Як місцеві вибори позначаться на децентралізації та конфлікті на Донбасі

Субота, 07 листопада 2020, 19:00

Місцеві вибори, що відбулися в Україні 25 жовтня, супроводжувалися низкою безпрецедентних викликів. По-перше, "челенджем" для влади стала організація виборів на тлі зростання захворюваності на коронавірус і необхідності дотримання карантинних умов.

По-друге, вибори 2020 — перші місцеві вибори після завершення основних заходів в рамках амбітної реформи децентралізації, що включає передання об'єднаним територіальним громадам (ОТГ) широкого кола нових повноважень і  фінансових ресурсів.

По-третє, певний час до виборів існувала надія на можливість їхнього проведення і на території ОРДЛО. Однак, через брак прогресу в "мінських" та "нормандських" переговорах, проведення виборів на непідконтрольних територіях залишається неможливим.

Як місцеві вибори-2020 вплинуть на децентралізацію та розв'язання конфлікту на Донбасі? 

Перш за все, масштаб виборчих кампаній на місцевому та обласному рівні переконливо демонструє: децентралізація набирає обертів, унаслідок чого зростає питома вага місцевої політики.

Західні-вчені конфліктологи Сойрен Кайль та Штефан Вольфф розглядають розширення повноважень місцевої влади і зростання політичної активності на місцях як чинники, що мають сприяти вирішенню конфліктів. Однак ситуація України характеризується декількома особливостями, які можуть привести до протилежного результату.

По-перше, в ідеальному світі децентралізація має означати перерозподіл повноважень, а не їх послаблення з боку центральних органів влади. У випадку України виходить навпаки.

Так, нікого з кандидатів від провладної партії "Слуга народу" не було обрано мером великого міста. Натомість, у великих містах, як-от: Київ, Харків, Дніпро та Одеса, чинні мери зберегли свої позиції, а в медіа все частіше називають міста "вотчинами" мерів.

Крім того, зростає готовність мерів протистояти центральній владі. Цю тенденцію яскраво ілюструє відмова мерів деяких міст дотримуватись карантинних обмежень (Черкаси — у травні, Львів — у серпні, Івано-Франківськ — у вересні).

Важливим чинником зростання ролі мерів на місцях є й активна підтримках партій мерів, зокрема "УДАРу" — в Києві, "Блоку Кернеса" — в Харкові та "Довіряй ділам" — в Одесі.

По-друге, потенціал конфліктів між центром та владою на обласному та/чи місцевому рівні може зростати через полярні політичні вподобання в регіонах. Так, у центральних та західних областях виборці, в основному, підтримали  патріотичні та проєвропейські сили.

Натомість, на Сході та Півдні популярними видалися проросійські партії, зокрема, "Опозиційна платформа – За життя" та "Партія Шарія".

Поряд із політичними чинниками, відповідний конфліктний потенціал зростатиме через бюджетні питання. Складений з урахуванням наслідків світової коронакризи, проєкт Державного бюджету-2021 не передбачає виділення ОТГ субвенції на cоціально-економічний розвиток та інфраструктурної субвенції.

Незважаючи на те, що проєкт бюджету-2021 передбачає інші субвенції (на розвиток освіти, на підтримку комунальних установ охорони здоров'я), відсутність коштів на соціально-економічний розвиток та інфраструктуру сприймається ОТГ як чинник, що частково підриває засади децентралізації.

Щодо доступних субвенцій, ОТГ вказують на непрозорі механізми їхнього розподілу, знов-таки демонструючи потенціал для конфліктів як між ОТГ, так і між різними ланками управління (ОТГ — область–центр). 

Вищезазначені аргументи можуть справити враження, що нібито місцеві вибори-2020 лише провокують нові складнощі і, отже, відіграють лише негативну роль для вирішення конфлікту на Сході. Утім принаймні три чинники залишають простір для стриманого оптимізму.

По-перше, хоча поляризація політичних поглядів зазвичай асоціюється з конфліктом, у випадку місцевих виборів-2020 лідерство різних політичних партій у різних частинах країни може сприйматися як індикатор свободи виборів та невтручання центру в локальну політику.

Це важливий сигнал для населення непідконтрольних територій, здатний вплинути на їхню довіру до центральних органів влади в Україні та ставлення до реінтеграції.

По-друге, незважаючи на безліч критики щодо опитування Зеленського, зміст опитування демонструє, що проблематика розв'язання конфлікту на Донбасі — центральна в дискурсі президента.

Відповідно до результатів опитування і думок аналітиків, ідея створення на Донбасі вільної економічної зони (незалежно від її територіального охоплення та правил функціонування) — дуже суперечлива. Однак у довгостроковій перспективі фокус на економічній (ре)інтеграції може бути для України вигіднішим, аніж участь у політизованих міжнародних переговорах.

По-третє, включення до опитування пункту про Будапештський меморандум свідчить про те, що влада продовжує шукати шляхи для нарощування безпекових гарантій і налагодження міжнародного співробітництва в оборонній сфері. 

Отже, консолідуючи "нову реальність" децентралізації, місцеві вибори-2020 демонструють суперечливі тенденції щодо конфлікту. Поляризація та конфліктний потенціал зростають, зокрема, з огляду на коронакризу, водночас влада шукає нові шляхи для посилення безпеки та реінтеграції непідконтрольних територій.

Марина Рабінович, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Як МОЗу остаточно не провалити операцію "Вакцинація проти COVID-19"

Іпотека під 7%: хто зможе купити квартиру в 2021 році

Проти зброї та поліції: реформи Байдена, здатні розсварити американців

Бізнес-стратегія "Нафтогазу" до 2030 року. Що це було?

Навіщо МВФ, коли у світі свято надлишку грошей

Засуджені Антикорсудом до ув'язнення зникають. Чому так стається і чи можна цьому запобігти?