження, втручання, створення проблем та незручностей, тіньового розподілу матеріальних благ.
Філософія створення середовища "каламутної води" була простою: насадження заплутаних та розмитих правил гри, штучне створення незручностей та проблем з метою їх подальшого вирішення корупційним шляхом. Або філософія масштабного розкрадання під завісою державної таємниці.
Цілком природно, що замість того, щоб годинами вистоювати в чергах, місяцями очікувати необхідного підпису, роками чекати вирішення свого питання, проходячи всі кола бюрократичного пекла та митарств, бізнес та громадяни найчастіше йшли шляхом найменшого опору та вирішували свої проблеми неофіційним шляхом.
Тому системна корупція закладена в саму архітектуру державного апарату. Допоки в Україні існуватиме радянський державний апарат, який будуватиметься за принципами насадження, контролю, створення незручностей та проблем, здирництва, тіньового розподілу матеріальних благ – корупція існуватиме вічно.
Показове покарання окремих хабарників глобально ситуацію не змінить.
Для того, щоб ефективно боротись з комарами,знищувати їх поодинці безперспективно – для цього необхідно осушити болото. Для того, щоб ефективно боротись з корупцією, боротись з кінцевими хабарниками безперспективно – для цього необхідно ліквідувати регуляторно-дозвільне середовище, що живить та репродукує корупцію.
Україна потребує демонтажу архаїчного державного апарату та побудови нового за іншими принципами.
Невтручання держави в особисте та економічне життя суспільства
Знайома картина для багатьох: чиновник не створює для суспільства корисного продукту чи доданої вартості, однак при цьому щось регулює, контролює, заплутує та насаджує, а в кінцевому підсумку – корумпує та розвалює.
За таких обставин в багатьох випадках логічніше ставити питання не стільки про покарання кінцевого хабарника, скільки про доцільність існування самої бюрократичної структури разом з ним в цілому.
Держава має бути присутня лише там, де це необхідно та в мінімально необхідних обсягах. По суті роль державного апарату повинна зводитись лише до надання комфортного державного сервісу та зручної управлінської послуги.
Державу потрібно прибрати з економіки, а фундаментом побудови держави мають стати принципи невтручання, особистої та економічної свободи.
Принцип достойного рівня компенсації за працю
Потрібно пам’ятати, що основним мотиваційним базисом корупції є матеріальний. Неодмінним атрибутом висококваліфікованого державного апарату, в якого буде відсутня спокуса перетворювати свою діяльність на бізнес, є високий рівень компенсації за працю.
Престижність та високооплачуваність публічної служби, прозорий конкурсний відбір та конкурсне просування по службі зруйнує корупцію зсередини, знищить її мотиваційне ядро.
Зауважимо, що лише у випадку високого рівня компенсації за працю публічний сектор матиме змогу на рівних умовах змагатись "за мізки" з приватним сектором. Низький рівень оплати праці призводитиме до того, що на публічну службу йтимуть або романтики-ентузіасти, або ті, хто йтиме туди задля корупційного збагачення.
Реальність задекларованого покарання за корупційні правопорушення
Не дивлячись на те, що українське законодавство передбачає достатньо жорсткі санкції за корупцію, наглядні прецеденти притягнення до відповідальності вищих посадових осіб поки що відсутні.
Це створює відчуття кастовості та безкарності. Політика нетерпимості щодо корупції повинна бути наповнена реальним змістом, а не залишатись пустою декларацією – перед законом повинні бути рівні всі, включно з вищими посадовими особами.
Ліквідація особистого контакту
Державне втручання необхідно звести до мінімуму. Однак, при цьому слід пам’ятати, що сама по собі ідея існування держави без чиновників є утопічною.
Тому в тих сферах, в яких державне регулювання присутнє, – наприклад, митне оформлення вантажів, реєстрація прав на нерухоме майно тощо, взаємовідносини з державним апаратом повинні будуватись за принципами, які виключають корупцію.
Для цього особистий контакт з чиновником має бути ліквідований або максимально обмежений. Адже будь-який особистий контакт з чиновником не лише є потенційним ризиком зловживань та корупції, однак він також створює дискомфорт, незручність та стресову ситуацію для споживача управлінських послуг.
