Держкомінформ визнає у Кучми "прояв мілкої натури"
Вівторок, 3 грудня 2002, 16:02
Голова Державного комітету інформаційної політики Іван Чиж під час зустрічі з представниками дипломатичного корпусу, акредитованими в Україні, спробував запевнити іноземних послів у безпрецедентній інформаційній відкритості України.
У своєму вступному слові він зазначив, що не є дипломатом, а лише колишнім журналістом і політиком, а тому звик називати речі своїми іменами. "Україна - безпрецедентно інформаційно відкрита держава", - заявив Чиж.
Разом з тим, голова Держкомінформу зазначив, що інформаційна галузь має багато проблем, але всі вони - результат акселератизму її розвитку. "Часто суспільні процеси не встигають за розвитком інформаційної галузі", - зазначив Чиж.
Серед таких проблем він назвав відсутність сформованого громадянського суспільства, а також дієвих ринкових економічних механізмів, які б дозволяли уникати недоброякісної конкуренції в медійній галузі, бази демократичних традицій та відставання законодавства.
За словами голови Держкомінформу, Україна відчуває брак економічних і кадрових ресурсів. Чиж зазначив, що відсутність економічних ресурсів підштовхує медіа до "підслуговування" окремим політичним чи економічним структурам. Брак кадрів і, зокрема, брак професійних чиновників, за словами Чижа, інколи призводить до того, що деякі посадовці, особливо на рівні окремих районів, розпочинають переслідування журналістів, які критикують їх. "Це досить часто сприймається як державна політика, але, на мою думку, це лише прояви мілкої натури", - підкреслив голова Держкомінформу.
Разом з тим, він заявив, що такі прояви не мають жодного відношення до державної політики, а люди, які вдаються до переслідувань журналістів, мають залишити державні посади.
У своєму виступі Чиж також особливо наголосив на проявах фізичного насильства над журналістами, які, разом з тим, на його думку, найчастіше не носять професійного характеру. Однак, він відзначив, що оскільки журналіст - людина публічна, то кожен такий факт викликає суспільну реакцію. Чиж висловив думку, що держава має зробити все для зменшення фактів фізичного насильства. "Якби там не було, кожен такий факт має розслідуватися", - вважає голова Держкомінформу.
У своїй промові він також заявив, що прояви цензури не є українським ноу-хау, і схожі приклади спроб впливу на ЗМІ можна знайти, навіть і зараз, у країнах з розвиненою демократією.
Проблема цензури в українських ЗМІ була порушена журналістами на початку жовтня. Місяцем раніше ряд народних депутатів оприлюднили так звані "темники", у яких провідним телеканалам розписувалося, що і як треба показувати у випусках новин. Невдоволення журналістів призвело до створення Страйкому та початку роботи над створенням незалежних профспілок. 4 грудня Верховна Рада на вимогу журналістів проведе парламентські слухання з питань свободи слова.
УНІАН
У своєму вступному слові він зазначив, що не є дипломатом, а лише колишнім журналістом і політиком, а тому звик називати речі своїми іменами. "Україна - безпрецедентно інформаційно відкрита держава", - заявив Чиж.
Разом з тим, голова Держкомінформу зазначив, що інформаційна галузь має багато проблем, але всі вони - результат акселератизму її розвитку. "Часто суспільні процеси не встигають за розвитком інформаційної галузі", - зазначив Чиж.
Серед таких проблем він назвав відсутність сформованого громадянського суспільства, а також дієвих ринкових економічних механізмів, які б дозволяли уникати недоброякісної конкуренції в медійній галузі, бази демократичних традицій та відставання законодавства.
За словами голови Держкомінформу, Україна відчуває брак економічних і кадрових ресурсів. Чиж зазначив, що відсутність економічних ресурсів підштовхує медіа до "підслуговування" окремим політичним чи економічним структурам. Брак кадрів і, зокрема, брак професійних чиновників, за словами Чижа, інколи призводить до того, що деякі посадовці, особливо на рівні окремих районів, розпочинають переслідування журналістів, які критикують їх. "Це досить часто сприймається як державна політика, але, на мою думку, це лише прояви мілкої натури", - підкреслив голова Держкомінформу.
Разом з тим, він заявив, що такі прояви не мають жодного відношення до державної політики, а люди, які вдаються до переслідувань журналістів, мають залишити державні посади.
У своєму виступі Чиж також особливо наголосив на проявах фізичного насильства над журналістами, які, разом з тим, на його думку, найчастіше не носять професійного характеру. Однак, він відзначив, що оскільки журналіст - людина публічна, то кожен такий факт викликає суспільну реакцію. Чиж висловив думку, що держава має зробити все для зменшення фактів фізичного насильства. "Якби там не було, кожен такий факт має розслідуватися", - вважає голова Держкомінформу.
У своїй промові він також заявив, що прояви цензури не є українським ноу-хау, і схожі приклади спроб впливу на ЗМІ можна знайти, навіть і зараз, у країнах з розвиненою демократією.
Проблема цензури в українських ЗМІ була порушена журналістами на початку жовтня. Місяцем раніше ряд народних депутатів оприлюднили так звані "темники", у яких провідним телеканалам розписувалося, що і як треба показувати у випусках новин. Невдоволення журналістів призвело до створення Страйкому та початку роботи над створенням незалежних профспілок. 4 грудня Верховна Рада на вимогу журналістів проведе парламентські слухання з питань свободи слова.
УНІАН
