Андрій Деркач - син свого батька
Субота, 7 липня 2001, 18:26
"На сьогодні ЗМІ мають показувати дорогу владі, щоб, прочитавши той чи інший текст, керівник міг вибрати для себе те або інше рішення з списку, пропозицій, складених журналістом. Ось це вищий клас журналістики".
Своє бачення "ідеальної журналістики" Андрій Деркач, син колишнього глави СБУ, виклав в інтерв'ю журналу "ПІК", яке в суботу передрукувала "Комсомольська правда в Україні".
Ось як подає Деркача газета: "Якщо в Україні є центристи, то Андрій Деркач - один з провідників цього руху. Якщо в парламенті збереглася пропрезидентська більшість, то в цьому випадку Андрій Деркач є одним з китів президентського шляху радикальних реформ. Якщо, нарешті, на владному Печерську є політико-фінансові групи, здатні реально керувати цілими сегментами економіки, то Андрій Деркач, безумовно, належить до керівництва однієї з цих ПФГ.
А ще Андрій Деркач - "син свого батька" - генерала Леоніда Деркача, який донедавна керував СБУ".
… Андрій Деркач, "як і раніше, на коні", "один з яскравих виразників нинішньої політики з всіма нюансами і відтінками".
Не більше і не менше. Навіть шкода стало за те, що не вдалося познайомитися ближче із "світочем" української політики!
З інтерв'ю ми дізналися, що сам Деркач зараз зброю не продає, а бізнес в нього простий - він є художнім керівником телерадіокомпанії "Ера", частково володіє видавничим домом "Київський телеграф", працює над "рядом інших високотехнологічних проектів, до яких Україна поки що не готова".
Мріє про те, щоб ЗМІ, "до яких він має відношення", стали "публічними компаніями".
Чутки щодо його причетності до торгівлі зброєю, якщо вірити Деркачеві, розпускає все той же Олег Єльцов, що працював у нього в програмі "Досьє". Після того, як Деркач "неодноразово з ним поговорив, про що коректно писати, про що ні", Єльцов з програми пішов. Неправда і те, що в 22 роки він керував міжнародною структурою, тому що на той час він був слухачем школи КДБ СРСР. Взагалі Деркач на нападки преси "не рефлексує", а подібні речі викликають в нього сміх.
Взагалі ж Деркач вдало ухилявся від відповідей на незручні запитання. З "досить специфічною людиною" - колишнім міністром внутрішніх справ Юрієм Кравченком, як стверджує Деркач, в нього "побудована своя система взаємовідносин". Він стверджує, що "спеціально" на його каналі Кравченка поруч з відомим авторитетом Киселем не показували. "Можливо, в якомусь сюжеті міністр і Володимир Карпович Кисіль якось і проходили разом, але ніколи не стояла задача з'ясовувати взаємовідносини з паном Кравченком через телевізор".
Мова йде, нагадаємо, про відому розшифровку плівок Мельниченка, де Кучма на всі заставки лає Деркача-старшого за те, що його син показав у програмі на "Ері" кримінала і міністра разом. Цікаво, що сам сюжет був показаний в нічному ефірі якраз в ніч зникнення Гонгадзе. Коли цей сюжет повторили, кадрів, які спричинили обурення Кучми, вже не було.
Деркач, як з'ясувалося, здорово розбирається в українській політиці. Він сам, без підказки, називає лідера партії "Трудова Україна" Сергія Тигіпка "майбутнім спадкоємцем глави держави". Характеризує Кучму як "єдиного реального політика, який так чи інакше здатний вирішувати свої питання, використовуючи конфлікти чужих інтересів".
Під словами "вирішувати свої питання" Деркач розуміє тільки одне - "зміцнювати особисту владу". Дійсно, при чому тут країна?
Так ось, в розв'язанні власних питань, навіть в умовах касетного скандалу, що вибухнув, Кучма досяг успіху. Йому вдалося "укріпити владу, консолідувати суспільство, визначити структури більш жорсткого управління".
Кажучи про плани "Трудової України", Деркач розповів, що на майбутніх виборах вони збираються блокуватися на основі таких чотирьох партій - "ТУ", Регіонів, НДП і Аграріїв. Хоча, виходячи з усього, розрахунків прибутку виборців з урахуванням НДП поки що не проводили. Так, як за його даними, блок регіоналів і трудовиків може претендувати на 12-15%, з АПУ - на 20%. Напевно, з НДП, - на всі 25%?
Деркач не приховує, що це буде блок "бюрократів і державників", який, як і багато інших, буде повністю використовувати адміністративний ресурс. Йому подобається виборча модель 50 на 50, тому що Трудовики традиційно сильні в мажоритарних округах.
Але найсмішнішою була відповідь Деркача на останнє запитання. Журналіст помітив, що в кабінеті Деркача було дуже багато старовинних ікон, і простосердечно подумав, що це характеризує Деркача як "глибоко віруючу людину". Питання було про думку Деркача з приводу візиту Папи Римського до України.
"З усіх питань, заданих вами, це найважче. Я не зможу на нього відповісти, в мене змішані два або навіть три суперечливих почуття"…
P.S. На ще одній плівці Мельниченка є розмова Кучми з Деркачем, де голова СБУ показує президенту статтю з УП про Деркача-маленького - "українського Путіна", яка начебто підписана Гонгадзе. Складається враження, що Леонід Васильович спеціально вводив Кучму в оману, йому потрібно було б знати, що стаття, яку він підсовував гаранту - просто PR-акція його синочка. І жодного відношення до УП не має.
