Іноземна преса: чи зупинять Путіна нові санкції
У чому полягає дилема Володимира Путіна, яка мета нових секторальних санкцій проти Росії та інтерв'ю з одним із лідером сепаратистів - у огляді іноземної преси 30 липня.
Дилема Путіна
За два дні відносини між Європою та Росією погіршились до найнижчого рівня з часів холодної війни, пише британська Financial Times. Спочатку Гаазький арбітраж присудив Росії виплатити 50 мільярдів доларів колишнім акціонерам ЮКОСа, а потім ЄС ухвалила нові санкції, що можуть реально зашкодити цілим секторам російської економіки.
"Відчуття подорожі назад у часі посилилось вчора, коли США звинуватили Москву у випробуваннях нової крилатої ракети, що порушує ключову угоду із контролю над озброєнням, підписану ще Рейганом та Горбачовим", - пише видання.
Але ситуація все ще далека від часів холодної війни. "Неможливо повернутись до часів, коли ми мали дві герметично замкнуті системи, які протистояли одна одній у Європі. Економіки залишаться взаємопов'язаними, хоча і не інтегрованими, - каже Джеймс Шерр з лондонського Четем Хаус. – Але я відчуваю, що вже неможливо повернутися до нормальних відносин, які були раніше".
Криза у відносинах між Сходом та Заходом була спричинена конфліктом у східній Україні, який зараз входить у найбільш загрозливу фазу. Але не тому, що проросійські повстанці виграють, а тому, що вони програють, вважає видання.
Пан Путін постає перед дилемою. З одного боку, після того, як російське телебачення впроваджувало ідею про загрозу російськомовним з боку "фашистського" режиму в Києві, дозволити повстанцям програти - покаже слабкість Путіна та погіршить його рейтинги в Росії. З іншого боку, продовжуючи допомагати сепаратистам, Путін ризикує спровокувати ще більші економічні санкції, і економічні негаразди росіян позначаться на його рейтингу, пише видання.
Але деякі аналітики вважають, що нові санкції не зупинять Путіна.
Дмитро Тенін з Центру Карнегі у Москві попереджає, що у Кремлі інтерпретують політику США не як спробу зупинити російську політику щодо України, а як спробу скинути Путіна через завдання економічних збитків.
"Для Путіна боротьба за Україну перетворилася на ширшу боротьбу за саму Росію – в якій президент повинен утримати людей на своєму боці, або отримати ризик того, що його режим, а, можливо, і вся країна зазнає краху", каже експерт.
Мета санкцій
Нові санкції США та ЄС мають на меті позбавити Росію новітніх технологій у видобутку нафти, пише американська New York Times.
"Мета була не зашкодити нинішньому видобутку нафти, а затьмарити енергетичне майбутнє Росії", - пояснює видання.
Нова стратегія безпосередньо спрямована на основу економіки Росії, що має найбільші запаси нафти та газу в світі.
Високі ціни на нафту спричинили економічне та геополітичне відродження Росії та збагатили соратників Володимира Путіна, пише видання.
"Найбільша перевага західних енергетичних компаній полягає в їх технологіях – саме тому ці санкції потенційно мають значний вплив, - каже експерт з енергетики Ради закордонних справ, Майкл Леві. – Китайські компанії не можуть замінити американські та надати технологію видобутку сланцевого газу. Вони можуть дати гроші та працівників, але вони не можуть допомогти із технологіями".
Заборона передачі технологій є важливою, тому що Росія знаходиться лише на ранніх етапах розробки нових родовищ у Арктиці, на великих глибинах або видобутку із сланцю, вважає видання. Більшість російської нафти нині качається зі збіднілих родовищ у Сибіру, які рано чи пізно вичерпаються.
Санкції недостатні
У статті, яка критикує політику адміністрації Обами в Україні та на Близькому Сході, американська Los Angeles Times закликає до більш жорстких санкцій проти Росії.
Описуючи ситуацію в Україні як катастрофічну, видання підкреслює, що Путін продовжує постачати важку зброю проросійським сепаратистам на Сході навіть після збитого малайзійського авіалайнера. Росію також звинувачують в обстрілах України з російської території, що зазвичай зветься війною, пише газета.
"Чому Путін повинен зупинитися? Санкції Обами, які хоч і стають більш серйозними, все ще не є достатніми (наприклад він не заборонив доступ до американської фінансової системи усім російським компаніям). І він не надав допомоги українській армії окрім декількох сухих пайків. І навіть використовуючи всю свою хвалену силу переконання, він не зміг переконати Європу зробити навіть це", - пише видання.
Інтерв'ю з "Бєсом"
Кореспондент британської Guardian Шон Уокер розповідає про подорож до Горлівки та зустріч із лідером місцевих сепаратистів Ігорем Безлером, якого знають під псевдонімом "Бєс".
Очікуючи на зустріч із Безлером, журналіст дізнався у розмові з сепаратистами, що деякі з них місцеві, а деякі прибули з Росії після тренування на базі у Ростові.
Спочатку Безлер, посилаючись на зайнятість, відправив Шона Уокера поспілкуватись із полоненими.
Там кореспондент дізнався про те, як конфлікт розділив сім'ї місцевих мешканців. Один з полонених був викликаний, аби проститись із вбитим хлопцем, якого він виховував з дитинства. Уокеру також розповіли про високопосадовця із СБУ, якого охороняє в тюрмі родич, що воює за сепаратистів.
Інтерв'ю з Безлером не вийшло. Відповідаючи на перше запитання про полонених, "Бєс" сказав, що українських військовослужбовців вони тримають у полоні, а тих, хто воює у волонтерських батальйонах, допитують і розстрілюють на місці.
Тут він почав кричати, як він ненавидить українських "фашистів" і навіть став погрожувати розстріляти Уокера, який почав записувати у блокнот його цитати. Після обшуку, журналіста відвезли на блокпост сепаратистів та відпустили.
Огляд підготував Сергій Арсентьєв, Служба моніторингу ВВС