Гавриш критикує законопроект про внесення змін в Конституцію України, які змінюють форму державного устрою
Субота, 4 серпня 2001, 14:14
Заступник голови Верховної Ради Степан Гавриш вважає "небезпечним кроком" прийняття в липні законопроекту, що фактично змінює форму державного устрою в Україні на користь парламентаризму.
У опублікованому в суботу в газеті "Дзеркало тижня" інтерв'ю Гавриш підкреслив, що закон націлений на зміну 40 принципових конституційних положень, тобто 17 норм і 23 частин Конституції, кожна з яких має окреме значення. Ці зміни націлені на одне: зробити домінуючою роль Верховної Ради в системі розподілу владних повноважень.
При цьому віце-спікер не відкидає в принципі такий шлях, оскільки практично всі європейські країни є парламентськими державами. Однак, вважає Гавриш, реалізація запропонованих змін може привести до нової політичної кризи в Україні, оскільки "мова йде про те, щоб практично всі керівні державні функції передати більшості, яка буде створена в парламенті".
Україна, відмічає віце-спікер, не має належного досвіду як формування, так і функціонування стабільної парламентської більшості. "Цьому повинен передувати певний еволюційний шлях: необхідно на корпоративному політичному рівні, тобто на рівні партій, сформувати таку систему відносин, яка б гарантувала завтра продовження прогресу в державі, а не торування шляху до стагнації", - пропонує Гавриш.
"Парламентаризм виправданий тоді, коли в політичному спектрі переважають партії, головна мета яких - максимальна гармонізація суспільства, - говорить віце-спікер. - Виходячи з нинішнього стану національного партійного руху, перехід до подібної владної моделі виглядає надто складним і доволі небезпечним".
Гавриш також зазначив, що зміни Конституції, які пропонуються в частині позбавлення депутатських мандатів депутатів, обраних за списками партій або блоків, у разі виходу з фракцій цих партій і блоків, не схвалила Венеціанська комісія, визнавши їх такими, що суперечать плюралістичній демократії.
Фактично, як пояснює Гавриш, планується конституціонування типу виборчої системи, відповідно до якої в Україні буде конституційно закріплена лише пропорційна система, тобто схема, за якою депутатів обирають по списках партій і блоків.
Однак, зі слів віце-спікера, запропонована схема є найгіршим варіантом пропорційної системи. Вона використовується лише в трьох країнах: Ізраїлі, Португалії і, здається, в Нідерландах. У інших країнах існують пропорційні системи виборів, побудовані на зваженому представництві інтересів партій і територіальних громад. Тобто, партія висуває своїх представників в парламент через одномандатні округи. По суті, це є компромісом між жорсткою пропорційною моделлю і мажоритарною системою. Такий шлях Гавриш вважає логічним, оскільки ідеї плюралістичної демократії розвивають не тільки партії, але і територіальні громади, територіальні меншини - тобто враховуються інтереси регіонів, де зосереджена найбільша кількість проблем.
Іншим небезпечним моментом Гавриш вважає спробу "ввести так званий імперативний депутатський мандат". Сьогодні народні обранці мають неімперативний мандат, тобто їх волевиявлення в парламенті (передусім позиція під час голосування) безпосередньо не обумовлене волею виборців.
Якщо законопроект стане законом, виникне ситуація, коли партії отримають імперативне, тобто абсолютне, право позбавити мандата будь-якого депутата (у разі його виключення, наприклад, з партії), підкреслив віце-спікер.
Фактично пропонується "підмінити волю народу рішенням політбюро". Цей шлях до приватизації суспільства політичними партіями хибний, переконаний Гавриш.
Віце-спікер також проти підпорядкування уряду парламентській більшості, оскільки, на його думку, постраждає законотворча діяльність парламенту, виконавча гілка як така диверсифікується, тобто вона повністю буде залежати від парламенту. А це суперечить принципу розділу владних повноважень.
Гавриш також підкреслив, що "внесення змін в одну частину Конституції може відбитися на інших частинах цього правового поля і головне - привести до руйнування концепції прав і свобод, існуючого балансу сил в суспільстві".
"Упевнений, будь-яке серйозне втручання в Конституцію, не гармонізоване з вимогами українського громадянського суспільства, може привести до дуже складних політичних дифузій, здатних викликати будь що: від політичного хаосу до автократії", - підсумував віце-спікер.
Він висловився також проти надання парламенту права обирати президента, однак вважає за необхідне продовження "дискусії навколо рівноваги інституційних повноважень, навколо досконалості балансів в суспільстві", поштовхом до якої стало проведення квітневого референдуму 2000 року.
