"Проблемні" округи: кінця проблем не видно

Уже наступного тижня парламент може призначити вибори у "спірних" округах – кажуть і у владі, і в опозиції.

На якнайшвидшому вирішенні питання, що "муляє" ще з жовтня минулого року, наполягає Європа.

Проведення виборів там, де результати волевиявлення не вдалося достовірно встановити минулоріч, є однією з умов підписання Угоди про асоціацію України та ЄС на листопадовому саміті "Східного партнерства".

Однак ані коли саме відбудуться вибори, ані навіть виборці скількох округів отримають шанс обрати собі депутата, наразі невідомо.

Округи з проблемами

На минулорічних парламентських виборах одразу в кількох мажоритарних округах процес голосування та підрахунку голосів виборців супроводжувався низкою ексцесів, які привернули увагу не лише українських, але й закордонних спостерігачів.

Десь йшлося про засідання окружних комісій, які тривали по кілька діб, і на яких члени ОВК відмовлялися приймати виборчу документацію з дільниць. Десь – про "активну участь" у підрахунку голосів агресивних юнаків спортивного вигляду, які представлялися журналістами. Десь – про судові рішення, які визнавали недійсним голосування одразу кількох тисяч виборців. Ще десь – про штурм виборчої комісії загонами "Беркуту" та вивезення бюлетенів у невідомому напрямку.

Всі ці округи об’єднує те, що у них не було яскраво вираженого фаворита з числа кандидатів у депутати. У кожному з них напружену боротьбу за мандат провадили опозиціонер та представник Партії регіонів або ж самовисуванець, котрого активно підтримувала партія влади.

У підсумку Центральна виборча комісія постановила, що у п’яти мажоритарних округах неможливо достовірно встановити результати парламентських виборів, а новообрана Верховна Рада почала роботу без п’яти депутатів.

Проведення виборів у п’яти "проблемних" округах увійшло до "списку Фюле" – переліку вимог, котрі Брюссель висунув Києву для підписання угоди про асоціацію з ЄС у листопаді.

У лютому кількість потенційно "проблемних" округів збільшилася: Вищий адміністративний суд визнав недостовірними результати виборів ще у двох округах. Спостерігачі звернули увагу на те, що там було обрано депутатів, які, хоч і не входять до складу опозиційних фракцій, проте і не є безумовними прибічниками чинної влади.

Опозиція назвала це судове рішення переслідуванням політичних опонентів. Наразі обоє обраних у цих округах парламентарів беруть участь у засіданнях Ради, однак остаточно закритим їхнє питання вважати не можна.

П’ять чи сім?

"Сьогодні вибори на "проблемних" округах як ніколи реальні", – каже голова Комітету виборців України Олександр Черненко.

Представники і влади, і опозиції в розмовах з ВВС Україна підтверджують, що рішення про призначення цих виборів можуть ухвалити вже на одному з найближчих засідань парламенту.

Пан Черненко пояснює: проведення цих виборів цілком залежить від політичної волі влади. А на неї останнім часом посилили тиск європейські структури.

"Для Європи це (проведення виборів у "проблемних" округах – Ред.) – питання принципу. Ці п’ять округів стали уособленням усього того "беспрєдєлу", який коївся на парламентських виборах", – каже пан Черненко.

Експерт підкреслює: за його інформацією, нині йдеться про вибори саме у п’яти, а не в семи округах.

Цю тезу підтверджують одразу кілька аргументів.

Фото: Кордон міліції навколо "проблемних" виборчих комісій став ознакою "спірних" округів на парламентських виборах-2012

По-перше, до судового позбавлення депутатів їхніх мандатів насторожено поставилися західні спостерігачі, зокрема, Парламентська асамблея Ради Європи.

По-друге, позбавлення мандатів депутатів, які вже чотири місяці, незважаючи на судове рішення, голосують разом зі своїми колегами у сесійній залі парламенту, може спричинити юридичну колізію.

Адже якщо виявиться, що з лютого рішення парламенту ухвалювалися за участю депутатів, які не мали права голосувати, то кожне з цих рішень потрібно буде переголосовувати, - припускає депутат-правник з партії УДАР Валерій Карпунцов.

