Боротьба з тероризмом в українських реаліях. Чим закінчуються розслідування резонансних злочинів в Україні

2367 переглядів
Середа, 08 січня 2020, 14:16
Ольга ВеретільникОля Веретільник
адвокат адвокатського об'єднання "Міллер"

Наприкінці 2019-го року наші правоохоронці отримали неабияку порцію уваги. Пов'язано це було з серією резонансних справ, зокрема із затриманням підозрюваних по справі Павла Шеремета та обміном між Росією і Україною у форматі "всіх на всіх".

Судячи з нещодавно оприлюдненого списку, Росії на обмін передали терористів, що вчинили не один терористичний акт на території України.

У цьому контексті хотіла нагадати про іншу колись резонансну справу, на якій добряче піарився міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у 2017 році. Мова також про тероризм за участю "руки Москви", і кінець цієї справи так само далеко, як і був у 2017 році.

Йдеться про так звану "банду Торпеди" (вибачте, назва не моя – так їх охрестив Аваков). Сукупно чотири особи звинувачуються у вчиненні 13 нападів – від осквернення пам'ятників та синагог до кидання гранат у посольства та відділення поліції.

Зокрема, Аваков у 2017 році стверджував

"Затримані виконавці та їх керівник входять до групи впливу в минулому народних депутатів від Партії регіонів від Черкаської області – Володимира Олійника та Сергія Тулуба. Слідством задокументовано ланцюжок контактів злочинців із зазначеними персонами, які нині перебувають в Російській Федерації, а також з рядом керівників партії Опозиційний блок, що знаходяться в Україні".

Наша компанія представляє потерпілих від нападу цієї "банди", що стався в центрі Києва 24 серпня 2017 року на День Незалежності. Тоді невідомий кинув у натовп людей на вулиці Грушевського гранату. В результаті вибуху постраждали дружина і теща Героя України Валерія Чибінєєва та ще один військовослужбовець.

У зв'язку з цією та низкою інших подій на початку жовтня 2017 року правоохоронці затримали двох осіб: Сергія Бахчевана та Бориса Мушенка (виконавців). Відбулося це дорогою до пам'ятного знаку, присвяченого переходу угорських племен через Карпати, який Бахчеван і Мушенко, судячи з матеріалів справи,  збирались підірвати. 

Керівника групи, Дмитра Чорнодубравського, затримали невдовзі по тому. Четвертого співучасника, Богдана Шевченка, упіймали влітку 2019 року. До того він перебував у розшуку.

Судовий розгляд справи щодо Чорнодубравського та Бахчевана розпочався влітку 2018 року. Відтоді все зводилося до читання обвинувального акту по справі на засіданнях з періодичністю в кілька місяців.

У грудні 2019 року судове провадження у справі Бахчевана та Чорнодубравського об'єднано зі справою Богдана Шевченка. Тому на наступному судовому засіданні, в лютому 2020 року, розгляд справи почнеться з початку.

Після детального вивчення всіх 22 томів справи я зрозуміла, що твердження Авакова про зв'язок справи з Олійником, Тулубом, та "персонами з Російської Федерації" ґрунтувалося на документі, що називається "Протокол про результати зовнішнього аудіо-, відеоконтролю за особою" щодо Бориса Мущенка. 

По суті, це стенограми розмови останнього з оперативним працівником у грудні 2017 року. У ній Мущенко розповідає про те, як взагалі втрапив у цю історію, і яка була його роль. 

Мущенко майже нічого не знав про "вищі мотиви" своїх замовників, оскільки здебільшого виконував функцію водія. Але в розмові зауважив, що Дмитро Чорнодубравський не був вищим щаблем у харчовому ланцюжку: "Над Дімою старший всєгда був Мельнік Ігор… "Меля" на нєго говорят в народє… Черкаський. В Партії регіонів був".

Дмитро Чорнодубравський дійсно був помічником депутата Черкаської міської ради від Партії регіонів Мельникова Ігоря Петровича – ймовірно, про нього і йшлося.

Чорнодубравському, як казав Мущенко, всі вказівки давав "Меля", а над Мельниковим стояв колишній голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб. Щодо того, хто міг бути замовником терактів, зі слів Мущенка, читайте далі.

