Російські політологи як чинник розколу України
Вівторок, 2 квітня 2002, 19:31
Перемога блоку Віктора Ющенка на парламентських виборах ще не означає, що через два роки він стане президентом України. Таку думку висловив у вівторок в Москві на засіданні "круглого столу" президент фундації "Політика" В'ячеслав Ніконов.
На його думку, навіть якщо Ющенко "домовиться" з Леонідом Кучмою, електорат нинішнього президента не може перейти до Ющенка автоматично, оскільки в них різні електорати".
Над цим повідомленням російського "Інтерфаксу" просто хочеться плакати – і де це росіяни бачили "електорат Кучми"? Може ті крадені 12%, які неймовірними зусиллями всього адміністративного апарату набрала "Єда"? Товаришеві Ніконову хочеться нагадати, що Кучма останнім часом мав повну підтримку не більше 6% українців. Боюся, звичайно, що на ці 6% Ющенко розраховувати не може. І слава Богу!
Інший учасник "круглого столу" директор Інституту політичних досліджень Сергій Марков розповів про проведені росіянами опитування на виході з виборчих ділянок. Так от, на сході України, за його даними, блок колишнього прем'єра зібрав у 10 разів менше голосів, ніж на заході, тоді як комуністи в східних областях взяли 350-кратну перевагу у порівнянні із західними. Щось Марков мовчить про те, в скільки разів "більше" "Єда" набрала і у порівнянні з комуністами і у порівнянні з блоком Ющенка.
Ось який висновок з цього зробив директор Інституту гуманітарно-політичних досліджень В'ячеслав Ігрунов. Він вважає, що минулі вибори показали: "Україна є державою, яка включає дві або навіть три країни". Ця манія поділити Україну останнім часом спостерігається у всіх коментарях російських політиків і політологів. Швидше за все, така позиція відповідає стратегії російської держави.
"Я не думаю, що результат виборчої кампанії свідчить про розкол у суспільстві. Наприклад, з приводу Європейської орієнтації останнім часом спостерігається консолідація суспільства", заявив в інтерв'ю "Українскій правді" експерт центру імені Разумкова Валерій Чалий.
"Що стосується Росії, то зараз очевидна спроба нав'язати розкол. Я хочу нагадати, що на наших круглих столах ніхто з політиків, що представляють партії, які пройшли до парламенту, не виступав за згортання відносин з Росією – у тому числі і політики правого напрямку".
На думку експерта, подібні заяви можна розцінити тільки як "емоційні і надумані", оскільки вони нічим не підкріплені – ситуація з відмінністю по регіонах була присутньою завжди, у тому числі і під час голосування по виборах президента.
"Ситуація з різним голосуванням в регіональному розрізі була завжди присутньою. І було б неправильно зараз високим посадовцям нагнітати пристрасті - таким чином проблема не підкреслюється, а відбувається провокація ситуації. Дивно, що такі речі останнім часом стали звучати не тільки з-за кордону, але і від вищих посадовців країни", говорить Чалий.
Чалий звернув увагу на те, що під час нинішніх виборів в Україні політичні блоки і партій практично не експлуатували зовнішньополітичний аспект. А ті сили, які вирішили зорієнтуватися на традиційно популярний в країні проросійський чинник, - "Російський блок" і "ЗУБР" - набрали на виборах в цілому трохи більше 1% голосів.
"Більше того, при виборі люди у меншій мірі орієнтувалися на зовнішньополітичну складову програми. Швидше за все їх цікавили позиції партій з соціально-політичних питань", говорить Чалий.
До речі, аналізуючи вислови російських політологів стає зрозуміло, що вони фактично обгрунтовують збільшення, скажімо так, інтересу росіян до України. Ось, наприклад, той же Ігрунов заявляє, що "рівновага трьох сил", з яких буде складатися український парламент, стане джерелом "постійної нестабільності", яка зовсім не на руку Росії.
Щоб уникнути небезпек, які здатна принести така нестабільність, Москва, на думку Ігрунова, "повинна стати серйозним чинником внутрішньоукраїнської політики", не боячись демонструвати, що в неї є свої інтереси в цій країні".
