Ніколи знову! Знову

Середа, 06 квітня 2022, 15:30

Разом з Україною весь світ вже третій день не може прийти до тями через звірства, вчинені росією в Бучі та інших містах та селах Київської області. 

Злочини російських солдатів та офіцерів повернули нас на 80 років назад. В часи злочинів нацистів. 

Ми з колегами по парламенту побачили зруйновану Бучу на власні очі. Крім жаху та люті я не відчувала і не відчуваю нічого. 

Вбиті і закатовані діти, жінки, чоловіки, мародерство та насилля – це не просто юридична категорія "злочини проти людяності". Це вся суть того зла, з яким воює Україна. 

Це вся суть зла, яке уособлює собою держава-терорист, держава-вбивця – російська федерація. 

російські солдати та офіцери робили те, що не може зробити людина за своєю суттю. Жертви російської пропаганди стали нелюдами. 

І я не погоджуюсь з тими, хто пише, що росіяни ведуть себе, як дикуни кам'яного віку. Ні. Жорстокість кам'яного віку корелювала з об'єктивною реальністю. Тоді не було ані соціальних інститутів, що регулювали взаємовідносини, ані культурної традиції людяності. Був лише інстинкт виживання. Особистого та власної групи. 

І це відрізняє дикунів від нацистів минулого та сьогодення. 

Те, що робили нацисти в Німеччині в 30-40х 20 сторіччя, і те, що роблять російські нацисти сьогодні - це не "повернення в минуле". Це свідоме розлюднення свого населення, перетворення його на "стадо свиней" (це цитата Геббельса), стадо, яке готове виконати будь-який наказ чи просто вбивати "не таких" без наказу. 

Крім злочинів в окупованих містах та селах, росія в прямому ефірі здійснює ще один. Їхня пропаганда вже вигадала багато версій "чому це не ми", виправдовуючи дії своїх потвор та створюючи підґрунтя для нових злочинів. 

Гірка іронія в тому, що поки російський телевізор та ЗМІ продукують фейки, щоб зняти з себе відповідальність за ці злочини, наближений до кремля російський політтехнолог Тимофій Сергейцев публікує на сайті РИА Новости статтю "Что Россия должна сделать с Украиной". В статті він в подробицях описує, що всіх українців, які люблять та захищають свою країну, треба "вбити або репресувати, а Україну – деукраїнізувати". І ця стаття демонструє реальні наміри росії щодо українського народу – знищити нас. 

Читайте також: Як політтехнолог Кучми і Януковича вчить росіян ненавидіти "нацистів-українців"

Та пройшло більше місяця. І мова вже йде не про "звільнення України від купки нацистів та наркоманів", а про знищення сотень тисяч та мільйонів українців за те, що відмовилися коритися агресору.

Те, що ми бачили в Бучі – це план для всієї України зараз. План "вбити якомога більше людей зі зв'язаними руками". 

російська пропаганда використовує все: від тез російських фашистських філософів, таких як Іван Іллін, до віршів Олександра Пушкіна; від вигаданих нових про "геноцид на Донбасі" до фейків про біолабораторії. 

І все заради одного: виправдання реального геноциду українців. Для цього треба завершити перетворення росіян, вражаючою більшості росіян на 100% нацистів, які без жалю будуть вбивати та виправдовувати вбивства. 

Читайте також: "Що залишив після себе "русский мир". Фоторепортаж тероборонівця з Бучі

Що нас усіх рятує від тої долі, яку нам готували в кремлі? Нас рятують Збройні сили України, кожна людина, що воює зі зброєю в руках. Кожен волонтер, медик, дипломат, працівник оборонних підприємств, платник податків в Україні та на Заході робить крок вперед до нашої перемоги. 

Ми вже зламали план росії по знищенню України та українців. Ми вже перемагаємо. 

А те, що росіяни перейшли до терористичних методів ведення війни - ознака їх слабкості. Те, що їх армія замість воювати мародерить та біжить з накраденим "скарбом" – ознака їх військової деградації. 

Але нам зарано заспокоюватися. 

Реклама:
Щоб росія відступила, нам доведеться ще дуже багато зробити. І під час цієї війни, і після нашої перемоги. Нам доведеться і далі озброюватися, бо ми вже переконалися, що ніхто, крім нас, Україну та українців не захистить. 

Нам доведеться будувати ефективну державу та економіку, щоб мати змогу захистити нашу свободу і – головне – наше життя та життя наших дітей. 

Але крім цих суто прагматичних висновків, доведеться робити і ідеологічні. Нам доведеться викреслити російську імперську культуру з порядку денного України. 

Коли ми були у Бучі, в голові крутилася думка – в Ізраїлі вже більше 80 років не грають Вагнера. Ця думка не виходила з голови. 

Ріхард Вагнер багатьма істориками музики вважається одним з видатних композиторів та реформаторів цього виду мистецтва. Можливо, музикальне мистецтво без нього не було би таким, яким є зараз. 

Але крім того, щоб бути тільки великим композитором, Вагнер був антисемітом. І нацисти активно використовували його творчість та "громадянську позицію" для виправдання Голокосту. 

Тепер росія використовує погляди та твори своїх героїв імперської культури, щоб виправдати намір зробити новий геноцид. Геноцид, співставний з Голокостом. 

Тепер я дуже добре розумію, чому Ріхард Вагнер не звучить на землі Ізраїлю.  

Тепер я дуже добре розумію, чому російська імперська культура має назавжди піти у минуле. В Україні та світі. 

Читайте також: Руський значить нах*й

російський нацизм, нацизм 21 сторіччя потребує суду історії. На жаль, Буча це не перша і не остання сторінка звірств цих виродків. 

Кожен, хто віддавав наказ, кожен виконавець, кожен хто виправдовував, кожен, хто ніс російську пропаганду в світ, кожен хто фінансував, має отримати свій вирок. І саме для цього і ми, і світ маємо об'єднатися. Щоб це зло було знищено. Знищено назавжди. 

Ніколи знову! Знову. 

Кіра Рудик

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції

Як нам звучати у світі? В продовження дискусії про класичну музику

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука

Четвертий рік функціонування ринку землі: все скуплять латифундисти?

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи 

Чи варто бити на сполох через "надто" низьку інфляцію