Le Monde: діалог із сепаратистами неможливий
Західна преса про кремлівські байки, шантаж Москви, хто воює на боці сепаратистів та як Європі позбутися залежності від російського газу - 29 травня.
Кремлівські байки
З моменту появи на сході України в середині квітня збройного проросійського сепаратистського руху на чолі з Росією президент Володимир Путін не перестає закликати Київ до діалогу з повстанцями, так ніби мова йде про боротьбу однієї політичної сили проти іншої, пише французька Le Monde.
Газета вважає, що діалог абсолютно неможливий, якщо взяти до уваги минуле лідерів сепаратистського руху.
Ігор Стрєлков, який очолює повстанську армію, є офіцером російської військової розвідки ГРУ. У 1999-2009 роках служив у Чечні. Згідно з даними правозахисної організації "Меморіал", Стрєлков винен у багатьох зловживаннях проти мирного населення Чечні, веде далі видання.
Олександр Бородай, новопризначений "прем'єр-міністр" самопроголошеної Донецької народної республіки, у минулому - кореспондент російської газети "Завтра" - "червоно-коричневого", за висловом газети, ультранаціоналістничного комуністичного видання.
Обидва тісно пов'язані з наближеним до Кремля російським православним меценатом Костянтином Малофеєвим, який розбагатів у галузі телекомунікацій, і наразі пропагує "захищений", тобто під державним наглядом, інтернет, пише Le Monde, посилаючись на російського опозиційного депутата Іллю Пономарьова.
Коментуючи результати президентських виборів 25 травня в Україні, згідно з якими лідер українського ультранаціоналістичного руху "Правий сектор" набрав близько 1% голосів, газета пише: "Міфи, створені у Кремлі, розсипаються один за одним. Рух "за незалежність" захитався, а дорогу серцю Путіна байку про "фашистів" біля керма у Києві спростували результати президентських виборів".
Шантаж Москви
У статті про президентські вибори під заголовком "Надія для України" іспанська El País пише: "Безпрецедентна більшість багатомільйонного європейського народу, включно з російськомовними регіонами на півдні і сході, там, де люди мали змогу проголосувати, у першому турі чітко заявила про палке бажання українців відновити мир і забезпечити виживання своєї країни".
Проголосувавши за олігарха Петра Порошенка, екс-міністра без партії з репутацією поміркованого прагматика, переважна більшість українців забезпечила легітимність уряду України, яку Путін вже не може ігнорувати, зазначає газета.
Вкрай важливо, вважає видання, знайти демократичне вирішення ситуації на сході України, не піддаючись на "шантаж" Москви, яка вимагає від Києва "пасивного ставлення до підживлюваного Кремлем збройного повстання" на сході країни.
Обіцянка побороти корупцію і побудувати сучасну й ефективну країну за стандартами ЄС у турбулентній Україні, частину якої анексував російський президент, вимагатиме від нового президента "гомеричних" зусиль, вважає El País.
Хто воює на боці сепаратистів?
Присутність російських бійців у війні в Україні підтвердилася, пише американська International New York Times.
Чутки про участь іноземних вояків у війні на сході України - нібито найманців американської компанії Blackwater, російських спецпризначенців чи чеченських бойовиків – поширювалися тижнями, зазначає газета.
Чутки несподівано підтвердив мер Донецька Олександр Лук'янченко, який повідомив 27 травня, що серед поранених бойовиків, доставлених до лікарень міста, було щонайменше вісім людей з російськими паспортами, в тому числі із Чечні.
Деякі вояки відкрито повідомляють, що вони приїхали з Чечні допомагати своїм російськомовним "братам", повідомляє видання.
Президент Чечні Рамзан Кадиров у відповідь заявив, що дві третини усіх чеченців живуть за межами його республіки, і він їх не може контролювати.
На думку видання, виявлення росіян серед бійців ще більше замутнює картину того, що відбувається на сході України.
"Хоча їхня присутність не веде пряму лінію до Кремля, вона збільшує можливість того, що Росія веде більш приховану гру, яка роками дестабілізуватиме Україну", - вважає газета.
Більше різного газу
Через кризу в Україні ЄС мусить урізноманітнити джерела постачання газу і видобувати більше сланцевого газу, повідомляє британська Guardian.
Про це йдеться в оприлюдненій Європейською комісією 28 травня новій стратегії енергетичної безпеки.
Наразі майже 40% імпорту газу в ЄС іде з Росії, третина – з Норвегії і п'ята частина – з північної Африки.
"Експерти з енергетики побоюються, що внаслідок кризи в Україні завелика залежність європейських компаній і населення від російського газу зробить їх вразливими до погроз Кремля і призведе до підвищення цін", - зазначає газета.
Президент Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозу заявив, що енергетична безпека є в інтересах усіх членів Євросоюзу. "В питаннях енергетичної безпеки Європа має говорити і діяти як одне ціле", сказав пан Баррозу.
Огляд підготувала Наталія Наздравецька, Служба моніторингу ВВС.