Цікаво, чи можна те, що відбувалося під час виборчої кампанії назвати "демонстрацією" своїх інтересів в Україні? Якщо ні, то що ще Україні належить почути від північного сусіда, коли офіційна Москва раптом вирішить, що настала черга для "присутності і захисту своїх інтересів" і оголосить про це, як про стратегічну мету?
Ще один "діяч" – відомий міжнародний скандаліст, якого чомусь називають "директором інституту країн СНД", - Костянтин Затулін теж вставив свої "п'ять копійок" на тему жалюгідної, як йому здається, присутності інтересів Росії на території України.
Він звернув увагу на слабку, із його точки зору, "актуалізацію російської теми" на Україні. Згідно одному з опитувань, 35 відсотків жителів України вважають, що майбутнє їхньої країни - у складі єдиної з Росією держави, але 15 з цих 35 відсотків готові проголосувати на президентських виборах за Ющенка. Не зрозуміти російським загадкову українську душу. Неначе і до союзу з Росією хочуть, а все туди ж – за Ющенка!
Тому Затулін переконаний, що пропагандою російсько-українських відносин на Україні "ніхто всерйоз не займається".
До речі, соціологічні дослідження центру Разумкова в лютому підтверджують дані, озвучені Затуліним. За їхніми цифрами, за приєднання до союзу з Росією і Білоруссю в Україні висловлюється 45,2%. Приблизно такі ж цифри будуть отримані, якщо респондентів спитати, чи підтримують вони союз з Росією, стверджує Чалий.
Для тих, хто добре розбирається в українських реаліях, в цьому немає нічого дивного. "Ці різні позиції існували завжди", помічає Чалий. Більше того, що цікаво, 57,6 % опитаних під час того ж опитування, висловлюються за вступ до Європейського Союзу. Не виключено, що незабаром слід чекати заяв неврівноважених політиків ЄС з приводу роздвоєності українського народу.
P.S. Коли матеріал вже був практично готовий, надійшов коментар на ту ж тему міністра закордонних справ України Анатолія Зленка. Він заявляє, що українська держава "залишиться в тих межах, в яких знаходиться сьогодні". "Україна залишиться в тих межах, в яких вона знаходилася на період проголошення незалежності і зміцнює свою державність, незалежність і суверенітет", цитує міністра Інтерфакс-Україна.
Жаль, щоправда, що поважний дипломат так і не знайшов виразних слів для пояснення своєї позиції.
На його думку, навіть якщо Ющенко "домовиться" з Леонідом Кучмою, електорат нинішнього президента не може перейти до Ющенка автоматично, оскільки в них різні електорати".
Над цим повідомленням російського "Інтерфаксу" просто хочеться плакати – і де це росіяни бачили "електорат Кучми"? Може ті крадені 12%, які неймовірними зусиллями всього адміністративного апарату набрала "Єда"? Товаришеві Ніконову хочеться нагадати, що Кучма останнім часом мав повну підтримку не більше 6% українців. Боюся, звичайно, що на ці 6% Ющенко розраховувати не може. І слава Богу!
Інший учасник "круглого столу" директор Інституту політичних досліджень Сергій Марков розповів про проведені росіянами опитування на виході з виборчих ділянок. Так от, на сході України, за його даними, блок колишнього прем'єра зібрав у 10 разів менше голосів, ніж на заході, тоді як комуністи в східних областях взяли 350-кратну перевагу у порівнянні із західними. Щось Марков мовчить про те, в скільки разів "більше" "Єда" набрала і у порівнянні з комуністами і у порівнянні з блоком Ющенка.
Ось який висновок з цього зробив директор Інституту гуманітарно-політичних досліджень В'ячеслав Ігрунов. Він вважає, що минулі вибори показали: "Україна є державою, яка включає дві або навіть три країни". Ця манія поділити Україну останнім часом спостерігається у всіх коментарях російських політиків і політологів. Швидше за все, така позиція відповідає стратегії російської держави.
"Я не думаю, що результат виборчої кампанії свідчить про розкол у суспільстві. Наприклад, з приводу Європейської орієнтації останнім часом спостерігається консолідація суспільства", заявив в інтерв'ю "Українскій правді" експерт центру імені Разумкова Валерій Чалий.
"Що стосується Росії, то зараз очевидна спроба нав'язати розкол. Я хочу нагадати, що на наших круглих столах ніхто з політиків, що представляють партії, які пройшли до парламенту, не виступав за згортання відносин з Росією – у тому числі і політики правого напрямку".
