Загони Смерті в Києві
Понеділок, 9 вересня 2002, 16:36
У серпні Святослав Піскун - новий генеральний прокурор та Олександр Гапон – державний секретар Міністерства внутрішніх справ (МВС) публічно визнали існування "загонів смерті". Jane's Intelligence Digest розслідує наслідки цієї заяви для глави української держави, який зараз піддається нищівній критиці.
Згідно з останніми свідченнями, Київський загін смерті налічував дев’ять осіб включно, як підозрюють, з колишнім головою міського відділу МВС по боротьбі з організованою злочинністю і ще одним полковником МВС. Двох інших міліціонерів було згодом, як підозрюють, вбито членами загону. Інші члени угруповання – колишні рецидивісти. За словами Гапона, всі живі члени злочинної групи, за плечима якої виконання 10 вбивств, зараз знаходяться під слідством.
Далі офіційна інформація повідомляє, що подібні загони смерті також існували в Одесі та Львові. Дев’ять колишніх міліціонерів, яких звинувачують у приналежності до загону, що діяв у Харкові та на Донбасі, незабаром займуть місце на лаві підсудних у Харкові. Це угруповання звинувачують у скоєнні восьми вбивств, які, як підозрюють, виконувалися з використанням своєї власної зброї.
У травні 2000 року Михайло Потебенько, колишній генеральний прокурор, заявив, що головний кримінальний авторитет Києва повідомив його відомству про те, що двоє з його угруповання відвезли Грузина до лісу біля столиці тому, що "той був винен їм гроші". Він натякнув, що "грузином" міг бути вбитий опозиційний журналіст Георгій Гонгадзе, чиє вбивство продовжує затьмарювати український політичний горизонт. Ще задовго до його викрадення за Гонгадзе було встановлено спостереження з автомобілів, які, як згодом з’ясували, належали МВС.
Зручні "нещасні випадки"
Добре поінформовані джерела в Україні повідомили Jane's Intelligence Digest, що інформацію про загони смерті було оприлюднено зараз, тому що перед новим прокурором поставлено завдання відбілити імідж президента Леоніда Кучми всередині країни й за кордоном. Відбілювання полягає в розслідуванні справи Гонгадзе, до якої президент мав пряме відношення. Однак, оприлюднення офіційної інформації про загони смерті може бумерангом ударити по владі, адже існують докази, що ці загони виконували й політичні вбивства. Якщо рахувати з 1997 року, то відбулося, як мінімум, вісім підозрілих "нещасних випадків".
Найбільш підозрілою була історія зі смертю В’ячеслава Чорновола в березні 1999 року. У жовтні того ж року Євген Марчук, на той час кандидат у президенти, що балотувався проти Кучми, показав двом опозиційним депутатам відеокасету, де полковник спеціального відділу МВС "Орли" розказує як його загін організував смерть Чорновола. Коли Марчук перейшов із лав опозиціонерів до табору Кучми і його було призначено секретарем Ради з національної безпеки й оборони, він "загубив" касету.
Існування загону смерті під назвою "Орли" було підтверджено таємними записами, зробленими в кабінеті Кучми офіцером охорони Миколою Мельниченком. Оприлюднення записів у листопаді 2000 року стало поштовхом до кризи під назвою "Кучмагейт" . Ось як Міністр МВС Юрій Кравченко сказав Кучмі про існування своїх "Орлів": "У мене є загін, який використовує свої власні методи і не обтяжений мораллю чи чимось таким..."
Jane's Intelligence Digest вважає, що "Орли" - це одне й те саме, що і загони смерті, які, як тепер визнає керівництво країни, існували з 1996 року. А зараз світ намагаються переконати, що загони смерті ніколи не використовувалися для вбивств політичних опонентів, які відбувалися в Україні останні сім років.
Згідно з останніми свідченнями, Київський загін смерті налічував дев’ять осіб включно, як підозрюють, з колишнім головою міського відділу МВС по боротьбі з організованою злочинністю і ще одним полковником МВС. Двох інших міліціонерів було згодом, як підозрюють, вбито членами загону. Інші члени угруповання – колишні рецидивісти. За словами Гапона, всі живі члени злочинної групи, за плечима якої виконання 10 вбивств, зараз знаходяться під слідством.
Далі офіційна інформація повідомляє, що подібні загони смерті також існували в Одесі та Львові. Дев’ять колишніх міліціонерів, яких звинувачують у приналежності до загону, що діяв у Харкові та на Донбасі, незабаром займуть місце на лаві підсудних у Харкові. Це угруповання звинувачують у скоєнні восьми вбивств, які, як підозрюють, виконувалися з використанням своєї власної зброї.
У травні 2000 року Михайло Потебенько, колишній генеральний прокурор, заявив, що головний кримінальний авторитет Києва повідомив його відомству про те, що двоє з його угруповання відвезли Грузина до лісу біля столиці тому, що "той був винен їм гроші". Він натякнув, що "грузином" міг бути вбитий опозиційний журналіст Георгій Гонгадзе, чиє вбивство продовжує затьмарювати український політичний горизонт. Ще задовго до його викрадення за Гонгадзе було встановлено спостереження з автомобілів, які, як згодом з’ясували, належали МВС.
Зручні "нещасні випадки"
Добре поінформовані джерела в Україні повідомили Jane's Intelligence Digest, що інформацію про загони смерті було оприлюднено зараз, тому що перед новим прокурором поставлено завдання відбілити імідж президента Леоніда Кучми всередині країни й за кордоном. Відбілювання полягає в розслідуванні справи Гонгадзе, до якої президент мав пряме відношення. Однак, оприлюднення офіційної інформації про загони смерті може бумерангом ударити по владі, адже існують докази, що ці загони виконували й політичні вбивства. Якщо рахувати з 1997 року, то відбулося, як мінімум, вісім підозрілих "нещасних випадків".
Найбільш підозрілою була історія зі смертю В’ячеслава Чорновола в березні 1999 року. У жовтні того ж року Євген Марчук, на той час кандидат у президенти, що балотувався проти Кучми, показав двом опозиційним депутатам відеокасету, де полковник спеціального відділу МВС "Орли" розказує як його загін організував смерть Чорновола. Коли Марчук перейшов із лав опозиціонерів до табору Кучми і його було призначено секретарем Ради з національної безпеки й оборони, він "загубив" касету.
Існування загону смерті під назвою "Орли" було підтверджено таємними записами, зробленими в кабінеті Кучми офіцером охорони Миколою Мельниченком. Оприлюднення записів у листопаді 2000 року стало поштовхом до кризи під назвою "Кучмагейт" . Ось як Міністр МВС Юрій Кравченко сказав Кучмі про існування своїх "Орлів": "У мене є загін, який використовує свої власні методи і не обтяжений мораллю чи чимось таким..."
Jane's Intelligence Digest вважає, що "Орли" - це одне й те саме, що і загони смерті, які, як тепер визнає керівництво країни, існували з 1996 року. А зараз світ намагаються переконати, що загони смерті ніколи не використовувалися для вбивств політичних опонентів, які відбувалися в Україні останні сім років.
