В ООН не виключають, що експорт зброї з України до Іраку проходив через кілька країн
Вівторок, 9 квітня 2002, 20:32
Юен Б'юканан, речник Комісії ООН у справах моніторингу, контролю та інспекцій щодо Іраку, підтвердив позицію виконавчого директора Ганса Блікса про те, що "немає будь-яких свідчень про причетність українських урядовців до незаконного продажу зброї Іракові".
Б'юканан, однак, уточнив, що він мав на увазі справу зброї масового знищення. Адже лише цей вид озброєнь входить у повноваження інспекторів по Іраку. Щодо нелегальної продажі Іракові звичайних озброєнь, то тут справа дещо складніша.
"Так, ми натрапляємо на українські озброєння, проте ми натрапляємо й на звичайні озброєння на іракській території з 50-ти інших країн. Ми не можемо підтвердити чи йдеться про прямий експорт із України чи йдеться про зброю, яка пройшла через двадцять інших країн і врешті опинилася в Іраку – не виключено, що такою схемою іракська влада могла б послуговуватись", – сказав Юен Б'юканан.
Рада безпеки ООН розглядає тепер питання, чи розширювати повноваження згаданої комісії ООН й вести моніторинг, контроль та інспекції щодо Іраку не лише стосовно зброї масового знищення, а й звичайних озброєнь.
Місяць тому в інтерв'ю Радіо Свобода Скотт Ріхтер, колишній інспектор ООН у справі контролю над озброєннями Іраку, заявив: він та інші його колеги знайшли значну кількість доказів того, що протягом 90-х років Росія, Україна й Білорусь, попри санкції ООН, продавали Іракові цілу низку різновидів звичайних озброєнь, включно з системами протиповітряної оборони С-300. Нагадаємо ще, що навчання в Білорусі іракських військовослужбовців із обслуговування тих систем у березні викликало гостру критику з боку Сполучених Штатів із пересторогою про можливість запровадження санкцій проти Мінська.
"1997-го – 98-го року ми розслідували повідомлення про те, що Ірак дуже тісно співпрацював із урядом Сирії з метою використати існуючу в Росії, Україні та Білорусі сирійську мережу придбання зброї. Тобто сирійці закуповували б військові технології, військові обладнання й зброю на основі контрактів із цими країнами й Сирією. Відтак Сирія таємно передала б ці товари Іракові. Оплатою за ці послуги була іракська нафта", – зауважив Скотт Ріттер.
Наразі немає відповіді на запитання: якщо в Іраку інспекторами викрито озброєння з держав колишнього Радянського Союзу, зокрема і з України, то хто давав дозвіл на продаж цієї зброї через таких посередників, як наприклад сирійські, про які говорив колишній інспектор ООН Скотт Ріттер.
Радіо "Свобода"
Б'юканан, однак, уточнив, що він мав на увазі справу зброї масового знищення. Адже лише цей вид озброєнь входить у повноваження інспекторів по Іраку. Щодо нелегальної продажі Іракові звичайних озброєнь, то тут справа дещо складніша.
"Так, ми натрапляємо на українські озброєння, проте ми натрапляємо й на звичайні озброєння на іракській території з 50-ти інших країн. Ми не можемо підтвердити чи йдеться про прямий експорт із України чи йдеться про зброю, яка пройшла через двадцять інших країн і врешті опинилася в Іраку – не виключено, що такою схемою іракська влада могла б послуговуватись", – сказав Юен Б'юканан.
Рада безпеки ООН розглядає тепер питання, чи розширювати повноваження згаданої комісії ООН й вести моніторинг, контроль та інспекції щодо Іраку не лише стосовно зброї масового знищення, а й звичайних озброєнь.
Місяць тому в інтерв'ю Радіо Свобода Скотт Ріхтер, колишній інспектор ООН у справі контролю над озброєннями Іраку, заявив: він та інші його колеги знайшли значну кількість доказів того, що протягом 90-х років Росія, Україна й Білорусь, попри санкції ООН, продавали Іракові цілу низку різновидів звичайних озброєнь, включно з системами протиповітряної оборони С-300. Нагадаємо ще, що навчання в Білорусі іракських військовослужбовців із обслуговування тих систем у березні викликало гостру критику з боку Сполучених Штатів із пересторогою про можливість запровадження санкцій проти Мінська.
"1997-го – 98-го року ми розслідували повідомлення про те, що Ірак дуже тісно співпрацював із урядом Сирії з метою використати існуючу в Росії, Україні та Білорусі сирійську мережу придбання зброї. Тобто сирійці закуповували б військові технології, військові обладнання й зброю на основі контрактів із цими країнами й Сирією. Відтак Сирія таємно передала б ці товари Іракові. Оплатою за ці послуги була іракська нафта", – зауважив Скотт Ріттер.
Наразі немає відповіді на запитання: якщо в Іраку інспекторами викрито озброєння з держав колишнього Радянського Союзу, зокрема і з України, то хто давав дозвіл на продаж цієї зброї через таких посередників, як наприклад сирійські, про які говорив колишній інспектор ООН Скотт Ріттер.
Радіо "Свобода"
