Міністр оборони США провів переговори у Києві

Міністр оборони США Дональд Рамсфельд здійснює тижневу подорож європейськими країнами. У програмі поїздки - Туреччина, Греція, Фінляндія, Македонія, Брюссель. А у вівторок Рамсфельд вів переговори у Києві. Мета візиту Рамсфельда - зафіксувати підтримку українського керівництва з боку американської адміністрації, продемонструвати готовність нинішньої адміністрації продовжувати співпрацю з українським урядом, нагадати Києву про необхідність більш рішучих кроків в області економічних реформ. Інформації про переговори Дональда Рамсфельда в столиці України небагато. Відомо, що він зустрічався з міністром оборони республіки Олександром Кузьмуком, був прийнятий президентом Леонідом Кучмою, розмовляв з секретарем Ради національної безпеки Євгеном Марчуком, підписав протокол про співпрацю між оборонними відомствами двох країн. Що це за протокол, інформаційні агентства не уточнюють. Більше вдалося дізнатися нашому кореспонденту у Києві Олександру Савицькому:

Йдеться, передусім, про американську допомогу реформуванню української армії і встановленню громадянського контролю над збройними силами, а також про безпрецедентне зближення України і Росії в області безпеки за останні півроку. Український центр досліджень армії, конверсії і роззброєння зазначає, що відносини США з Україною помітно охолонули після того, як в листопаді 2000 року українська делегація в ООН проголосувала проти перегляду договору по ПРО. Зараз, як вважають експерти, США збираються запросити Україну до участі в консультаціях по ПРО, діяльності українських миротворців в міжнародних контингентах військ в гарячих точках планети і всіляко підтримувати українське лідерство в неформальному об'єднанні пострадянських країн ГУУАМ. У ході прес-конференції у Києві Рамсфельд кілька разів підкреслив політичний характер свого візиту, який, з його слів, повинен засвідчити підтримку з боку США демократичних перетворень і економічних реформ на Україні. Теми бесід з вищим керівництвом країни включали в себе такі хворобливі для Леоніда Кучми питання, як розслідування справи зниклого журналіста Гонгадзе і внутрішньополітичну кризу в країні. Однак Рамсфельд визнав потрібним підкреслити, що Україна, на його думку, все ж просувається шляхом до вільного ринку, хоч на сьогодні і немає підручників щодо трансформації комуністичного режиму у вільне суспільство. Директор Київського інституту глобальної і регіональної безпеки Леонід Тупчиєнко зазначив прагматичний підхід США до поновлення співпраці з Україною. На думку політолога, саме у військовій сфері досягнуто найбільший прогрес в україно-американських відносинах, і це ніяк не стосується авторитету української влади, що похитнувся через критику стану свободи слова й інших демократичних свобод в Україні.

У Москві - через зрозумілі причини - з деяким неспокоєм спостерігають за контактами України з представниками адміністрації США. Я спитав сьогодні експерта американського центра стратегічних досліджень в Гармиш-Партенкірхені Олександра Гаріна про те, яке військово-стратегічне значення надають Україні у Вашингтоні:

"Мені здається, що відразу треба поставити в контекст слово "військово-стратегічний". У сучасному світі, за відсутності ясного спільного ворога - на відміну від "холодної війни" - слово "геостратегічний" або "військово-політичний" грає другорядну роль, і на першу роль вийде домінування цінностей, загальних цінностей. НАТО і ЄС є ціннісними організаціями. Це означає, що військово-стратегічний аспект є слідством, яке втілюється в політиці для тих держав, які згодні об'єднатися на грунті загальних принципів. Тепер, повертаючись до України, ми маємо сказати: Принципи демократії - не загальні гасла, а принципи, втілені в певних інститутах внутрішньої політики - грають домінуючу роль, щоб вважати когось союзником. І тут, на колишньому просторі Радянського Союзу всі республіки в більш або менш однаковому положенні, тобто роблять реформи, модернізують свої країни. Проблема з Росією, з точки зору США полягає в тому, що у неї є ресурси і для хорошого, і для поганого. Погане - це відновлення імперії: центральне планування на просторі усього колишнього СРСР. І ось, виходячи звідси, Сполучені Штати бачать такі країни, як Україну або Грузію як ключові, тому що якби вдалося допомогти їм стати рівновеликими партнерами, незалежними від Росії в ціннісних і економічних відносинах, то справа демократії, безсумнівно, буде йти уперед. А потім - моменти, які вже торкаються чисто військової політики."