Простота, зручність та однозначність процедур
Всі процедури взаємодії між державним апаратом та суспільством повинні стати зручними, простими та однозначними. Будь-яка обтяжливість, нечіткість та неоднозначність створює поле для напівтонів, зловживань та корупції.
Розмиті та нечіткі правила гри з оціночними категоріями, які можуть тлумачитись кожним по-своєму, створюють загальний фон невизначеності та середовище "каламутної води", в якому культивується та процвітає корупція. Незручні, заплутані та двозначні правила гри є золотим дном для будь-якого корупціонера.
Алгоритми взаємодії з державним апаратом бути зручними, елементарними та виключати подвійне тлумачення. Чим простіша та одно значніша процедура, тим нижчий ризик корупції.
Стислі терміни реагування
Коли вирішення питання може затягнутись на місяці або навіть роки, цілком природно, виникає бажання вирішити його швидше, в тому числі і неофіційними методами.
Терміни реагування державного апарату повинні бути максимально стислими та зручними для споживачів управлінських послуг. Наприклад, в Тбіліському Будинку юстиції надання більшості державних сервісів займає лічені дні або навіть лічені хвилини.
Принцип "мовчазної згоди"
Необхідно запровадити правило, відповідно до якого відсутність будь-якої реакції зі сторони державного органу в передбачені законом стислі терміни буде означати його автоматичну згоду чи автоматичне надання відповідного погодження.
Принцип "єдиного вікна"
Всі державні органи, які надають управлінські послуги в межах населеного пункту, повинні знаходитись в одному місці. Практику отримання послуг в різних інстанціях, які знаходяться в різних місцях, необхідно ліквідувати. Адже це незручно для споживачів управлінських послуг.
Наприклад, в тому ж таки Тбіліському Будинку юстиції об’єднано близько 300 державних сервісів.
Принцип прозорості витрат та власності
Хабарники здійснюють свою злочинну діяльність не задля спортивного інтересу, а заради незаконного збагачення та отримання матеріальних преференцій. Необхідно запровадити принцип контролю витрат, власності чиновників та їх найближчих родичів, а також принцип розмежування влади та бізнесу.
В цьому можуть значно допомогти прозорі публічні реєстри прав власності на нерухоме та цінне рухоме майно, які існують у більшості розвинених країн світу.
Інформація щодо власності громадян повинна бути повністю прозорою та доступною в мережі Інтернет.
Пошук інформації в реєстрах повинен здійснюватись як за критерієм об’єкту власності, так і, щонайважливіше! – за критерієм власника.
Подібний підхід надасть змогу будь-кому за лічені секунди отримати повну інформацію щодо власника будь-якої земельної ділянки, об’єкту нерухомості, а також інформацію щодо всіх цінних активів, які зареєстровані на певну особу.
В Україні чиновниками використовуються різні методи приховування власності та бізнесу. Наприклад, майно та бізнес переписується на родичів, на підставних осіб, на офшорні структури тощо.
Для нейтралізації подібних схем необхідно запровадити обов’язок розкриття кінцевих бенефіціарів, а не формальних власників – як при володінні майном, так і при володінні корпоративними правами в юридичних особах.
При цьому приховування власності за допомогою таких схем необхідно поставити поза законом та запровадити за це відповідальність.
Потрібно розуміти, що подібні заходи не призведуть до моментального встановлення прозорості в питаннях бізнесу та власності. Однак, вони зроблять важливий крок в цьому напрямку – схеми приховування власності та бізнесу стануть нелегальними та ризикованими, що виб’є ґрунт з-під ніг тих, хто намагається ними скористатись.
Запровадження принципу повної прозорості активів та власності стало б надзвичайно важливим кроком у боротьбі з корупцією.
В цьому випадку пошук та виявлення корупціонерів або чиновників-бізнесменів за своєю простотою могли б нагадувати комп’ютерну гру: введення в пошукову форму в Інтернеті ініціалів, ідентифікаційних номерів чиновника та його найближчих родичів, отримання повної інформації щодо зареєстрованих на них цінних активів та бізнесу.
