Візит Папи Римського до України
Понеділок, 2 липня 2001, 12:57
Через 10 років після того, як Україна стала незалежною країною, вона намагається подолати різноманітні труднощі, пов'язані з облаштуванням її державності і залагодженням внутрішніх протиріч. Складність задачі відбивається і в релігійному житті країни. 15 років тому всі православні українці офіційно вважалися парафіянами Московського Патріархату. З розпадом СРСР в Україні утворилися чотири церкви - Греко-Католицька, яка проводить своє богослужіння за візантійським обрядом, але з кінця XVI сторіччя підкоряється Римському Папі, Український Православний Екзархат Московського Патріархату, Київський Патріархат і Українська Автокефальна Церква. Я попросив Миколу Гвоздєва - співробітника інституту Церкви і держави імені Досина при університеті Бейлор в штаті Техас, який займається дослідженнями в сфері церковно-державних відносин у Росії і Україні, розказати про взаємовідносини цих церков і про те, як їх парафіяни віднеслися до візиту Римського понтифіка.
"Для греко-католиків візит Папи Римського, природно, був надзвичайно важливою подією і важливим чинником їх глобальної стратегії - домогтися визнання як однієї з провідних національних церков України, що має тісні зв'язки з Заходом, - сказав Гвоздєв. - Візит Папи Римського допоміг українським націоналістам довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.
Інший важливий момент приїзду Папи до України для греко-католиків зводиться до того, що їх спілкування з понтифіком переконає людей як усередині країни, так і за її межами, що Греко-Католицька Церква є не лише релігійним об'єднанням, виключно пов'язаним з Галичиною, але церквою всеукраїнською, - продовжував експерт з релігійних проблем. - Досі католикам латинського або західного обряду дозволялося організовувати общини всією Україною, тоді як греко-католики були обмежені західними частинами країни".
Далі Микола Гвоздєв торкнувся Українського Екзархату Московського Патріархату – найчисельнішої за кількістю віруючих і приходів Церкви в Україні.
"Керівництво Українського Екзархату не схвалювало візиту Папи частково через своє переконання в тому, що Католицька Церква східного і західного обрядів веде війну проти православ'я. На початку 90 років Московський Патріархат втратив багато приходів в Західній Україні, коли греко-католицька церква була легалізована. Починаючи з 46 року, коли їх церква була заборонена радянською владою, багато греко-католиків змушені були видавати себе за православних, але на початку 90 років повернулися в лоно своєї легалізованої церкви. Російська Православна Церква вважає, що греко-католицька церква служить знаряддям залучення православних в орбіту Ватікану.
Український Екзархат Московського Патріархату побоюється того, що візит Папи активізує уніатський рух і український націоналізм, і призведе до того, що українці перестануть розглядати Екзархат як повноправний національний український релігійний інститут, - вважає Гвоздєв. - 70 відсотків православних українців вважаються парафіянами Екзархату. Деякі видні державні діячі висловлюються за те, щоб православні церкви в Україні об'єдналися в єдину автокефальну церкву, вільну від зовнішнього підпорядкування. На фоні такого висловлювання можна зрозуміти неспокій Московської Церкви".
Дві інші великі православні групи в Україні – Київський Патріархат і Автокефальна Церква – не визнаються іншими православними церквами і Римом як канонічні церкви. Про те, як Київський Патріархат віднісся до візиту Папи Римського, Микола Гвоздєв - науковий співробітник інституту Церкви і держави імені Досина при університеті Бейлор - сказав наступне:
"Патріарх Філарет – керівник Київського Патріархату – домагається легітимності і сподівався на те, що можливість хоч би короткочасного спілкування з Римським Первосвящеником допоможе йому. Філарет лобіює також інших православних патріархів, особливо константинопольського Варфоломея, в спробі отримати канонічне визнання. Цікаво, що патріарх Філарет досяг деякого успіху в розширенні впливу своєї церкви. Використовуючи гасло "незалежність від Рима і Москви", він зумів залучити до себе деяких незадоволених греко-католиків".
Загальновідомо, що Папа Римський - не тільки голова Римо-Католицької Церкви, але також керівник визнаної у всьому світі держави Ватікан. Він приїхав до України без схвалення найбільшої православної церкви в цій країні. Чи означає це, що він може таким же чином добитися візиту і до Росії?
"Я не виключаю, що він може зважитися поїхати до Росії як глава держави, а не як настоятель Церкви, - відповів Микола Гвоздєв. - У своїх поїздках він виступає, в основному, як релігійний лідер. Я думаю, що в Україну він вирішив поїхати як керівник Ватикану, щоб підкреслити свою символічну роль об'єднувача європейських народів. Мені здається, що українські політики вирішили підтримати візит Папи Римського, незважаючи на заперечення Московського Патріархату, тому, що вважали його приїзд важливим символічним кроком для України, спрямованим на те, щоб довести всьому світу, що їх країна прагне стати частиною Європи".
У останні роки Папа Римський відвідав декілька православних країн - Румунію, Грузію, Грецію, а тепер і Україну. Далі в нашій бесіді я спитав Миколу Гвоздєва, чи сприяють ці візити понтифіка православно-католицькому діалогу, чи може служать йому перешкодою.
