Чи варто законодавчо закріплювати "дискримінацію" росіян в Україні?

1563 перегляди
Середа, 07 листопада 2018, 18:00
Олег Петровець
політичний експерт

Після скандалу з роздачею угорських паспортів громадянам України в Береговому маємо неочікуваний поворот – слідом за видворенням угорського консула з нашої країни міністр закордонних справ Павло Клімкін пропонує суспільну дискусію про узаконення множинного громадянства з тим, аби поряд з українським ми могли мати будь-який інший паспорт.

Будь-який, окрім російського.

То що це: необхідність, продиктована часом, поступки Угорщині, яка блокує нашу євроатлантичну інтеграцію, чи дискримінація?

"Зараз ми в Україні маємо почати суспільну дискусію щодо можливості бути громадянином декількох країн, потрібно чесно це сказати.

Проте ми не можемо навіть говорити про подвійне громадянство з Росією під час де-факто війни з нею. Ті, хто має російські паспорти, хай їх здають, всі інші – давайте розмовляти.

Подвійне громадянство може бути лише за чітких умов. Його не зможуть мати військові командири, воно не дає можливості обіймати певні посади", – сказав Павло Клімкін під час виступу у Львові.

Якщо звернутися до світового досвіду, варто зазначити, що таке явище, як множинне громадянство, є досить поширеним. Сьогодні інститут поліпатризму узаконений у таких країнах, як Іспанія, Велика Британія, Франція, Угорщина, Бельгія, Фінляндія, Канада, США тощо.

У Європі це питання регулюється спеціальною конвенцією про громадянство, яка встановлює, що кожна держава має право вирішувати, які наслідки має в її внутрішньодержавному праві факт набуття її громадянином іншого громадянства або його належності до іншого громадянства.

По суті, наявність кількох паспортів у пересічного громадянина навряд чи може нести в собі загрозу національній безпеці чи корупційні ризики.

Навпаки – потрібно усвідомлювати, що світ глобалізується, і громадянство варто розцінювати не тільки як щось сакрально-патріотичне, а ще й як інструмент, який дає окремій людині більше вигод і можливостей для самореалізації в сучасному світі.

З цієї точки зору множинне громадянство – цілком нормальна річ. Мало того, в Україні це питання актуалізується не тільки на фоні "громадянського конфлікту" з Угорщиною, але й у зв’язку з відкриттям європейських кордонів для наших громадян через отримання безвізу.

Тому я би сказав, що така пропозиція очільника українського МЗС, безперечно, може бути використана як можливість зробити крок до порозуміння з Угорщиною – нашою сусідкою по кордону, а в майбутньому, сподіваюся, – й по НАТО та ЄС. Разом з тим перегляд інституту громадянства в Україні – це також реакція на виклики сучасності.

Втім, в Україні стосовно цього, так би мовити, існує своя специфіка, продиктована, на жаль, війною. (Детальніше про те, чим може загрожувати Україні узаконення множинного громадянства, можете почитати тут).

І хоча війна на Донбасі з об’єктивних причин так і не визнана війною на законодавчому рівні, але українські парламентарі проголосували за законопроект "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях", у народі – "закон про реінтеграцію Донбасу", який закріпив визнання Росії агресором і окупантом.

Тому позицію Клімкіна щодо неможливості для громадян України мати ще й російські паспорти можна назвати цілком виправданою. І говорити в цьому випадку про якусь дискримінацію, як мінімум, не зовсім чесно.

Зрештою, прикладів такої "дискримінації" в українському законодавстві достатньо. Найсвіжіший – нещодавно проголосований парламентом закон "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України".

Так, документом встановлюється, що перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора в будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Нагадаю, що до цього за порушення правил перетину державного кордону існувала лише адміністративна відповідальність.

Крім того, змінено порядок перетину державного кордону України громадянами Російської Федерації, які відтепер не зможуть в’їжджати до України за звичайними внутрішніми паспортами, а виключно за біометричними.

І хоча формально цей крок зроблено стосовно країн зі списку "міграційного ризику", проте зрозуміло, що в першу чергу він має на меті посилити захист державного кордону з країною-агресором.

Мало того, досі не зняте з порядку денного питання повного скасування безвізового режиму України з РФ – відповідний проект парламентської постанови зі зверненням до уряду все ще чекає свого розгляду.

Зрештою, що там говорити про Україну, яка стала жертвою прямої військової агресії Росії, коли від ворожих дій Кремля захищається фактично весь цивілізований світ?

Інакше як назвати численні американські та європейські санкції стосовно російських громадян та бізнесу? Деякі з них, зокрема в США, взагалі закріплені на законодавчому рівні!

З усього цього можна зробити цілком логічний висновок про те, що в умовах гібридних загроз і викликів, з якими зіткнулася наша країна, цілком логічно очікувати не зовсім стандартних рішень, у тому числі й законодавчих.

Більше того, всім "борцям з дискримінацією росіян" варто усвідомити, що Україна – аж ніяк не та сторона, яка нападає.

А от відбиватися від агресора, захищаючи власну землю і державність, маємо повне право не тільки зброєю в руках, але й законами.

Олег Петровець, спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Неефективність витрат "Укрпошти": міф чи реальність?
Нам дорікають, що "Укрпошта" повинна не відстоювати справедливу оплату своїх послуг, а починати економити з себе. Ми так і робимо.
Подвійне сито, або Чому потрібна двотурова мажоритарка
Яким бути новому українському парламентаризму – це питання фахової дискусії. Я схиляюся до двопалатного парламенту.
Третя спроба: чи стане перевірка транспорту в Україні схожою на європейську
Нова редакція урядового закону про перевірку транспортних засобів спирається на норми ЄС, але дещо дивно трактує частину з них. Запропоновані норми часто більш жорсткі, аніж ті, що діють в Євросоюзі.
Як розподіл газу став клондайком збитків
Виробничо-технологічні потреби вважають клондайком газорозподільних компаній. Насправді ж вони є головним джерелом збитків для всієї галузі впродовж останніх років.
Нас уперто не чують! Чому тисячі українців залишилися без доступу до життєвоважливих ліків
У країні досі немає реєстрів пацієнтів та списку необхідних їм ліків, немає електронних рецептів, а в самому Нацпереліку так і не з’явилися додаткові необхідні пацієнтам препарати.
Китай у фокусі української торговельної політики
Уряд докладає максимум зусиль до розвитку стосунків з Китаєм. У торговельній політиці цей ринок залишається у "фокусі".
Як голосувала Америка: репортаж із виборчої дільниці
Для американців важливо показати, що, незалежно від того, за кого саме вони віддали голос, вони виконали свій громадянський обов'язок. Цьогорічні вибори особливо важливі, адже це перша політична подія після президентських виборів.