Які кроки назустріч переселенцям держава має зробити негайно

766 переглядів
Середа, 04 квітня 2018, 12:00
Руслан Калінін
радник віце-прем'єр-міністра, голова ГО "Всеукраїнська Асоціація Переселенців"

За останні чотири роки в Україні відбулися безпрецедентні події: військова агресія з боку Росії, тероризм, фінансова криза, антитерористична операція.

Все це призвело до внутрішньої міграції та появи великої кількості переселенців.

За даними Міністерства соціальної політики, в Україні офіційно зареєстровано 1 мільйон 490 тисяч переміщених осіб. Ця цифра може вирости, якщо бойові дії на Донбасі знову перейдуть в активну фазу. У той же час тенденцій до зниження кількості переселенців поки немає.

За даними національної системи моніторингу на грудень 2017 року, 25% переміщених осіб планують повернутися додому після вирішення конфлікту, але ніхто не знає, коли конфлікт припиниться. Можуть пройти роки.

Одночасно більше мільйона осіб не планують повертатися, і їх треба вже зараз ефективно інтегрувати в місцеві громади.

У 2014 році, коли переселенців було дуже багато, а деякі виїжджали без документів та речей, політика держави була спрямована на швидке реагування на ситуацію.

Зараз, коли минуло майже чотири роки, стратегія повинна змінитися на ухвалення довгострокових рішень. Це має стати нашим пріоритетом.

Тож які кроки держава повинна зробити вже зараз?

Електронна база переселенців

Треба розробити багатофункціональний реєстр. Провести перереєстрацію всіх ВПЛ. Завдяки цьому ми дізнаємося реальну кількість переселенців, які проживають на підконтрольній території, а також їхні потреби, рівень освіти і соціальний статус. Реєстр має відображати, яку допомогу отримує сім'я від держави і міжнародних донорів.

Ми запропонували своє бачення реєстру на підставі грузинської бази переселенців. Він може виглядати таким чином:

 
 
 

Також варто замінити паперову довідку на пластикову картку з фотографією. Це не тільки більш зручно, але й сучасніше. Картка може мати такий вигляд:

 
 

Крім цього, така картка може виконувати функції "Соціальної картки переселенця". Кожен її власник отримує знижку на товари і послуги в крупних мережах і магазинах, які працюють за програмою.

Це дозволить додатково економити на продуктах харчування, медикаментах та інших товарах, без будь-яких істотних витрат з боку держави. Бізнес візьме на себе соціальну відповідальність.

Коефіцієнт вразливості

Це система, коли кожна сім'я отримує певну кількість балів залежно від таких параметрів: склад сім'ї, наявність неповнолітніх дітей і людей з інвалідністю, учасників АТО та загиблих у результаті бойових дій.

Після введення такого коефіцієнту нам буде простіше формувати чергу на отримання житла, бо держава зможе допомагати в першу чергу тим, хто потребує найбільше.

Ми розуміємо, що це питання дискусійне, але пропонуємо таку систему оцінювання:

 

Окрім цього, коли будуть формуватися черги на отримання житла для переселенців, треба враховувати не лише склад сім'ї, але й фінансовий стан та наявність житла на підконтрольній території.

Наприклад, якщо сукупний дохід сім'ї складає більше п’яти середніх зарплат по регіону, сім’я втрачає пріоритетну позицію в черзі.

Фінансова прозорість і ефективність

З часу, коли Україна зіткнулася з внутрішньо переміщеними особами, на допомогу переселенцям було виділено немало коштів – і державних, і міжнародних, але часто ці гроші використовували неефективно або непрозоро.

Через це, якщо кошти були від міжнародних донорів, імідж України погіршується, а ВПЛ залишаються без задоволення тих потреб, які їм вкрай необхідні.

Аби контролювати міжнародні та державні кошти, необхідно створити єдиний ресурс, на якому відображатиметься вся фінансова допомога від міжнародних донорів і держави на вирішення проблем переселенців.

Окрім цього, кожна громадська організація або державні органи мають подавати заявки на фінансування того чи іншого проекту, а переселенці шляхом голосування визначати найбільш корисний для них проект. Саме ВПЛ найкраще знають, що їм потрібно в першу чергу.

Завдяки цьому ми уникнемо "ручних рішень" під час фінансування проектів. Організації, які їх подають, повинні змагатися за голоси переселенців і доводити актуальність свого проекту.

Перерозподіл коштів

Це дуже непопулярне питання, однак ми повинні чесно відповісти, де взяти кошти на фінансування всіх проектів. З одного боку, треба активно залучати кошти міжнародних донорів та місцевих бюджетів, з іншого – ефективно їх витрачати.

Зараз соціальні виплати у вигляді компенсації на оренду житла отримують близько 300 тисяч осіб, що становить 180 тисяч сімей. До них належать як незахищені верстви населення (матері-одиначки, люди з особливими потребами, діти), так і працездатні ВПЛ.

Загальна сума витрат з державного бюджету – близько 3 мільярдів гривень щорічно.