Мущенко: "Больше всього, шо ето Тулуп. Бо він [Дмитро Чорнодубравський] так мені, ти ж понімаєш, з ким Петрович там трьот".

Оперуповноважений: "Петрович, в смислі Ігор [Мельников]?"

Мущенко: "Да. Трьот з Тулупом він там. Знаю, що в нього багато недвижимості в городі, магазіни, помєщєнія. Здає їх в оренду."

Продовження розмови через деякий час:

Оперуповноважений: "А який "Мелі" інтєрєс?"

Мущенко:  "Тулупу через нього".

Оперуповноважений: "Через нього цю всю двіжуху. Я так понімаю, вони хочуть розшатать…"

Оперуповноважений: "Ця двіжуха [згадана вище серія терактів] може нестися із Москви"

Мущенко: "Або з Донецька може".

Оперуповноважений:  "Або з Донецька?"

Мущенко: "Більше всього, шо з Донецька. Наверно. А може, з Москви…"

Інших матеріалів на підтвердження тез Авакова про кінцевих замовників терактів у  справі просто немає, хоча версія виглядає реалістичною. 

На жаль, матеріали справи наштовхують на думку, що слідство і не планувало рухатись далі, ніж встановлення виконавців нападів. Тому інші докази і відсутні – далі ніхто нічого не шукав і не досліджував.

Зокрема, відсутні протоколи допиту Мельникова та Тулуба. Також відсутні документи, які б свідчили, що слідчі намагались встановити контакти Чорнодубравського з Мельниковим і Тулубом, Мельникова і Тулуба між собою і цих людей з керівниками партії "Опозиційний блок". 

Чи дійсно Чорнодубравський або Мельников в період, про який говорив Мущенко, їздили в Москву? Чи отримував Чорнодубравський гроші від Мельникова?

Цікаво було б послухати роздуми Мущенка на тему замовників у судовому засіданні. Але в червні 2018 року Мущенко зник і відтоді перебуває в розшуку. 

Крім зв'язків затриманих організаторів злочину з "вищестоящімі", в кримінальному провадженні також не досліджувалось походження вибухівки та зброї, яка використовувалась бандою. 

В обвинувальному акті написано, що зброю, вибухові пристрої, гроші співучасники отримували від "невстановлених слідством осіб". 

Фактично спроба їх встановити полягала в тому, що про похождення зброї та вибухових пристроїв запитали в Бахчевана та Мущенка (Чорнодубравський та Шевченко послалися на статтю 63 Конституції України та говорити відмовились).

Зі слів Мущенка, гранати компашка відкопувала в посадці в смт. Чабани під Києвом. Їм їх продавав такий собі Юрчик – друг, з яким постійно спілкувався Чорнодубравський. 

Протоколів обшуку чи огляду лісосмуги в матеріалах немає. 

Протоколи допитів, в яких знайомих та сусідів Чорнодубравського запитували б про існування в Чорнодубравського знайомого Юрія чи відвідування Чорнодубравським чарівної посадки поблизу Чабанів, теж відсутні. 

Інші документи, що свідчили б про подальші спроби встановити походження зброї, знову ж таки відсутні (крім однієї з гранат, походження якої спробували з'ясувати, розіславши запити у військові частини).

Тому є всі підстави припускати, що кінцеві замовники теракту на День Незалежності 2017 року та інших діянь наших "героїв" так і не будуть знайдені. А версія Арсена Авакова про Тулуба, Олійника та "руку Москви" займе достойне місце в переліку недоведених міфів. 

З іншого боку, з огляду на останню тенденцію наших правоохоронців "призначати винних" – наприклад, як у справі Шеремета, – може, це і на краще. 

Також ситуація, яка склалась з обмінами полоненних, наштовхує на думку, що рано чи пізно наших обвинувачених спробують обміняти в РФ. Тоді це буде хоча б частковим підтвердженням поки що неперевіреного припущення Авакова про зв'язок цієї справи з Росією.

Ольга Веретільник, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

powered by lun.ua
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.