Олександр, але це все "високий штиль". А хіба американців не хвилює, скажемо, перспектива перетворення деяких країн СНД у військовий блок?

"Це було б дуже сумно - створення монстра, який іде своїм альтернативним шляхом. Ось Лукашенко іде своїм альтернативним шляхом. Але, в цьому випадку, Україна постійно намагається - принаймні у зовнішній політиці - сидіти між двох стільців: між типовими проблемами країни, яка модернізується, але демократія якої не розвинена (олігархія, судова влада, ЗМІ - все в руках виконавчої влади). З іншого боку, логіка України полягає, звичайно, в тому, щоб набути хоч якоїсь незалежності і не потрапити в орбіту Радянського Союзу на консервативному шляху. Тому, звичайно, це з точки зору США дуже важливо. З яким посланням їде міністр оборони? "Ваша внутрішня політика пов'язана із зовнішньою політикою. У внутрішній політиці потрібна демократія, і наскільки можна ми вас підтримаємо". Але ресурси США дуже малі в цьому випадку. Можна зробити символічну заяву, наприклад, запросити Україну на засідання міністрів оборони Балканських країн в середу у Греції: Україна поважається, як незалежний партнер і т.д. Тобто втримати Україну на шляху декларованої європейської або трансатлантичної інтеграції."

Американці готові, як можуть, підтримати Україну. Чим може Америка у військовій сфері підтримати Україну? Де поле для військово-технічної співпраці?

"Воно позначене програмою "Партнерство в ім'я миру". Власне, інституційно це йде через НАТО. Нещодавно в Угорщині було засідання міністрів закордонних справ. Там був присутній міністр закордонних справ України. Хто виступає за те, щоб Україна могла увійти в НАТО? Це, звичайно, Угорщина, як сусідка України. Міністр закордонних справ Польщі також, звичайно, за це. Програма "Партнерство в ім'я миру" і пропозиція вступати в НАТО, хоч би в перспективі, є куркою, яка несе золоті демократичні яйця. Тобто існують спільні тренування, спільні вчення, контакти на військовому рівні, але існують певні умови: тенденція розвитку повинна бути демократичною. Це означає громадянський контроль над військовими, чіткий поділ законодавчої, виконавчої і судової влади всередині країни і так далі. Тобто, всі ті країни, які намагаються увійти в НАТО, здають, так би мовити, екзамен на зрілість. Не на геополітичну, а, передусім, на ціннісну зрілість."

Олександре, якщо я Вас правильно розумію - в тому випадку, якщо Україна витримає цей екзамен на демократичну зрілість, то Вашингтон підтримав би заявку України на членство в НАТО?

"Без сумніву. З західної точки зору, всі розмови про НАТО - це саме курка, яка несе золоті яйця. Це означає, що всі країни на шляху вступу до НАТО намагаються набути джентльменського вигляду в значенні демократії. Що ж, чудово. Хіба можна порушити це? А якщо порушити, сказати, що вам в цьому джентльменському клубі ніколи не бути - ось тоді ми відкриваємо двері для якихсь диких союзів. З цієї точки зору, двері для України, звичайно, не закриті, і розмови весь час про це йдуть. Звичайно, щоб залучити Україну, будуть підкреслені всі інститути програми "Партнерство в ім'я миру". Україна на це охоче відповідає. Але далі все впирається у внутрішню політику. З точки зору США, проблема в Україні - та ж сама, що і в Грузії, і в Узбекистані - це проблема корупції. Ніхто з бізнесменів не може туди піти, не можна рекомендувати туди вкладати гроші, поки не будуть встановлені більш або менш прозорі умови для функціонування нормальної ринкової економіки. І, по-друге, звичайно, всі ці події з переслідуванням журналістів і так далі."

Наскільки значущим є для Америки згода України підтримати американські плани створення національної системи протиракетної оборони?

"Без сумніву, це важливо. "Добро" України було б важливим, як деяка противага різкій опозиції Росії."

Така точка зору експерта американського центру стратегічних досліджень в Гармиш-Партенкірхені, Олександра Гаріна.