На думку експерта, подібні заяви можна розцінити тільки як "емоційні і надумані", оскільки вони нічим не підкріплені – ситуація з відмінністю по регіонах була присутньою завжди, у тому числі і під час голосування по виборах президента.
"Ситуація з різним голосуванням в регіональному розрізі була завжди присутньою. І було б неправильно зараз високим посадовцям нагнітати пристрасті - таким чином проблема не підкреслюється, а відбувається провокація ситуації. Дивно, що такі речі останнім часом стали звучати не тільки з-за кордону, але і від вищих посадовців країни", говорить Чалий.
Чалий звернув увагу на те, що під час нинішніх виборів в Україні політичні блоки і партій практично не експлуатували зовнішньополітичний аспект. А ті сили, які вирішили зорієнтуватися на традиційно популярний в країні проросійський чинник, - "Російський блок" і "ЗУБР" - набрали на виборах в цілому трохи більше 1% голосів.
"Більше того, при виборі люди у меншій мірі орієнтувалися на зовнішньополітичну складову програми. Швидше за все їх цікавили позиції партій з соціально-політичних питань", говорить Чалий.
До речі, аналізуючи вислови російських політологів стає зрозуміло, що вони фактично обгрунтовують збільшення, скажімо так, інтересу росіян до України. Ось, наприклад, той же Ігрунов заявляє, що "рівновага трьох сил", з яких буде складатися український парламент, стане джерелом "постійної нестабільності", яка зовсім не на руку Росії.
Щоб уникнути небезпек, які здатна принести така нестабільність, Москва, на думку Ігрунова, "повинна стати серйозним чинником внутрішньоукраїнської політики", не боячись демонструвати, що в неї є свої інтереси в цій країні".
Цікаво, чи можна те, що відбувалося під час виборчої кампанії назвати "демонстрацією" своїх інтересів в Україні? Якщо ні, то що ще Україні належить почути від північного сусіда, коли офіційна Москва раптом вирішить, що настала черга для "присутності і захисту своїх інтересів" і оголосить про це, як про стратегічну мету?
Ще один "діяч" – відомий міжнародний скандаліст, якого чомусь називають "директором інституту країн СНД", - Костянтин Затулін теж вставив свої "п'ять копійок" на тему жалюгідної, як йому здається, присутності інтересів Росії на території України.
Він звернув увагу на слабку, із його точки зору, "актуалізацію російської теми" на Україні. Згідно одному з опитувань, 35 відсотків жителів України вважають, що майбутнє їхньої країни - у складі єдиної з Росією держави, але 15 з цих 35 відсотків готові проголосувати на президентських виборах за Ющенка. Не зрозуміти російським загадкову українську душу. Неначе і до союзу з Росією хочуть, а все туди ж – за Ющенка!
Тому Затулін переконаний, що пропагандою російсько-українських відносин на Україні "ніхто всерйоз не займається".
До речі, соціологічні дослідження центру Разумкова в лютому підтверджують дані, озвучені Затуліним. За їхніми цифрами, за приєднання до союзу з Росією і Білоруссю в Україні висловлюється 45,2%. Приблизно такі ж цифри будуть отримані, якщо респондентів спитати, чи підтримують вони союз з Росією, стверджує Чалий.
Для тих, хто добре розбирається в українських реаліях, в цьому немає нічого дивного. "Ці різні позиції існували завжди", помічає Чалий. Більше того, що цікаво, 57,6 % опитаних під час того ж опитування, висловлюються за вступ до Європейського Союзу. Не виключено, що незабаром слід чекати заяв неврівноважених політиків ЄС з приводу роздвоєності українського народу.
P.S. Коли матеріал вже був практично готовий, надійшов коментар на ту ж тему міністра закордонних справ України Анатолія Зленка. Він заявляє, що українська держава "залишиться в тих межах, в яких знаходиться сьогодні". "Україна залишиться в тих межах, в яких вона знаходилася на період проголошення незалежності і зміцнює свою державність, незалежність і суверенітет", цитує міністра Інтерфакс-Україна.
Жаль, щоправда, що поважний дипломат так і не знайшов виразних слів для пояснення своєї позиції.