Радимо ще раз прочитати
Андрій Деркач - "український Путін"?
Сайт Андрія Деркача
Своє бачення "ідеальної журналістики" Андрій Деркач, син колишнього глави СБУ, виклав в інтерв'ю журналу "ПІК", яке в суботу передрукувала "Комсомольська правда в Україні".
Ось як подає Деркача газета: "Якщо в Україні є центристи, то Андрій Деркач - один з провідників цього руху. Якщо в парламенті збереглася пропрезидентська більшість, то в цьому випадку Андрій Деркач є одним з китів президентського шляху радикальних реформ. Якщо, нарешті, на владному Печерську є політико-фінансові групи, здатні реально керувати цілими сегментами економіки, то Андрій Деркач, безумовно, належить до керівництва однієї з цих ПФГ.
А ще Андрій Деркач - "син свого батька" - генерала Леоніда Деркача, який донедавна керував СБУ".
… Андрій Деркач, "як і раніше, на коні", "один з яскравих виразників нинішньої політики з всіма нюансами і відтінками".
Не більше і не менше. Навіть шкода стало за те, що не вдалося познайомитися ближче із "світочем" української політики!
З інтерв'ю ми дізналися, що сам Деркач зараз зброю не продає, а бізнес в нього простий - він є художнім керівником телерадіокомпанії "Ера", частково володіє видавничим домом "Київський телеграф", працює над "рядом інших високотехнологічних проектів, до яких Україна поки що не готова".
Мріє про те, щоб ЗМІ, "до яких він має відношення", стали "публічними компаніями".
Чутки щодо його причетності до торгівлі зброєю, якщо вірити Деркачеві, розпускає все той же Олег Єльцов, що працював у нього в програмі "Досьє". Після того, як Деркач "неодноразово з ним поговорив, про що коректно писати, про що ні", Єльцов з програми пішов. Неправда і те, що в 22 роки він керував міжнародною структурою, тому що на той час він був слухачем школи КДБ СРСР. Взагалі Деркач на нападки преси "не рефлексує", а подібні речі викликають в нього сміх.
Взагалі ж Деркач вдало ухилявся від відповідей на незручні запитання. З "досить специфічною людиною" - колишнім міністром внутрішніх справ Юрієм Кравченком, як стверджує Деркач, в нього "побудована своя система взаємовідносин". Він стверджує, що "спеціально" на його каналі Кравченка поруч з відомим авторитетом Киселем не показували. "Можливо, в якомусь сюжеті міністр і Володимир Карпович Кисіль якось і проходили разом, але ніколи не стояла задача з'ясовувати взаємовідносини з паном Кравченком через телевізор".
Мова йде, нагадаємо, про відому розшифровку плівок Мельниченка, де Кучма на всі заставки лає Деркача-старшого за те, що його син показав у програмі на "Ері" кримінала і міністра разом. Цікаво, що сам сюжет був показаний в нічному ефірі якраз в ніч зникнення Гонгадзе. Коли цей сюжет повторили, кадрів, які спричинили обурення Кучми, вже не було.
Деркач, як з'ясувалося, здорово розбирається в українській політиці. Він сам, без підказки, називає лідера партії "Трудова Україна" Сергія Тигіпка "майбутнім спадкоємцем глави держави". Характеризує Кучму як "єдиного реального політика, який так чи інакше здатний вирішувати свої питання, використовуючи конфлікти чужих інтересів".
Під словами "вирішувати свої питання" Деркач розуміє тільки одне - "зміцнювати особисту владу". Дійсно, при чому тут країна?
Так ось, в розв'язанні власних питань, навіть в умовах касетного скандалу, що вибухнув, Кучма досяг успіху. Йому вдалося "укріпити владу, консолідувати суспільство, визначити структури більш жорсткого управління".
Кажучи про плани "Трудової України", Деркач розповів, що на майбутніх виборах вони збираються блокуватися на основі таких чотирьох партій - "ТУ", Регіонів, НДП і Аграріїв. Хоча, виходячи з усього, розрахунків прибутку виборців з урахуванням НДП поки що не проводили. Так, як за його даними, блок регіоналів і трудовиків може претендувати на 12-15%, з АПУ - на 20%. Напевно, з НДП, - на всі 25%?
Деркач не приховує, що це буде блок "бюрократів і державників", який, як і багато інших, буде повністю використовувати адміністративний ресурс. Йому подобається виборча модель 50 на 50, тому що Трудовики традиційно сильні в мажоритарних округах.
Але найсмішнішою була відповідь Деркача на останнє запитання. Журналіст помітив, що в кабінеті Деркача було дуже багато старовинних ікон, і простосердечно подумав, що це характеризує Деркача як "глибоко віруючу людину". Питання було про думку Деркача з приводу візиту Папи Римського до України.
"З усіх питань, заданих вами, це найважче. Я не зможу на нього відповісти, в мене змішані два або навіть три суперечливих почуття"…
P.S. На ще одній плівці Мельниченка є розмова Кучми з Деркачем, де голова СБУ показує президенту статтю з УП про Деркача-маленького - "українського Путіна", яка начебто підписана Гонгадзе. Складається враження, що Леонід Васильович спеціально вводив Кучму в оману, йому потрібно було б знати, що стаття, яку він підсовував гаранту - просто PR-акція його синочка. І жодного відношення до УП не має.
Радимо ще раз прочитати
Андрій Деркач - "український Путін"?
Сайт Андрія Деркача
