Леонід Данилович Говорун. Вирізняється розумом і кмітливістю?
Вівторок, 4 грудня 2001, 15:15
Завжди було відомо, де на тілі Кучми живе його найбільший ворог. У роті. Але ніхто не наважувався поставити язика "гаранта" на місце. Фігуранти плівок не прореагували на репліки на свою адресу, вимовлені Кучмою та записані спритним майором. Промовчала Канівська четвірка у відповідь на вікопомну фразу "не мужики". Набрали в рота води люди, які страждають "брєдом сивої кобили" і яким "гарант" поставив діагноз: "шарики за ролики". Не прореагував Мельниченко, коли Кучма перед камерами назвав його "хворим на голову".
Але тепер Кучму піймано за його друга-непосиду. Зробив це невідомий широкому загалу депутат-комуніст Павло Баулін, який дуже близько до серця прийняв чергову характеристику лідером нації роботи законодавчого органу країни.
Депутат подав позов до Старокиївського місцевого суду Києва проти Кучми, газети "Киевские ведомости" та журналістів названого видання Ганни Удовидченко і Юрія Бутусова.
Передісторія конфлікту така: в газеті "Киевские ведомости" за 13 липня 2001 року в рубриці "Новости" було поміщено "Суровую оценку президента". Зокрема, в матеріалі зазначалось, що "некоторые народные депутаты и политики дискредитируют Украину в глазах мировой общественности. Об этом Президент Украины Леонид Кучма заявил в Киеве на встрече с руководителями творческих союзов… Он также отметил, что сегодня депутаты заняты лишь личным благостоянием. "Зарплата депутата – это только на карманные расходы. Основную зарплату они получают "зелеными", - сказал Президент. По его словам, за голосование по отдельным законопроектам "фракции получают миллионы долларов".
Наступного дня "Киевские ведомости" зробили свіже цитування "гаранта", який заявив, що "депутаты психически нездоровы и им пора в отпуск".
Такої наруги депутат не витримав: "Ці відомості не відповідають дійсності, паплюжать честь, гідність і ділову репутацію всього депутатського корпусу і мою особисто як народного депутата по 76 виборчому округу. Розповсюджена в газеті інформація принижує весь депутатський корпус і мене особисто, породжує недовіру серед виборців напередодні нових парламентських виборів, завдає моральної шкоди. Така оцінка депутатської діяльності Президентом України являється недопустимою, оскільки підриває авторитет законодавчої влади і мій особисто".
"Ніяких інших доходів, крім заробітної плати, не маю. Ніякими психічними захворюваннями я не страждаю. Ніде і ніколи я не дискредитував Україну", - заявляє Баулін у позовній заяві. (Остання теза, до речі, сумнівна, оскільки минулого тижня саме цей депутат на засіданні Верховної Ради у своєму виступі вжив вислів "знавіснілі галичани", чим спровокував штовханину перед трибуною серед лівих і правих депутатів.)
Однак, як би там не було, обранець вимагає від Кучми, як і від інших відповідачів, вибачень і 1 гривню з усіх на відшкодування моральної шкоди.
І нічого б не було у цій заяві Бауліна, крім передвиборчоЇ пропаганди, якби не один з пунктів його вимог. Обранець хоче, щоб наведені вище цитати Кучми про депутатів були судом визнані "такими, що не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність і ділову репутацію народних депутатів".
А це вже, знаєте, посягання з боку судової гілки влади на монополію, яку встановив собі Кучма у роздачі характеристик будь-якій особі або явищу в державі. Якщо, не дай Боже, суд займе позицію депутата, то це ж буде прецедент, яким у кожному припадку можна буде бити "гаранта" по губах. Це ж що виходить – "кожна срань" буде судитися з президентом?
Заодно позов Бауліна буде черговим іспитом і для суддів. Дізнаємося, чи проводилися з ними виховна робота. А то протягом цього року третя гілка влади тільки одними рішеннями по Тимошенко, Фельдману та Салову до кінця днів заслужила понаднормові тренування геніталій.
Але тепер Кучму піймано за його друга-непосиду. Зробив це невідомий широкому загалу депутат-комуніст Павло Баулін, який дуже близько до серця прийняв чергову характеристику лідером нації роботи законодавчого органу країни.
Депутат подав позов до Старокиївського місцевого суду Києва проти Кучми, газети "Киевские ведомости" та журналістів названого видання Ганни Удовидченко і Юрія Бутусова.
Передісторія конфлікту така: в газеті "Киевские ведомости" за 13 липня 2001 року в рубриці "Новости" було поміщено "Суровую оценку президента". Зокрема, в матеріалі зазначалось, що "некоторые народные депутаты и политики дискредитируют Украину в глазах мировой общественности. Об этом Президент Украины Леонид Кучма заявил в Киеве на встрече с руководителями творческих союзов… Он также отметил, что сегодня депутаты заняты лишь личным благостоянием. "Зарплата депутата – это только на карманные расходы. Основную зарплату они получают "зелеными", - сказал Президент. По его словам, за голосование по отдельным законопроектам "фракции получают миллионы долларов".
Наступного дня "Киевские ведомости" зробили свіже цитування "гаранта", який заявив, що "депутаты психически нездоровы и им пора в отпуск".
Такої наруги депутат не витримав: "Ці відомості не відповідають дійсності, паплюжать честь, гідність і ділову репутацію всього депутатського корпусу і мою особисто як народного депутата по 76 виборчому округу. Розповсюджена в газеті інформація принижує весь депутатський корпус і мене особисто, породжує недовіру серед виборців напередодні нових парламентських виборів, завдає моральної шкоди. Така оцінка депутатської діяльності Президентом України являється недопустимою, оскільки підриває авторитет законодавчої влади і мій особисто".
"Ніяких інших доходів, крім заробітної плати, не маю. Ніякими психічними захворюваннями я не страждаю. Ніде і ніколи я не дискредитував Україну", - заявляє Баулін у позовній заяві. (Остання теза, до речі, сумнівна, оскільки минулого тижня саме цей депутат на засіданні Верховної Ради у своєму виступі вжив вислів "знавіснілі галичани", чим спровокував штовханину перед трибуною серед лівих і правих депутатів.)
Однак, як би там не було, обранець вимагає від Кучми, як і від інших відповідачів, вибачень і 1 гривню з усіх на відшкодування моральної шкоди.
І нічого б не було у цій заяві Бауліна, крім передвиборчоЇ пропаганди, якби не один з пунктів його вимог. Обранець хоче, щоб наведені вище цитати Кучми про депутатів були судом визнані "такими, що не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність і ділову репутацію народних депутатів".
А це вже, знаєте, посягання з боку судової гілки влади на монополію, яку встановив собі Кучма у роздачі характеристик будь-якій особі або явищу в державі. Якщо, не дай Боже, суд займе позицію депутата, то це ж буде прецедент, яким у кожному припадку можна буде бити "гаранта" по губах. Це ж що виходить – "кожна срань" буде судитися з президентом?
Заодно позов Бауліна буде черговим іспитом і для суддів. Дізнаємося, чи проводилися з ними виховна робота. А то протягом цього року третя гілка влади тільки одними рішеннями по Тимошенко, Фельдману та Салову до кінця днів заслужила понаднормові тренування геніталій.