Як прямо, так і опосередковано – через бенефіціарне володіння корпоративними правами в юридичних особах.
Принцип прозорості державних, муніципальних фінансів та власності
Державні та муніципальні фінанси формуються з податків, які сплачує суспільство. Тому рух державних та муніципальних фінансів, використання державної та муніципальної власності повинні стати повністю прозорими шляхом оприлюднення відповідної інформації в мережі Інтернет.
Злодії крадуть під покровом ночі, бюджетні злодії крадуть під завісою непрозорості та непублічності.
Повна прозорість руху державних та муніципальних фінансів, процесів використання державної та муніципальної власності стала б потужнім ударом по системній корупції при держзакупівлях, тендерах, так званих програмах "державного розвитку", "державної допомоги", рефінансуваннях, відшкодуваннях ПДВ, розподілі житла, тіньовому розподілі земельних ділянок, використанні державної та муніципальної власності, а також всіх інших корупційних схемах бюджетного грабежу.
Крім цього, подібні заходи радикально переформатували б сам політичний ландшафт в Україні.
Імітація політичного процесу в Україні протягом 23 років в основному зводилась до намагання урвати більш ласий шматок, отримавши доступ до державних та муніципальних фінансів, держзамовлень, тендерів, державної та комунальної власності, матеріальних благ, "державної допомоги", системи феодальних пільг та привілеїв тощо.
При цьому партії, ідеології та гасла використовувались в основному як димова завіса, інструмент обману мас, та спосіб отримання доступу до "державної годівниці". Основним фокусом та кінцевою метою залишались гроші, власність, та матеріальні преференції.
Доходило до абсурду – для цілей отримання доступу до "державної годівниці" використовувалось в тому числі і саме гасло боротьби з корупцією.
В зв’язку з цим – чи не логічніше було б замість постійної калейдоскопічної зміни персонажів та облич біля "державної годівниці", ліквідувати "державну годівницю" як таку?
Адже в цьому випадку ні в кого не виникатиме спокуси штурмувати владні вершини під будь-якими гаслами та кольорами заради однієї-єдиної мети – грошей, власності та непрозорого особистого збагачення.
В цьому сенсі прозорість руху бюджетних коштів, використання державної та муніципальної власності "рентгеном" просвітила б основні напрямки та схеми зловживань.
Така прозорість в кінцевому підсумку призвела б до демонтажу системи непрозорого розподілу матеріальних благ та обманної політичної матриці.
Зручність управлінської послуги
Зручність управлінської послуги – широке поняття, що може включати в себе безліч вимірів. Наприклад, можливо запровадити практику індивідуального прийому за попереднім записом в Інтернеті, ліквідувавши черги, легалізувати сплату квитанцій через Інтернет, запровадити режим роботи державних установ 24/7 тощо. Меж вдосконаленню не існує.
Найголовніше, що кінцевою метою діяльності державного апарату повинен стати комфорт громадян та бізнесу, які є споживачами управлінських послуг, їх задоволеність якістю наданого державного сервісу. На досягнення цієї мети має бути спрямована вся діяльність державного апарату.
Адже в тому випадку, коли в процесі взаємодії суспільства та державного апарату будуть відсутні незручності та проблеми, не існуватиме необхідності їх вирішення корупційним шляхом.
Подібні принципи здатні підірвати фундамент корупції та якісно переформатувати правила гри в інтересах суспільства та бізнесу.
На словах корупцію ненавидять майже всі. Однак, як показує практика, коли справа доходить до грошей, власності та можливостей збагачення, які надає корупція, слова та дії часто починають розходитись.
Людська мораль стає аморфною та гливкою, як пластилін,та підлаштовується під оточуючі грошові потоки. Боротьба з корупцією плавно перетікає у сферу обману, гримас, масок та напівтонів.
Вже майже чверть століття в Україні триває потішна "боротьба" з корупцією. Результат цієї "боротьби" очевидний для всіх – корупція отруює життя мільйонам, а Україна поки що залишається однією з найбідніших країн Європи та однією з найкорумпованіших країн світу.
Для знищення корупції необхідний відповідний політичний курс, взятий на найвищому політичному рівні.
Віталій Тертиця, спеціально для УП
