Як спрацював "міф" про Ющенка-ринковика

Середа, 6 червня 2001, 14:44
Призначення прем'єром Віктора Ющенка, незважаючи на його непослідовність і консерватизм, було для України помітним кроком до демократії. Всі його попередники були "чистими" господарниками, що працювали в стилі голів Ради Міністрів УССР.

Він же став, по суті, першим на цій посаді політиком, стверджує газета "Московские новости".

Однак автор статті стверджує, що для Ющенка вдалим був лише початковий етап прем'єрства і поблажливо помічає, що все це - "проблеми зростання, становлення молодого політика". Стаття називається "Що чекає на Україну після зміни прем'єра: прогрес чи поглиблення кризи?, однак відповіді на поставлене запитання газета не дає.

Ющенко - "герой чи не єдиного в Україні політичного міфу, який сприяв підйому економіки навіть в більшій мірі, ніж дії самого Кабміну", стверджує автор. "До речі, від того, чи вдасться йому надалі привести свій реальний образ у відповідність з "міфічним", залежить і його політична кар'єра.

Міф про "ринковика" Віктора Ющенка виник в Україні після проведення Національним банком грошової реформи за канонами ринкових країн. Під час його призначення головою Кабінету міністрів правляча еліта України використала цей міф з тією ж метою, що і еліта США під час обрання президентом Рузвельта.

І він "спрацював": бізнесмени і кредитори України прем'єру-реформатору повірили, витік капіталу скоротився, дефолту вдалося уникнути. Однак підйом економіки став можливий значною мірою завдяки зусиллям вітчизняних підприємців, що навчилися у складних умовах перехідного періоду працювати на ринок.

Незважаючи на досягнуті успіхи, Віктора Ющенка відправили у відставку - як і свого часу де Голля, Черчилля, Тетчер, але через дещо інші причини. Ющенко, як і його попередники, захищав інтереси чиновників, а не виробників. Як політик епохи планової економіки, він не відмовився від віри у могутність держави і замість стимулювання ринку вдавався до його адміністративного "регулювання".

За Ющенка витрати на управлінський апарат як і раніше зростали, а податки не були істотно знижені. Не поменшала і кількість контролюючих відомств. Немало скарг викликали приватизація і дії уряду в енергетичній сфері.

Заслугою уряду Ющенка вважають аграрну реформу. Однак, на думку газети, орієнтація на збереження кооперативів і латифундій - "прагматичне, але не ринкове рішення".

Мало турбувало нинішній уряд і примирення нації… Уряд Ющенка знову розбурхав суспільство, спробувавши адміністративно, без підтримки більшості населення провести непопулярну реформу української мови… Орієнтація не на примирення, а на посилення протистояння була помилкою молодого політика.

Газета з жалем констатує, що "Україна йде до ринкової економіки олігархічним шляхом".

Створеним олігархами політичним партіям, що відстоюють інтереси їх творців і бізнесу взагалі, протистоять "чиновничі" партії. Вони хають лібералізм, а з олігархів, до яких для переконливості прираховуються чиновники, які прокралися (Лазаренко і інш.), ліпиться "образ ворога"...

Тим часом уряд Ющенка, зберігаючи старі підходи, спирався на чиновників (частина яких іменує себе правими, не маючи відношення до лібералів), але просуваючись уперед, вимушений був налагоджувати контакти з партіями, створеними політиками-бізнесменами (олігархами), - дехто з останніх навіть входив в його склад", пише газета.



powered by lun.ua