Нарешті, по-третє, у кулуарах парламенту навіть представники провладних фракцій остерігаються, що подібний сценарій позбавлення мандату в перспективі може бути застосовано до будь-кого з них, тож, можливо, не варто відкривати цю скриню Пандори.

Наразі представники Партії регіонів та Комуністичної партії кажуть, що вибори повинні відбутися саме в семи, а не п’яти округах.

Однак Олександр Черненко припускає, що зараз влада говорить про сім округів лише для того, щоб пізніше таки погодитися на п’ять і представити це громадськості та Заходові як свідчення готовності до компромісу з політичними супротивниками.

Крім того, питання про кількість "спірних" округів – хороший аргумент у "торгах" з опозицією щодо визначення дати виборів.

Літо чи осінь?

Адже влада та опозиція мають кардинально різні погляди на вирішення цього питання.

Представники Партії регіонів відстоюють дату 18 серпня.

По-перше, кажуть там, тягнути з призначенням виборів і так вже нікуди, і парламент мусить ухвалити відповідне рішення негайно.

По-друге, запевняє ВВС Україна перший заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов, вибори у серпні не будуть відволікати владу від виконання стратегічно важливого завдання підготовки до зими.

"(Восени – Ред.) замість того, щоб готуватися до зими, ремонтувати дороги, влада повинна буде виготовляти урни, формувати дільниці, охороняти мітинги… А влітку у влади - тимчасове затишшя", – каже він.

Натомість категорично проти призначення виборів на літо виступає опозиція.

По-перше, прогнозують противники влади, влітку активність виборців є нижчою, показники явки на дільниці будуть мінімальними, а можливості для маніпуляцій будуть більшими.

По-друге, впевнені в опозиції, у літній період буде проблематично сформувати окружні, не кажучи вже про дільничні, виборчі комісії – у їхніх потенційних членів напевно знайдуться цікавіші заняття, ніж проводити багатогодинні засідання виборчкомів.

По-третє, припускають там, ці вибори, вірогідно, доведеться провести без міжнародних спостерігачів, адже літо в Європі – сезон відпусток, і два спекотні місяці кампанії в Україні може не входити до планів закордонних експертів.

Нарешті, додають у "Свободі", влада усвідомлює, що влітку, коли поза політичним життям перебуває студентська молодь та активний середній клас, вулична реакція на можливі виборчі порушення є апріорі неможливою.

Тому опозиція пропонує власну дату проведення виборів – 27 жовтня.

"Проведення виборів у жовтні є додатковою гарантією того, що вибори пройдуть чесно, бо владі потрібно буде показати певні досягнення перед європейськими партнерами напередодні листопадового Вільнюського саміту", – каже депутат від "Батьківщини" Павло Петренко.

Чисто чи брудно?

І справді, відзначають експерти, для Європи мало просто призначити вибори на "проблемних" округах – їх потрібно буде ще й провести у відповідності до європейських стандартів.

Але чи не повториться на них минулорічна ситуація?

З одного боку, влада усвідомлює, що навіть якщо на всіх "спірних" округах переможуть опозиціонери, це не особливо змінить розклад сил у парламенті, і вона зацікавлена у тому, аби вибори пройшли ідеально.

З іншого – не все так просто.

"Є самі мажоритарники, котрих підтримуватиме влада, які вкладатимуть мільйони та заводитимуть своїх людей в комісіях. Є губернатори, які прагнутимуть відзвітуватися нагору про те, що вони можуть забезпечити владі результат", – каже Олександр Черненко.

"Цього разу кандидати можуть діяти брутальніше – причому не просто панічно переписуючи протоколи в останній момент, а застосовуючи більш вишукані технології, які стартуватимуть задовго до дня виборів", – продовжує він, уточнюючи, що у даному випадку може йтися, наприклад, про системний прямий підкуп виборців.

Тому, за словами пана Черненка, вибори на "проблемних" округах можуть стати надзвичайно напруженими і показати найнесподіваніші результати.

"Проблемні" округи