Дещо про жанр "відкритих листів до президента" в українських умовах

Понеділок, 2 вересня 2002, 11:00
Вперше посилання на сайт "Нашої України"
з текстом відкритого листа Блоку Віктора Ющенка до президента Леоніда Кучми я отримав в досить незвичний спосіб - від англійського (чи тепер уже - канадійського) політолога Тараса Кузьо. Із захопленою припискою: "Так сміливо Віктор Ющенко не говорив іще ніколи!"

Я цілком поділяю таку оцінку пана Тараса. У листі справді є досить пасажів, які досі були притаманні лексиконові Юлії Тимошенко, Матвієнка, чи Мороза. "Наша Україна" наважилася, нарешті, оцінити чинну владу майже адекватно - із її системою тотальної цензури, беззаконня й корупції.

Пишу, однак, "майже"- бо й у листі "влада" лишилася чимось мало персоналізованим, поділеним, слід думати, між сферами відповідальності Кінаха, Кучми, Литвина, й особливо "любого" Ющенкові Медведчука. Але лист надіслано все ж до президента (а не, скажімо, до Медведчука - із "рішучою вимогою" припинити "злодіяння" й "перекручення генеральної лінії") - і це вже трохи обнадіює.

Проте ставлення до самого жанру "відкритих листів до президента" у мене дещо стриманіше. Свого часу мені довелося брати участь в опрацюванні не менш сміливого тексту - вимог політвиконкому НДП до Кучми як можливого кандидата у президенти-99. У листі йшлося про те, що в Україні сформувалася система тотальної корупції й залякування. І партія підтримає тільки того кандидата, який покладе цьому край.

Я розумію, чому палко обстоювали тоді ці вимоги Матвієнко й Філенко. Вони на такий спосіб хотіли "спалити мости" між номінальною "партією влади" - і аж ніяк не залежною від них реальною малосимпатичною владою. Але досі не знаю, чому за той лист проголосували спершу Плющ, Кушнарьов, Кінах. Може, чекали від президента якихось публічних примирливих заяв: мовляв, проблема існує, разом її і поборемо.

Нагадаю - на той текст Кучма ніяк публічно не прореагував (хоч "хвилю" в ЗМІ - вони тоді були ще суттєво вільнішими - піднято було чималу). А закулісна реакція Банкової полягала в тому, що партію поставили на коліна. Плющ, Кушнарьов, Кінах та "іже з ними" повинні були змінити свою позицію на 180 градусів, і заявити, що саме Кучма як ніхто відповідає намальованому попереднім партійним з'їздом портретові "ідеального президента" (це була ще одна "маленька хитрість" радикалів - намалювати для кандидата такі рамки, в які Кучма завідомо не вписуватиметься). А ті, хто був схильний до написання всіляких "вимог", мусили залишити НДП просто на з'їзді.

Відтак виникає питання: а чого ж саме хоче досягнути Віктор Ющенко своїм листом: радикальної зміни ситуації у державі? Чи якогось символічно-примирливого жесту від президента, який дозволив би заявити: "діалог розпочався, а відтак ніяких акцій протесту не потрібно?"

Для першої мети "відкритий лист" надається не більше, аніж попередній проект "домовленості усіх з усіма". Тим більше, що сам Ющенко почав останніми днями значно прохолодніше ставитися до одного з головних пунктів власного ж проекту - встановлення системи парламентсько-президентської республіки з відповідальним перед парламентом урядом. Отже, принципи - принципами, а ймовірною владою ділитися не хочеться вже сьогодні?

Остання прес-конференція Віктора Андрійовича, проведена у четвер відразу по його черговій зустрічі з Леонідом Даниловичем, змушує схилятися саме до другого варіанта. Діалог дещо підупалого "батька" із "суворим, але справедливим сином" триває. А, коли це так, навіщо ж іти на барикади з усілякими сумнівними "соціалістами" й "тимошенківцями"?

Тож, навряд чи Ющенко суттєво зміцнив "Відкритим листом" власні шанси як кандидата-2004. У сьогоднішній системі координат важитимуть дії, а не підписи. А, до речі, навіть підпису "месії" під листом немає, - принаймні, в Інтернет-версії його підписано не надто "персоналізовано"- "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна". Такий-собі новітній "лист запорожців султанові".

В разі чого можна буде послатися на те, що й парафував його хтось не той, і процедури підготовки не було дотримано (як це вже сталося з підписом Безсмертного під відомим протоколом узгоджених дій "четвірки").

А поки що явно альтернативний щодо акцій протесту призначений на 15 вересня "Форум демократичних сил" (на ньому, слід думати, "Наша Україна" радитиметься сама із собою, бо навіть ідеологічно найближча до неї УРП "Собор" із БЮТи досі ніяких запрошень до участі не отримала) ідеально вкладається у добре опрацьований Банковою план - випустити всю пару в свисток.

Максим Стріха, керівник наукових програм Інституту відкритої політики, доктор фізико-математичних наук

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування