Російсько-китайський пропагандистський фронт: спецоперація "Таємні американські біолабораторії"

3342 перегляди
Середа, 06 травня 2020, 15:00
Дмитро СінченкоДмитро Сінченко
голова ГО "Асоціація Політичних Наук"

Нещодавно МЗС Китаю висловилось щодо небезпеки американських біолабораторій. 

Майже в унісон цю тему підхопили російські ЗМІ та окремі українські телеканали. А розпочалась історія ще зо два тижні тому, коли депутати Кузьмін та Медведчук звернулись із занепокоєнням щодо роботи цих лабораторій.

Тема таємних біолабораторій, безперечно, є черговою інформаційною спецоперацією неформального російсько-китайського блоку проти західних демократій. Вона цілком вкладається у всю попередню логіку інформаційної війни. 

Під цю війну вже створено потужну інфраструктуру по всьому світу – телеканали, інформаційні портали, ботоферми, громадські і політичні організації. Це недешеве задоволення, тому не дивно, що ці інструменти постійно застосовуються з приводом і без.

Чи може це бути небезпечним? Лише ця конкретна дезінформація – ні, не може. Небезпека полягає у системності та злагодженості таких спецоперацій, які російські і китайські пропагандисти проводять постійно і достатньо давно. 

Навіщо таким країнам, як Китай та Росія, просувати цю тему під час коронавірусної кризи?

Сьогодні Китаю важливо розмити свою відповідальність за поширення коронавірусу у світі і відвести увагу світової спільноти від американських звинувачень. А найкращий захист – це напад. Тому китайці нападають. 

Росія – це союзник Китаю у глобальній війні проти західного світу, і тому вона надає і надаватиме всю необхідну підтримку китайським інформаційним диверсіям.

Чи загрожує Україні знову опинитись в центрі міжнародного скандалу? 

Звісно, може, проте не через Медведчука чи Кузьміна. 

Головна загроза для України – це дії команди Зеленського, які все частіше йдуть в унісон із проросійськими партіями ОПЗЖ та Шарія. Коли якісь заяви лунають від політиків, які завжди вважалися проросійськими, але не провладними, то на них у світі мало хто взагалі звертає увагу. 

Проте тоді, коли це починають робити представники партії влади, з цим доводиться рахуватись. А дії провладної команди переважно вигідні Москві і ведуть до поступової капітуляції перед Путіним. 

Складається враження, що країною керують російські агенти, яким цілком під силу організувати новий міжнародний скандал за участі України.

Дмитро Сінченко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua
Реклама:
Вулицями Києва: Царське село й Леся Українка
Від цієї зупинки починався власне бульвар Лесі Українки з високими тополями, який котився вниз, майже до Бессарабки.
Місцеві гарантії для місцевих доріг
Новий закон дозволить місцевій владі залучати кошти на ремонт місцевих шляхів.
Чи покарають Зеленського за невчасне повідомлення про майнові зміни в декларації
Зовсім нещодавно схожа ситуація зі спробою притягнути Зеленського до адміністративної відповідальності мала місце на Хмельниччині. Тоді президент порушив карантин, на нього склали протокол, але суд кінцевого рішення так і не прийняв.
Кагарлик: справа честі чи вирок "системі"?
Справа честі – таким мало стати притягнення до відповідальності поліцейських, винних у жорстокому зґвалтуванні та катуванні Нелі Погребіцької у травні цього року. Натомість результати говорять про зворотнє. Система "своїх" не здає.
Як в Україні грабують іноземний бізнес
У китайської автомобільної корпорації через шахрайство в суді відібрали майно вартістю понад 2 млрд грн.
Вкрадені мрії
Найбільша помилка Володимира Зеленського – це те, що він змирився чи не хоче поміняти систему, в якій став би можливий прихід на відповідальні пости тих, хто хоче і готовий міняти країну разом з ним.
Справу VAB сфальсифікували. Ситник це знає і тому боїться прямої дискусії зі мною
Справа проти Олександра Писарука, колишнього заступника голови НБУ, і проти мене ґрунтується на звинуваченнях у нібито змові з метою нецільового використання коштів стабілізаційного кредиту.