"Вважаю, що вони приносять і користь і шкоду одночасно. Передусім, папські візити в православні країни поляризують частину суспільства, оскільки багато православних вважає, що між ними і Римо-Католицькою Церквою існують глибокі догматичні розбіжності, і що Папа домагається абсорбції православних в лоно своєї церкви. Але з іншого боку, на мою думку, Папа Римський щиро попросив пробачення у православних за минулі гріхи католиків і дійсно прагне до розвитку экуменічного діалогу з християнами східної традиції".
"Для греко-католиків візит Папи Римського, природно, був надзвичайно важливою подією і важливим чинником їх глобальної стратегії - домогтися визнання як однієї з провідних національних церков України, що має тісні зв'язки з Заходом, - сказав Гвоздєв. - Візит Папи Римського допоміг українським націоналістам довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.
Інший важливий момент приїзду Папи до України для греко-католиків зводиться до того, що їх спілкування з понтифіком переконає людей як усередині країни, так і за її межами, що Греко-Католицька Церква є не лише релігійним об'єднанням, виключно пов'язаним з Галичиною, але церквою всеукраїнською, - продовжував експерт з релігійних проблем. - Досі католикам латинського або західного обряду дозволялося організовувати общини всією Україною, тоді як греко-католики були обмежені західними частинами країни".
Далі Микола Гвоздєв торкнувся Українського Екзархату Московського Патріархату – найчисельнішої за кількістю віруючих і приходів Церкви в Україні.
"Керівництво Українського Екзархату не схвалювало візиту Папи частково через своє переконання в тому, що Католицька Церква східного і західного обрядів веде війну проти православ'я. На початку 90 років Московський Патріархат втратив багато приходів в Західній Україні, коли греко-католицька церква була легалізована. Починаючи з 46 року, коли їх церква була заборонена радянською владою, багато греко-католиків змушені були видавати себе за православних, але на початку 90 років повернулися в лоно своєї легалізованої церкви. Російська Православна Церква вважає, що греко-католицька церква служить знаряддям залучення православних в орбіту Ватікану.
Український Екзархат Московського Патріархату побоюється того, що візит Папи активізує уніатський рух і український націоналізм, і призведе до того, що українці перестануть розглядати Екзархат як повноправний національний український релігійний інститут, - вважає Гвоздєв. - 70 відсотків православних українців вважаються парафіянами Екзархату. Деякі видні державні діячі висловлюються за те, щоб православні церкви в Україні об'єдналися в єдину автокефальну церкву, вільну від зовнішнього підпорядкування. На фоні такого висловлювання можна зрозуміти неспокій Московської Церкви".
Дві інші великі православні групи в Україні – Київський Патріархат і Автокефальна Церква – не визнаються іншими православними церквами і Римом як канонічні церкви. Про те, як Київський Патріархат віднісся до візиту Папи Римського, Микола Гвоздєв - науковий співробітник інституту Церкви і держави імені Досина при університеті Бейлор - сказав наступне:
"Патріарх Філарет – керівник Київського Патріархату – домагається легітимності і сподівався на те, що можливість хоч би короткочасного спілкування з Римським Первосвящеником допоможе йому. Філарет лобіює також інших православних патріархів, особливо константинопольського Варфоломея, в спробі отримати канонічне визнання. Цікаво, що патріарх Філарет досяг деякого успіху в розширенні впливу своєї церкви. Використовуючи гасло "незалежність від Рима і Москви", він зумів залучити до себе деяких незадоволених греко-католиків".
Загальновідомо, що Папа Римський - не тільки голова Римо-Католицької Церкви, але також керівник визнаної у всьому світі держави Ватікан. Він приїхав до України без схвалення найбільшої православної церкви в цій країні. Чи означає це, що він може таким же чином добитися візиту і до Росії?
"Я не виключаю, що він може зважитися поїхати до Росії як глава держави, а не як настоятель Церкви, - відповів Микола Гвоздєв. - У своїх поїздках він виступає, в основному, як релігійний лідер. Я думаю, що в Україну він вирішив поїхати як керівник Ватикану, щоб підкреслити свою символічну роль об'єднувача європейських народів. Мені здається, що українські політики вирішили підтримати візит Папи Римського, незважаючи на заперечення Московського Патріархату, тому, що вважали його приїзд важливим символічним кроком для України, спрямованим на те, щоб довести всьому світу, що їх країна прагне стати частиною Європи".
У останні роки Папа Римський відвідав декілька православних країн - Румунію, Грузію, Грецію, а тепер і Україну. Далі в нашій бесіді я спитав Миколу Гвоздєва, чи сприяють ці візити понтифіка православно-католицькому діалогу, чи може служать йому перешкодою.
"Вважаю, що вони приносять і користь і шкоду одночасно. Передусім, папські візити в православні країни поляризують частину суспільства, оскільки багато православних вважає, що між ними і Римо-Католицькою Церквою існують глибокі догматичні розбіжності, і що Папа домагається абсорбції православних в лоно своєї церкви. Але з іншого боку, на мою думку, Папа Римський щиро попросив пробачення у православних за минулі гріхи католиків і дійсно прагне до розвитку экуменічного діалогу з християнами східної традиції".