Соціальні виплати у вигляді компенсації на оренду житла не є довгостроковим рішенням житлової проблеми. Скоріше, виплати повинні отримувати тільки ті верстви населення, які найбільше потребують і мають "коефіцієнт уразливості" від 1 балу.

Зекономлені приблизно 1 мільярда гривень щорічно треба направити на реалізацію житлових програм, щоб вирішити проблему житла для ВПЛ у довгостроковій перспективі.

Забезпечення житлом

За даними національної системи моніторингу, 84% ВПЛ вважать головною проблемою відсутність житла. Це, мабуть, найбільш болюче питання. Для його часткового вирішення ми повинні скористатися досвідом Грузії в таких моментах:

– Дати можливість переміщеним особам приватизувати житло в колективних центрах, у яких вони тимчасово проживають.

За даними обласних адміністрацій, найбільша кількість таких ВПЛ проживають у Донецькій області – 2700 та Рівненських області – 1189 осіб. Загалом це біля 5 тисяч осіб. Наприклад, у Грузії з 2009 року 28 тисяч сімей приватизували житло в місцях тимчасового проживання.

– Держава повинна купувати квартири для незахищених верств населення: багатодітних сімей, людей з інвалідністю. Також пріоритет повинен бути в тих, хто виїхав із "сірої зони", та якщо житло цих переселенців було зруйновано.

Такі квартири необхідно купувати в невеликих містах ціною до 8 тисяч доларів. Наприклад, Добропілля, Краматорськ, Дружківка, Коростень та інші.

– Має бути профінансована державна програма надання іпотеки на купівлю житла під 7% кредитну ставку. Зараз є можливість профінансувати "пілотний проект" за рахунок міжнародних донорів.

Наприклад, німецький банк KFW. Цей банк має намір профінансувати програму на 25 мільйонів євро, але українська держава гальмує ці процеси.

Нормативне врегулювання

Щоб отримати значне фінансування на вирішення житлових проблем переселенців від міжнародних донорів, необхідно привести в порядок житловий кодекс. Нагадаю, що чинний документ ухвалено ще в 1983 році.

Процедура розробки нового житлового кодексу може бути довгою і не мати підтримки більшості народних депутатів, але часу в нас немає.

По-перше, треба працювати хоча б точково та ввести нову категорію "внутрішньо переміщені особи". Також треба передбачити низку юридичних нюансів, які дозволять передавати житло, придбане за донорські кошти, у власність переселенцям.

По-друге, кредити. Іпотека для ВПЛ за рахунок міжнародних донорів – процес майже неможливий. На дотримання всіх процедур, згідно з українським законодавством, необхідно 6-7 років. У Грузії цей процес займає близько 6 місяців.

Таким чином, навіть якщо ми зараз запустимо проект, не факт, що ми його доведемо до кінця. Треба значно спростити цю процедуру за грузинським принципом.

Звичайно, цей перелік проблем переміщених осіб в Україні не є вичерпним, але є базовим. Державні діячі повинні розуміти, що для успішної інтеграції 1,5 мільйона осіб треба створити повноцінну програму для їхньої інтеграції.

Деякі з пунктів цієї програми дійсно потребують значного фінансування, але більшість вирішується набагато простіше. Приклади наведено вище.

Для досягнення реальних, відчутних результатів потрібні лише системна робота та політична воля.

Руслан Калінін, радник віце-прем'єр-міністра, голова ГО "Всеукраїнська Асоціація Переселенців"

Спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Безпекова політика ЄС: чи можливий компроміс між Парижем і Берліном
Різниця підходів Парижа і Берліна багато в чому пояснюється їхнім геополітичним розташуванням. Для Парижа основне джерело загроз швидше на Півдні, а для Берліна – на Сході.
Плагіат чи помилка: звідки це бажання знищити колегу з НАНу?
Помилка – це так само досвід. А якщо за досвід убивати, то прогресу не буде.
Як не перетворити опитування про землю на інструмент передвиборної агітації
Соціологічні опитування українців щодо мораторію на торгівлю аграрною землею часто маніпулятивні. Це вигідно політикам та агрохолдингам.
Як організовувати конференції з єврейських студій? Погляд ізсередини
В Україні, як і в сусідніх пострадянських республіках, сформувалася доволі специфічна традиція організації і проведення наукових конференцій.
Венчурні інвестиції: чому придушувати емоції — шкідливо для бізнесу
Заперечувати емоційну сторону ведення справ — нераціонально. Досвідчений інвестор знає свої емоції і вміє з ними працювати. (рос.)
Якими будуть українські школи, якщо вони матимуть "агентів змін"
У освітньому процесі "агенти змін" – це учні, які найкраще підготовані до майбутнього.
Студентські заворушення 14-15 листопада 1918 року
Студенти Київського українського державного університету заявили: "в зв'язку з подіями в Галичині, а також з призивом бувших офіцерів, лекції в університеті треба зовсім припинити, всім студентам записатись у військо, а студенткам – у Червоний Хрест".