Гавриш вважає доцільним створення масштабної конституційної комісії і проведення досліджень, а потім "обговорювати рішення про дуже делікатні зміни в самій Конституції".
Інтерфакс-Україна
У опублікованому в суботу в газеті "Дзеркало тижня" інтерв'ю Гавриш підкреслив, що закон націлений на зміну 40 принципових конституційних положень, тобто 17 норм і 23 частин Конституції, кожна з яких має окреме значення. Ці зміни націлені на одне: зробити домінуючою роль Верховної Ради в системі розподілу владних повноважень.
При цьому віце-спікер не відкидає в принципі такий шлях, оскільки практично всі європейські країни є парламентськими державами. Однак, вважає Гавриш, реалізація запропонованих змін може привести до нової політичної кризи в Україні, оскільки "мова йде про те, щоб практично всі керівні державні функції передати більшості, яка буде створена в парламенті".
Україна, відмічає віце-спікер, не має належного досвіду як формування, так і функціонування стабільної парламентської більшості. "Цьому повинен передувати певний еволюційний шлях: необхідно на корпоративному політичному рівні, тобто на рівні партій, сформувати таку систему відносин, яка б гарантувала завтра продовження прогресу в державі, а не торування шляху до стагнації", - пропонує Гавриш.
"Парламентаризм виправданий тоді, коли в політичному спектрі переважають партії, головна мета яких - максимальна гармонізація суспільства, - говорить віце-спікер. - Виходячи з нинішнього стану національного партійного руху, перехід до подібної владної моделі виглядає надто складним і доволі небезпечним".
Гавриш також зазначив, що зміни Конституції, які пропонуються в частині позбавлення депутатських мандатів депутатів, обраних за списками партій або блоків, у разі виходу з фракцій цих партій і блоків, не схвалила Венеціанська комісія, визнавши їх такими, що суперечать плюралістичній демократії.
Фактично, як пояснює Гавриш, планується конституціонування типу виборчої системи, відповідно до якої в Україні буде конституційно закріплена лише пропорційна система, тобто схема, за якою депутатів обирають по списках партій і блоків.
Однак, зі слів віце-спікера, запропонована схема є найгіршим варіантом пропорційної системи. Вона використовується лише в трьох країнах: Ізраїлі, Португалії і, здається, в Нідерландах. У інших країнах існують пропорційні системи виборів, побудовані на зваженому представництві інтересів партій і територіальних громад. Тобто, партія висуває своїх представників в парламент через одномандатні округи. По суті, це є компромісом між жорсткою пропорційною моделлю і мажоритарною системою. Такий шлях Гавриш вважає логічним, оскільки ідеї плюралістичної демократії розвивають не тільки партії, але і територіальні громади, територіальні меншини - тобто враховуються інтереси регіонів, де зосереджена найбільша кількість проблем.
Іншим небезпечним моментом Гавриш вважає спробу "ввести так званий імперативний депутатський мандат". Сьогодні народні обранці мають неімперативний мандат, тобто їх волевиявлення в парламенті (передусім позиція під час голосування) безпосередньо не обумовлене волею виборців.
Якщо законопроект стане законом, виникне ситуація, коли партії отримають імперативне, тобто абсолютне, право позбавити мандата будь-якого депутата (у разі його виключення, наприклад, з партії), підкреслив віце-спікер.
Фактично пропонується "підмінити волю народу рішенням політбюро". Цей шлях до приватизації суспільства політичними партіями хибний, переконаний Гавриш.
Віце-спікер також проти підпорядкування уряду парламентській більшості, оскільки, на його думку, постраждає законотворча діяльність парламенту, виконавча гілка як така диверсифікується, тобто вона повністю буде залежати від парламенту. А це суперечить принципу розділу владних повноважень.
Гавриш також підкреслив, що "внесення змін в одну частину Конституції може відбитися на інших частинах цього правового поля і головне - привести до руйнування концепції прав і свобод, існуючого балансу сил в суспільстві".
"Упевнений, будь-яке серйозне втручання в Конституцію, не гармонізоване з вимогами українського громадянського суспільства, може привести до дуже складних політичних дифузій, здатних викликати будь що: від політичного хаосу до автократії", - підсумував віце-спікер.
Він висловився також проти надання парламенту права обирати президента, однак вважає за необхідне продовження "дискусії навколо рівноваги інституційних повноважень, навколо досконалості балансів в суспільстві", поштовхом до якої стало проведення квітневого референдуму 2000 року.
Гавриш вважає доцільним створення масштабної конституційної комісії і проведення досліджень, а потім "обговорювати рішення про дуже делікатні зміни в самій Конституції".
Інтерфакс-Україна
