Реторсії проти агресора: Хто і що змусить РФ дбати про права військовополонених

945 переглядів
Четвер, 06 грудня 2018, 13:00
Андрій МамалигаАндрій Мамалига
адвокат, представник омбудсмена з питань партнерства з Інститутом громадянського суспільства, координатор проектів у сфері перехідного правосуддя в Україні та член Ради адвокатів України

Очевидно, що 25 листопада 2018-го стане точкою відліку у війні з Росією. Саме в цей день держава-агресор відкрито застосувала силу.

Росіяни взяли в полон 24 військовослужбовців та заволоділи трьома військовими судами ВМС Збройних Сил України.

Безумовно, Женевська конвенція про поводження з військовополоненими 1949-го року , про яку активно заговорили "державні чиновники найвищого рангу", може застосовуватися до збройного конфлікту, що ведеться між Україно та РФ з 2014 року.

Вона нарешті отримала правове підтвердження в Керченській протоці.

Водночас застосування положень Женевської конвенції покладає не тільки на агресора, а й передусім на саму Україну певні чіткі зобов'язання, від виконання яких залежить реалізація цих положень.

Безперечно, питання створення прозорого правового механізму розшуку та обміну полоненими постало ще у 2014-му році.

Наразі це питання перебуває у віданні СБУ та особисто Віктора Медведчука й реалізується не прозоро та кулуарно.

Проте Україна так і не створила Агентства у справах військовополонених та Довідкового бюро у справах військовополонених, які за логікою Конвенції і мали б опікуватися питаннями розміщення, утримання, репатріації, інтернування військовополонених.

Водночас неабияку роль у питанні реалізації положень Конвенції відіграє пошук нейтральної країни, яка стала б посередником між Україною та державою-агресором саме в питаннях звільнення військовополонених.

Нагадаю, що згідно зі статтею 25 Женевської конвенції, "військовополонених розміщують в умовах, настільки сприятливих, наскільки сприятливими є умови розквартирування в тій самій місцевості військ держави, що тримає в полоні…"

Військовополоненого, який очікує суд, як правило, "не тримають під вартою" (стаття 103 Конвенції).

"Військовополоненого судить лише військовий суд, якщо чинне законодавство держави, що тримає в полоні, не містить чітко викладеного дозволу цивільним судам судити особу зі складу збройних сил держави, що тримає в полоні, за такий самий злочин, що, як стверджується, був скоєний військовополоненим" (стаття 84 Конвенції).

Тобто, мова йде і про те, що Україна має створити належні, згідно з Женевською конвенцією, умови утримання військовополонених Збройних Сил РФ та інших осіб, які підпадають під дію статті 4 Конвенції та знаходяться під владою України.

Україна та самі військовополонені мають розуміти, що згідно зі статтею 118 Конвенції єдиною безумовною підставою їхнього звільнення є закінчення бойових дій.

До цього часу "…сторони конфлікту зобов'язані… відправляти на батьківщину тяжко хворих і тяжко поранених військовополонених" та "укладати угоди з метою репатріації або інтернування у нейтральній країні здорових військовополонених…"

Андрій Мамалига, правозахисник, адвокат, спеціально для УП



powered by lun.ua
Релігійна декомунізація в Україні
Після десятиліть витіснення символів культу з публічного простору релігійні постаті повертаються на вулиці і площі міст світської України.
Зеленський та мажоритарники: технології, шанси, прогнози й парадокси виборів до Ради
Якщо у центральних округах представники правих партій не будуть домовлятися між собою і ділити округи, не переступаючи один одного, то Зеленський переможе і в Центрі, і в Києві. І матиме повну більшість.
Бізнесмени на держслужбі: на що звернути увагу членам ЗеКоманди
Як бізнесменам, які прийдуть на держслужбу, не наступити на граблі майнового декларування. (рос.)
Критичні теми та виклики для президента Зеленського
Перелік питань про українські реформи і відносини Києва із Заходом. (рос.)
Приховані ризики першого законопроекту Зеленського
Одним із двох перших законопроектів, поданих новим президентом, пропонується вивести закупівлі ЦВК з-під дії закону "Про публічні закупівлі". Простою мовою: ЦВК зможе закуповувати за публічні кошти товари та послуги без проведення тендерів. Поки що Рада його провалила, але це ще не кінець.
Інквізиція XXI століття, або Як тестується косметика на тваринах
Розповідаємо, як насправді тестується косметика на тваринах і які способи тестувань використовують у світі прямо зараз.
Прозорість = незалежність: з чого починаються понеділки голови Нацбанку
Минули часи, коли можна було маніпулювати рішеннями, прикриваючись висловом "гроші люблять тишу". Чому відкриті комунікації – один з пріоритетів НБУ?