Дихання холодної війни в Україні

Понеділок, 2 квітня 2001, 22:27
Cold War Chills in Ukraine

Картинка держави на стратегічному перетині шляхів, де непопулярного і неприємного керівника осаждає опозиція. Він хоче, щоб американці надали йому політичну підтримку, в обмін на це він обіцяє підтримати стратегічні інтереси США в його регіоні. Він погрожує повернутися до Москви, якщо буде відмова. Реалісти зовнішньополітичного відомства хочуть його підтримати, але це не просто: Після всього, є досить важливі свідоцтва про його причетність не тільки до корупції на найвищому рівні і підтасовуванні на виборах, але і до вбивства.

Це схоже на дилему холодної війни, з якою колись зіткнулися США в так званому третьому світі, але це відбувається зараз, а Європі, в Україні - центрі регіону, де за версією 21-го століття Москва і Вашингтон борються за свій вплив. Україна - одна з півдюжини нестабільних держав між Польщею і Каспійським морем, які розриваються між прагненням приєднатися до процвітаючої і демократичної Європи і поверненням до своєї історії колишніх радянських республік прагнення, яке недавно посилилося із зростанням амбіцій російського президента.

Ви можете подумати, що їх вибір легкий, але на прикладі України видно, що вона не скрутила з цього шляху. Через десять років після проголошення незалежності, Україна держава розміром з Францію і населенням в 49 мільйонів - все ще відчайдушно бідна, її економіка скалічена корупцією і монополією олігархів, в її політичній системі домінують колишні комуністичні апаратники (apparatchiks). З минулої осені президент Кучма, колишній директор ракетного заводу, зіткнувся з карними звинуваченнями, зокрема, із записами, які пов'язують його з вбивством журналіста, чиє тіло було знайдено обезголовленим.

Коли опозиційна коаліція провела безпрецедентні вуличні демонстрації в столиці Києві, обидві сторони направили емісарів до Вашингтону, щоб просити про підтримку адміністрацію Буша. Міністр закордонних справ Кучми Анатолій Зленко перебував в місті минулого тижня, і його повідомлення було тупим: український режим схильний вірити, що світовий порядок, який встановлює США, з єдиною країною супердержавою "має багато переваг", і навіть симпатизував планам адміністрації Буша з ракетного захисту. "Що важить більше" питав він аудиторію в Heritage foundation, "Американські національні інтереси або упевненість" в свідоцтвах демократичності влади?

Якщо Америка зробить неправильний вибір, українська влада швидко укаже на альтернативу. Російський президент Володимир Путін приїздив до України минулого місяця і буквально обнімав Кучму перед тим, як запропонувати йому серію угод із зміцнення економічних і військових зв'язків між Україною і Росією. "Велика проблема полягає в тому, що ви маєте справу з президентом, який зіткнувся з вбивчим ударом, і росіяни готові підняти свій ніс і запропонувати йому дружбу", говорить колишній посол в цьому регіоні адміністрації Клінтона Стівен Сестанович.

Подібні дилеми існують у всьому регіоні… В Грузії і Молдові посткомуністичні уряди спробували і в більшій мірі провалилися у будівництві демократії, ринкової економіки і встановленні зв'язків з НАТО і Європейським Союзом. Зараз, коли Росія стає сильнішою, вони рвуться назад. У Молдові, якій відмовили у вступі до Європейського Союзу, нещодавно відновила свою владу комуністична партія, яка проголосила намір будувати новий союз з Росією. Грузія нещодавно піддалася на тиск з Москви, що не припиняється, і відмовилася від планів інтегруватися з НАТО. Не дивлячись на запевнення Зленка на адресу адміністрації Буша, Кучма погодився з вимогами Росії минулої осені звільнити свого міністра закордонних справ - Бориса Тарасюка, найвидатнішого про-західного політика в Україні. Мета Путіна - не у відновленні Радянського Союзу, а в поверненні таких країн, як Україна, Молдова, Грузія, Білорусія і Азербайджан назад до сфери впливу Росії - зони, де телефонний дзвінок з Москви може коштувати міністру закордонних справ роботи, або, як це трапилося минулого місяця, може відмінити регіональний самміт.

Нарівні з розширенням Європейської інтеграції і західного впливу, ця група держав може перетворитися в окремий табір, де лідирує Росія - збільшуючи можливість впливу Росії і на ЄС і на НАТО.

Чи турбує це адміністрацію Буша? Так, і це ясно продемонстрував той факт, що держсекретар Колін Пауелл, який дистанціювався від мирних переговорів між арабами і ізраїльтянами, цього тижня приймає самміт в Кі Весті, Флоріда, для президентів Азербайджану і Вірменії, і сподівається на мирну угоду.

… Україна - більш складний тест. Там немає нафти, але є важливе геополітичне розташування, і шансів, що демократія переможе над апаратниками і олігархами, набагато більше. Пауелл, говорить один високий чиновник в Держдепі, хоче "знайти шлях, щоб вирішити проблему таким чином, щоб посилити українську демократію". Це здається правильним, але чи означає це підтримку Кучми або його опозиції? Поки немає ясної відповіді на це питання.



powered by lun.ua