Велике переселення регіоналів, або Куди поділась Партія Регіонів?

289 переглядів
П'ятниця, 16 жовтня 2015, 16:46
Дмитро СінченкоДмитро Сінченко
голова ГО "Асоціація Політичних Наук"

Після Революції Гідності політична сила, яка декларувала найбільшу кількість партійців і партійних осередків – Партія Регіонів, розвалилась. Політичний гігант на повірку виявився "Колосом на глиняних ногах".

Однак, за законами фізики, ніщо не береться нізвідки і не зникає в нікуди. Тож і цей "гігант" залишив по собі цілу купу уламків. Куди ж поділось це політичне сміття і у що перетворилось?

А куди зазвичай дівається будівельне сміття? Ми несемо його на смітник, а далі, залежно від його стану, його сортують. Більша частина стає вторинною сировиною для будівництва чогось іншого.

Щось можна просто помити чи почистити і використовувати за попереднім призначенням, щось переробити чи переплавити і виготовити щось кардинально нове, щось можна використати для фундаменту нової будівлі.

Найбезнадійніші уламки можна використати для трамбування тимчасового дорожнього покриття, а те, що лишається, просто закопують, чи утилізують іншим способом.

Приблизно так і сталось із уламками колись страшної парії влади. Але варто врахувати, що навіть уламки були радіаційно забруднені, тому всі вироби, в яких їх використали, дуже сильно "фонять"…

Отже, пропоную наступну класифікацію екс-регіоналів:

Зрадники-втікачі. Найпомітніші представники колишнього режиму на чолі з Януковичем спішно втекли до ворожої Росії, щоб уникнути відповідальності за свої злочини на батьківщині.

В їх числі можна відзначити Олійника, Азарова, Клименка, Курченка, Арбузова, Маркова тощо. Згодом за ними потягнулись і їх прислужники – антимайданівці Кот, Чкаленко тощо, але вже з дещо іншою мотивацією.

Ними керував не так страх понести відповідальність або бути публічно засудженим в Україні, як бажання грошей та слави, яку їм пропонували за роботу проти власної держави у Москві.

Терористи-сепаратисти. Обдурені російською пропагандою і місцевими зрадниками, значна частина, якщо не більшість, активістів ПР, переважно рядових, взяли до рук зброю і підтримали дії російських диверсантів у Криму та на Донбасі.

Багато хто намагався зробити те ж саме і в інших регіонах півдня та сходу, однак, на щастя, безуспішно, після чого або були заарештовані, або ліквідовані, або приєднались до бойовиків на Донбасі. Сюди варто віднести і Царьова, і Губарєва, і Штепу, і Захарченка і інших менш відомих "діячів".

Модернізовані. Більшість же колишніх регіоналів не були готові зриватись з насиджених місць і втікати з країни, боялись брати до рук зброю, адже не готові були вмирати за свої маєтності, тому обрали не раз перевірений та надійний спосіб залишитись в українській політиці: провести ребрендінг.

Так, їхні сили були значно меншими, адже це лише переплавлені уламки, однак вони залишились у своєму дружньому колективі і в комфортному середовищі і з політичних злочинців перетворились на парламентську опозицію, а багато хто навіть зберіг свої посади в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Саме так і з’явились "Опозиційний блок", "Партія пенсіонерів України", "Наш край", "Відродження", "Аграрна партія України" і багато інших.

Відставники-"пенсіонери". Ті, хто вже втомився від політичної боротьби або зазнав занадто відчутних іміджевих втрат, вирішили піти в тінь, залягти на дно, відпочити і відновити сили.

Вони припинили публічну політичну активність, чи зробили вигляд, що припинили, і зосередились на бізнесі чи інших справах. До цієї категорії можна віднести і Ахметова, і Шаталова (Кіровоград), і Рижука (Житомир), і багатьох інших…

Перефарбовані "хамелеони". Цю категорію варто вважати найнебезпечнішою. Зробивши вигляд публічного покаяння, або й узагалі без зайвих слів запропонувавши фінансові бонуси представникам нової влади, вони перефарбувались і влились в ряди нових провладних політичних проектів.

Вони є майже всюди: і в БПП "Солідарність", і в "Батьківщині", і в Радикальній партії, і в інших партіях, що намагаються демонструвати свою чесність та патріотичність.

Чи продовжать своє політичне життя радіаційно забруднені уламки – вирішувати громадянам. Зрештою, саме для цього в нас прийнята нова виборча система, за якою виборці обирають не лише політичну силу, але і місця її представників у списку.

Отож, обираючи на виборчій дільниці, за кого віддати свій голос, необхідно дивитись на прізвище кандидата цієї партії. А раптом це перефарбований "регіонал"?

Сподіваюсь, спільними зусиллями ми, українські громадяни, все ж таки відправимо їх на політичний смітник, де їм і місце!

Дмитро Сінченко, для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.